вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3721/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Бичковської Світлани Олександрівни, м. Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Криворізький державний цирк", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних втрат в сумі 25 605,92 грн
Представники:
від позивача: Загреба В.С., довіреність №13 від 25.03.2019
відповідач: не з'явилась
від третьої особи: не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бичковської Світлани Олександрівни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20 431,41 грн, пені в сумі 2 199,76 грн, інфляційних втрат в сумі 2 974,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з внесення орендної плати за договором №12/02-5164-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.02.2013.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.09.2019, залучено до участі у справі Державне підприємство "Криворізький державний цирк" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду від 24.09.2019 відкладено розгляд справи на 15.10.2019.
11.10.2019 позивач подав до суду заяву вих. б/н від 10.10.2019 про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 20 431,41 грн, пеню в розмірі 287,37 грн, індексацію в розмірі 2 974,75 грн.
Оскільки заява про уточнення позовних вимог подана позивачем до суду з пропущенням строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, суд не прийняв заяву до розгляду, проте долучив її до матеріалів справи.
Ухвалами суду від 15.10.2019, 23.10.2019 відкладено розгляд справи на 23.10.2019 і 28.10.2019 відповідно.
28.10.2019 до господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшли додаткові пояснення (в порядку ст. 161 Господарського процесуального кодексу України) з уточненими розрахунками основного боргу, пені, інфляційних втрат станом на 25.10.2019.
Частиною 1 статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України, з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Оскільки розгляд справи по суті було розпочато після оголошення відкритим судового засідання, призначеного на 24.09.2019, суд не приймає до розгляду додаткові пояснення, подані позивачем до суду 28.10.2019, тобто з пропущенням строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, однак долучає їх до матеріалів справи.
В судове засідання, призначене на 28.10.2019, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки в дане судове засідання не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі від 27.08.2019 та ухвала суду від 24.09.2019 отримані відповідачем особисто, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930009483049, №4930009993039. Належне повідомлення ФОП Бичковської С.О. про розгляд справи №904/3721/19 також підтверджується клопотаннями відповідача про відкладення судових засідань, призначених на 24.10.2019 і 15.10.2019 (арк.с. 63, 80).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, Державне підприємство "Криворізький державний цирк" належним чином повідомлене (29.10.2019) про дату і час проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4930010226289, про причини неявки свого представника до суду не сповістило.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу приписів ст. 248 ГПК України строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження обмежений шестидесятиденним строком з дня відкриття провадження у справі, який не може буде продовжений за заявою учасника справи або з ініціативи суду.
Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача і представника третьої особи, за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 28.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
01.02.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (далі - орендодавець), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - позивач) і Фізичною особою-підприємцем Бичковською Світланою Олександрівною (далі - відповідач, орендар) укладений договір №12/02-5164-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину нежитлового приміщення, реєстровий номер ЄРОДВ 02174170.2.АААДДЛ 372 (далі - майно) площею 70,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз'їзду, 10, на першому поверсі будівлі цирку, що перебуває на балансі державного підприємства "Криворізький державний цирк" (далі - балансоутримувач).
Відповідно до п. 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів (20,0 кв.м.) та продовольчих, крім товарів підакцизної групи (50,0 кв.м.). Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
За умовами п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 зі змінами (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2012 року - 1 720,45 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2012 року, січень та лютий 2013 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
У відповідності до п. 3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. Договору).
За умовами п. 3.5. Договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 204,32 грн;
- 30% балансоутримувача у розмірі 516,13 грн.
щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні, визначеному в п. 3.6 цього договору.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 лютого 2013 року по 31 грудня 2015 року включно (п. 10.1. Договору).
01.02.2013 сторони Договору склали акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна площею 70,0 кв.м, що знаходиться на балансі державного підприємства "Криворізький державний цирк" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз'їзду,10 (арк.с. 18).
03.12.2015 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін, якою, зокрема:
- викладено п. 3.1. розділу 3 Договору "Орендна плата" в такій редакції:
"Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2015 року 1 967,77 грн".
- викладено п. 3.6. розділу 3 Договору "Орендна плата" в такій редакції:
"...70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі - 1 377,44 грн; 30% балансоутримувачу в розмірі - 590,33 грн...".
- викладено другий абзац пункту 10.1 Розділу 10 Договору "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" в такій редакції: "Цей договір є пролонгованим з 01.01.2016 по 30.12.2018 (включно)" (в редакції додаткової угоди від 08.07.2016 про внесення змін до Договору).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо внесення орендної плати, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області направило на адресу ФОП Бичковської С.О. претензію вих. №18-11-05206 від 17.08.2018 (арк.с. 35) разом з розрахунком заборгованості з орендної плати та пені.
Листом вих. №18-02-07520 від 16.11.2018 (арк.с. 37) позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди державного майна №12/02-5164-ОД від 01.02.2013.
Супровідним листом за вх. №11/00087 від 04.01.2019 (арк.с. 38) позивач отримав акт приймання-передачі від 30.12.2018 з оренди нерухомого державного майна - частини нежитлового вбудованого приміщення фойє цирку площею 70,0 кв.м., що знаходяться на балансі Державного підприємства "Криворізький державний цирк" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. В. Матусевича, 10 (арк.с. 39). Зазначений акт приймання-передачі підписаний орендарем і представником балансоутримувача.
Позивач направив до відповідача лист за вих. №18-02-00359 від 18.01.2019 (арк.с. 40) з вимогою надати копії платіжних доручень щодо сплати заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідач не спростувала наведені в позовній заяві доводи, не надала доказів сплати заборгованості з орендної плати за вказаний період.
В позовній заяві (в первісній редакції за вх. №3839/19 від 22.08.2019) позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 20 431,41 грн, зазначивши період нарахування - з 15.12.2017 по 15.12.2018.
Разом з цим, судом встановлено, що за умовами п. 3.1. Договору орендна плата нараховується за кожний повний місяць користування майном, а визначений в п. 3.6 Договору строк ("не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним") є лише граничним строком внесення орендної плати за звітний календарний місяць. Відтак, позивачем фактично нараховано заборгованість з орендної плати за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року.
Враховуючи умови п. 3.6. Договору, строк внесення орендної плати за Договором за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року є таким, що настав.
Перевіривши розрахунок основного боргу, суд встановив, що позивач не врахував, що орендоване майно було повернено 30.12.2018 орендарем балансоутримувачу на підставі акта приймання-передачі (арк.с. 39), тому на підставі п. 3.4. Договору орендна плата за грудень 2010 року повинна бути визначена пропорційно дням користування.
За перерахунком суду заборгованість відповідача з орендної плати за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року (30.12.2018) складає 20 374,69 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В позовній заяві (в первісній редакції за вх. №3839/19 від 22.08.2019) позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2 974,75 грн за загальний період прострочення з 17.06.2018 по 16.12.2018.
Господарським судом встановлено, що в наданому позивачем розрахунку інфляційних втрат сума заборгованості вказана зростаючим підсумком, у зв'язку з чим неможливо встановити суму заборгованості за кожний місяць прострочення, на яку позивач нарахував інфляційні втрати. Відтак, перевірити правильність здійснення нарахування позивачем не вбачається можливим. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно до п. 3.8. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
В позовній заяві (в первісній редакції за вх. №3839/19 від 22.08.2019) позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 199,76 грн за загальний період прострочення з 17.06.2018 по 16.12.2018.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях при здійсненні нарахування пені за загальний період прострочення з 17.06.2018 по 16.12.2018 не враховані вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і здійснено нарахування поза межами зазначеного строку.
Крім того, з наданого позивачем розрахунку пені неможливо встановити суму заборгованості за кожний місяць прострочення, на яку позивач нарахував пеню. Відтак, перевірити правильність здійснення нарахування позивачем не вбачається можливим. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бичковської Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6, код ЄДРПОУ 42767945) до державного бюджету заборгованість з орендної плати в сумі 20 374,69 грн (двадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні 69 копійок), судовий збір в розмірі 1 528,54 грн (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень 54 копійки).
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.11.2019.
Суддя А.Є. Соловйова