Справа № 909/864/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.10.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю прокурора Негрича Н. М., представника позивача Лаб'як Л. Д., представника відповідача Микитин Н. Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 909/864/19 за позовом заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Військової прокуратури Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 153 342 грн 20 коп.
Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Військової прокуратури Західного регіону звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є ДК "Укроборонпром" в особі ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення на користь останнього з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованості за договором оренди від 13 листопада 2017 р. № 19-О та договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна від 13 листопада 2017 р. № В-9-19/17 у розмірі 127 116 грн 20 коп., а також заборгованості за котел водогрійний у розмірі 46 226 грн.
21 серпня 2019 р., суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та зобов'язав заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки.
06 вересня 2019 р., у зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 02 жовтня 2019 р.
16 вересня 2019 р., до суду від ДК "Укроборонпром" надійшли письмові пояснення щодо позову, із змісту яких вбачається, що ДК "Укроборонпром" підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
27 вересня 2017 р., у встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" виклало свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Так, відповідач заперечує проти вимоги про стягнення заборгованості за котел водогрійний у розмірі 46 226 грн, оскільки таку заборгованість уже стягнув Господарський суд Івано-Франківської області з відповідача на користь ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у справі № 909/1410/14; щодо решти позовних вимог відповідач зазначив про погашення заборгованості перед ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у розмірі 20 000 грн шляхом зарахування однорідних вимог. Водночас проти задоволення позову відповідач у повному обсязі заперечує, оскільки вважає, що у даній позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог: об'єднано вимоги про стягнення боргу, який виник з різних договорів.
02 жовтня 2019 р., розгляд справи суд відклав на 17 жовтня 2019 р.
До початку розгляду справи по суті ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог до 153 342 грн 20 коп. у зв'язку із погашенням заборгованості у розмірі 20 000 грн шляхом зарахування із відповідачем однорідних вимог.
Присутній в судовому засіданні прокурор заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог підтримав.
Враховуючи передбачене ст. 46 ГПК України право позивача на зменшення позовних вимог, суд прийняв заяву ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про зменшення позовних вимог. З огляду на викладене, предметом спору залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача 153 342 грн 20 коп.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що після відкриття провадження у цій справі, суд встановив, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2015 р. у справі № 909/1410/14 задоволено позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, державного господарського об'єднання Державний Концерн "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованості за котел стальний водогрійний КСВ- 0,25 "ВК-22" у розмірі 46 226 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 02 березня 2015 р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
Оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у справі в частині стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" заборгованості за котел водогрійний у розмірі 46 226 грн слід закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Таким чином, предметом даного спору залишається вимога про стягнення з відповідача на користь ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" 107 116 грн 20 коп. за договором оренди від 13 листопада 2017 р. № 19-О та договором на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна від 13 листопада 2017 р. № В-9-19/17.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, оскільки вважає, що у позовній заяві неправомірно об'єднані позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд
13 листопада 2017 р., ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" і ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" уклали договір оренди нерухомого майна № 19-О, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - приміщення котельні ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" площею 634 кв. м., розміщене за адресою: вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ.
За змістом пунктів 2.1 та 10.1 Договору оренди майна, орендар вступає у строкове платне користування майном з 13 листопада 2017 р. до 13 жовтня 2020 р. включно.
В розділі 3 цього Договору сторони визначили розмір та порядок сплати орендної плати. Так, орендна плата перераховується орендарем щомісячно у строк не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним і спрямовується: 30 % від суми орендної плати до державного бюджету на р/р НОМЕР_1 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області, а 70 % від суми орендної плати на рахунок орендодавця. До 15 числа орендар зобов'язаний надати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць. На вимогу орендодавця орендар зобов'язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої КМУ від 04 жовтня 1995 р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди жовтень 2017 р. - 19 270 грн 57 коп. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції за наступний місяць.
13 листопада 2017 р., сторони підписали акт приймання-передачі приміщень.
13 листопада 2017 р., ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" і ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" уклали також договір № В-9-19/17/2 про відшкодування витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна, предметом якого є забезпечення власником можливості отримання орендарем платних послуг, в т. ч. пов'язаних з постачанням через інженерні мережі власника отриманих від постачальних підприємств та організацій через інженерні мережі підприємства електроенергії, води та ін. необхідних для обслуговування та експлуатації орендованих приміщень, а також відшкодування земельного податку; орендар у встановлений строк та на передбачених цим Договором умовах, бере участь у витратах власника на виконання робіт, у тому числі пов'язаних зі сплатою послуг передбачених Додатком 1 до цього договору, який є невід'ємною його частиною, пропорційно найманої ним площу в будівлях, якщо інше не виплаває з характеру послуг, передбачених договором.
В п. 2.1 Договору № В-9-19/17/2 було визначено, що вартість відшкодування за Договором визначається на підставі щомісячних рахунків, які виставляє власник орендарю на протязі дії договору.
Згідно з п. 2.3 Договору № В-9-19/17/2, сума земельного податку складає 649 грн 08 коп. за місяць користування земельною ділянкою.
Відповідно до розділу 6 Договору № В-9-19/17/2, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць. Орендар відшкодовує власнику згідно з виставленими ним рахунків-фактур витрати останнього за фактично отримані від постачальника підприємств та організацій через інженерні мережі підприємства комунальних послуг, а також за утримання та обслуговування нерухомого майна. Оплата здійснюється на підставі рахунків до 10 числа наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених орендарем власнику послуг за звітним місяць.
Перелік послуг, вартість яких зобов'язаний відшкодовувати, був визначений у Додатку № 1.
11 червня 2019 р., Управління Західного офісу держаудитслужби в Івано-Франківській області провело зустрічну звірку у ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", за результатами якої складено довідку № 05-21/27-з. Із змісту цієї довідки вбачається, аудиторською службою на підставі даних бухгалтерського обліку відповідача було встановлено наявність заборгованості відповідача перед ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" по орендній платі та відшкодуванню витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна станом на 31 травня 2019 р. на загальну суму 127 116 грн 20 коп.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором найму та укладеного на його підставі договору про відшкодування витрат на утримання майна.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
В ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Із змісту відзиву вбачається, що відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог у зв'язку з чим наполягає на необхідності повернення такої позовної заяви без розгляду. Щодо таких тверджень відповідача слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.
Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 р. у справі № 910/5233/18, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оскільки у позовній заяві об'єднано позовні вимоги до одного й того самого відповідача, які пов'язані між собою підставами виникнення та доказами, що підтверджують ці вимоги, заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону правомірно об'єднав заявлені позовні вимоги.
Будь-яких інших обставин, які свідчили про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі та відшкодуванню витрат за отримання комунальних послуг, утримання та обслуговування нерухомого майна у своєму відзиві відповідач не зазначив та не подав доказів, що така заборгованість була погашена повністю або частково. Висновків зустрічної звірки, проведеної аудиторською службою, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" не спростував. Натомість представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт користування відповідним майном, а в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з будь-якими претензіями щодо об'єму та якості отриманих послуг за згаданими договорами.
Відтак, позов заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є ДК "Укроборонпром" в особі ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 107 116 грн 20 коп. слід задовольнити.
Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак Військова прокуратура Західного регіону України не позбавлена права звернутися до суду з клопотанням про повернення частини судового збору у розмірі 679 грн 13 коп., що сплачений за частину позовних вимог, провадження у якій закрито та у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
Судовий збір в частині 1 921 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
в частині позовних вимог заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Військової прокуратури Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 46 226 грн - закрити;
позов заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Військової прокуратури Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державний концерн "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 107 116 грн 20 коп. - задовольнити;
з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 59А; ідентифікаційний код 03346058) на користь Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11; ідентифікаційний код 07552205) стягнути 107 116 (сто сім тисяч сто шістнадцять) грн 20 коп.;
з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76007, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 59А; ідентифікаційний код 03346058) на користь Військової прокуратури Західного регіону України стягнути 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко
Повне рішення складено 04 листопада 2019 р.