Ухвала від 04.11.2019 по справі 910/15110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

04.11.2019Справа № 910/15110/19

За позовом ZN Kiev Limited (Уікхамс Кей, Роуд Таун, Тортола, Британські Вергінські острови (Account No: 404122);

До Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; ідентифікаційний код 31032378)

Про визнання недійсними висновків Укрпатенту

ВСТАНОВИВ:

ZN Kiev Limited (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі-відповідач) про визнання недійсними висновків Укрпатенту.

Позивач звертаючись до суду із даним позовом просить визнати недійсними та скасувати висновки Укрпатенту, а саме:

- Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 15.05.2018 (12307/ЗУ/18) та Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 23.06.2018 р. (17687/ЗУ/18) за патентом № 120761 від 10.11.2017 р. заявка U201708003);

- Визнати недійсним та скасувати Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 15.05.2018 р. (12316/ЗУ/18) та Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 23.06.2018 р. (17686/ЗУ/18) за патентом № 120762 від 10.11.2017 р.

заявка U201708004);

- Визнати недійсним та скасувати Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 15.05.2018 р. (12330/ЗУ/18) та Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 25.06.2018 р. (17754/ЗУ/18) за патентом № 120763 від 10.11.2017 р. заявка U201708005);

- Визнати недійсним та скасувати Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 15.05.2018 р. (12419/ЗУ/18) та Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 25.06.2018 р. (17755/ЗУ/18) за патентом № 120764 від 10.11.2017 р. заявка U201708Q06), оскільки на думку позивача вищезазначені висновки, проведені у порядку статті 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», недійсними та такими, що прийняті з порушенням встановлених законом вимог чинного законодавства України при їх прийнятті. Також позивач просить покласти судові витрати на Відповідача.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про надання додаткового строку для подання доказів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як встановлено судом, дану позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом - Мариничевим Ю.П. на підтвердження повноважень якого була додана копія ордеру серії ХВ № 000024 від 15.08.2019.

Відповідно до часини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника є ордер або довіреність, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Оригінал ордеру приєднуються до матеріалів справи.

Суд зазначає, що стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не містить положень, із яких вбачалося, що копія ордеру може бути посвідчена підписом представника.

Ухвалою від 27.11.2018 у справі № 826/5357/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, зазначивши, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту. Інші форми цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов'язку надавати ордер як основний вид документа, перший та єдиний його примірник.

Оскільки представником позивача, відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, не було надано документів, що підтверджують його повноваження, а саме не було надано оригінал ордеру, Суд дійшов висновку, що повноваження представника, який підписав заяву не підтверджені.

Відповідно до пункту 1 часини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

Всупереч встановленим вимогам у описі вкладення у цінний лист на ім'я відповідача, долученого позивачем до позовної заяви, не міститься номеру накладної, через що у Суду відсутня можливість пересвідчитися у направленні копії позовної заяви на адресу відповідача за даним описом вкладення.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт, із зазначеним номером накладної.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем до позовної заяви було додано копію квитанції про сплату судового збору № 0.0.1462093080.1 від12.09.2019.

Суд зазначає, що додана копія платіжного доручення не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки відповідно до 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 910/17787/16 Суд посилається на практику Європейського суду з прав людини і відповідно зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Тому, позивачу необхідно подати саме оригінал квитанції про сплату судового збору.

За приписами пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Натомість, Судом встановлено, що позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В даному позові об'єднано в одне провадження позовні вимог щодо визнання недійсними восьми висновків експертизи відповідача щодо умов патентоздатності за чотирма патентами № 120761, № 120762, № 120763, № 120764.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Як вбачається з поданої позовної заяви, у ній об'єднано фактично вісім позовних вимог шодо визнання недійсним висновків ДП "Укрпатент"по чотирьом патентам на корисні моделі, які стосуються лікарських препаратів. При цьому, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено окремо кожен патент на корисну модель, встановити відповідність вказаних корисних моделей умовам патентоздатності (новизна та промислова придатність), а також дослідити наявність порушених прав позивача щодо кожного об'єкту права інтелектуальної власності.

За таких, суд вважає, що позивач має обгрунтувати підстави та необхідність об'єднанні позовних вимог з огляду на основні принципи господарського судочинства, встановлені статтею 2 ГПК України, зокрема розумність строків розгляду справи судом, а також обґрунтувати, що таке об'єднання є доцільним та не ускладнить суттєво вирішення спору по суті в розумний строк.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ZN Kiev Limited без руху.

2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надати до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача (опис вкладення із зазначеним номером накладної);

- подання до суду оригіналу ордеру серії ХВ № 000024 від 15.08.2019;

- зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- навести підстави доцільності об'єднання восьми позовних вимог за чотирма різними патентами на корисну модель.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 04.11.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко

Попередній документ
85419922
Наступний документ
85419924
Інформація про рішення:
№ рішення: 85419923
№ справи: 910/15110/19
Дата рішення: 04.11.2019
Дата публікації: 07.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: