ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2019Справа № 910/9823/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 577 920,48 грн.
Представники сторін:
від позивача: Качкурова С.В., довіреність № 30/01/19-03 від 30.01.2019;
від відповідача: Мітяй Л.А., довіреність № 06-5/413 від 17.09.2019.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 577 920,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 3010271 від 05.12.2018, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
05.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2019.
У судове засідання 09.09.2019 представники сторін з'явились.
У судовому засіданні судом оголошено перерву до 30.09.2019.
У судове засідання 30.09.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання 30.09.2019 судом, постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
15.10.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
У судове засідання 15.10.2019 представники сторін з'явлись.
Згідно зі статтею 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Частиною 8 ст. 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 судом встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103050597010 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києві від 06.08.2019 була отримана відповідачем - 08.08.2019.
Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 23.08.2019 включно.
Однак, відзив поданий відповідачем 15.10.2019, тобто через два місяці від кінцевого строку та після призначення справи до судового розгляду по суті.
При цьому, будь-яких поважних причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем не наведено, в зв'язку з чим судом не приймається до уваги поданий 15.10.2019 відповідачем відзив на позовну заяву.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 28.10.2019.
У судове засідання 28.10.2019 з'явився представник позивача та подав довідку про фактичну заборгованість станом на 28.10.2019, з урахуванням здійснених відповідачем в процесі розгляду справи оплат.
Представник відповідача у судове засідання з'явився та підтвердив стан розрахунків між сторонами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 28.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
05 грудня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 3010271 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі споживання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Серпова, 9А, код 09320000-8 за ДК 021:2015 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (далі - товар) на умовах, передбачених цим Договором. Постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений в п. 1.2 Договору, а замовник прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором. Товар за цим Договором постачається замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.
Пунктом 1.2 Договору узгоджено, що теплова енергія поставляється у кількості 873 Гкал, згідно з Додатком 1 до цього Договору.
Ціна цього Договору становить 958 503,08 грн. без ПДВ, крім того ПДВ сумою 191 700,61 грн., разом 1 150 203,69 грн. та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 строку дії Договору. Ціна цього Договору на дату укладення визначена згідно з тарифами затвердженими у встановленому порядку (п. 3.1 та п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться щомісяця:
- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару (далі - рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період згідно з Додатком 4;
- шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з Додатком № 1 до Договору.
До рахунка на оплату товарної продукції постачальником додаються: облікові картки за звітний період, акти приймання-передавання товарної продукції за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітну дату (п. 4.3 Договору).
Пунктами 5.1-5.4 Договору узгоджено, що строк (термін) поставки товарів до 31.12.2019. Місце поставки (передачі) товару - межа балансової належності. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється згідно з Додатками № 5, 6 до Договору і не підлягає зміненню в односторонньому порядку. Поставка товару здійснюється постачальником згідно із заявленими замовником обсягами та договірними приєднаним тепловим навантаженням, зазначеним в Додатку 1 до Договору.
Згідно з п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
У відповідності до п. 6.3.1 Договору постачальник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1до цього Договору у період його дії.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього Договору з 01.11.2018 (п. 10.2 Договору).
Додатком № 4 до Договору сторонами узгоджено Порядок розрахунків за теплову енергію.
Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору в разі, якщо замовник розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується замовником не пізніше 28 числа поточного місяця;
- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Згідно з п. 4 Додатку №4 до Договору замовникам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел постачальника, та кількості годи (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання замовника в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою замовником тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 5 Додатку № 4 до Договору обумовлено, що замовник щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: Повітрофлотський, 58:
- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;
- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звіряння замовник повертає в ЦОК Повітрофлотський, 58);
- акт виконаних робіт.
Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином, однак відповідачем порушено договірні зобов'язання внаслідок чого, за період з листопада 2018 року по червень 2019 року у відповідача виникла заборгованість за Договором, яка станом на 01.07.2019 становить 498 807,60 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Позивач вказує на те, що відповідач, в порушення умов договору не виконує взяті на себе зобов'язання з внесення оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період з листопада 2018 року по червень 2019 в розмірі 498 807,60 грн.
В свою чергу, в процесі розгляду справи, відповідачем здійснено часткові оплати, внаслідок чого, станом на 28.10.2019 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 239 868,41 грн., що підтверджено представниками сторін, присутніми у судовому засіданні 28.10.2019.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованості в розмірі 258 939,19 грн. підлягає закриттю.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань з поставки теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 239 868,41 грн. основного боргу.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 5 811,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 12 335,59 грн. та пеню в розмірі 60 966,19 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання свої зобов'язань при закупівлі товарів замовник сплачує постачальнику штрафну санкцій (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну виконання зобов'язань.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 60 966,19 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 258 939,19 грн. та задоволенням позовних вимог в іншій частині, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) заборгованість в розмірі 239 868 (двісті тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 41 коп., 3 % річних в розмірі 5 811 (п'ять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 10 коп., інфляційні втрати в розмірі 12 335 (дванадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 59 коп., пеню в розмірі 60 966 (шістдесят тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 668 (вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 81 коп.
3. В частині вимог про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованості в розмірі 258 939,19 грн. провадження у справі закрити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.11.2019
Суддя О.А. Грєхова