Справа№ 2-1166/09
Ряд стат. звіту 23
13 квітня 2009 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючої - судді Морозової Н. Л.
при секретарі Цуганич К. Б.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми за порушення грошового зобов'язання,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_3 суми за порушення грошового зобов'язання в розмірі 108 602, 00 гривень інфляційних нарахувань та 14 304, 83 гривень три проценти річних від суми боргу 277 750, 00 гривень, яку відповідач мав повернути не пізніше 01 квітня 2007 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 08.06.2006 року ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 С 55 000, 00 доларів США, що за курсом НБУ на той час становило 277 750, 00 грн. Обставини щодо стягнення суми боргу в розмірі 277 750, 00 грн. не потребують повторного доказування оскільки стверджуються рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2007 року по цивільній справі № 2п-2265/07, залишеним без змін в частині стягнення вказаної суми позики Ухвалою Верховного Суду України від 20.02.2008 року. Після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду від 11.05.2007 року відповідач почав здійснювати на користь стягувача ОСОБА_2 платежі у часткове погашення боргу, зокрема: 28.07.2008 р. суму -44 100, 00 грн.; 15.10.2008 року - 22 500, 00 грн. ; 29.12.2008 р. - 45 000, 00 грн., що стверджується листом MB ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції. Станом на 30 січня 2009 року заборгованість відповідача за виключенням сплаченої ним суми, склала 166 150, 00 гривень.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю, з наведених у заяві підстав просив їх задоволити. Посилаючись на те, що суми, що підлягають до відшкодування розраховані з моменту виникнення заборгованості до повного її погашення. При цьому вказав, що розмір суми боргу на яку нараховувались інфляційні та три проценти річних зменшувалась по мірі її погашення боржником, що було враховано при розрахунку суми за порушення грошового зобов'язання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлявся телаграмою на останню відому суду адресу, тому суд вважає його належним чином повідомленим.
Зі згоди представника позивача, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановлениям заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та перевіривши матеріали справи наданими стороною доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2007 року по цивільній справі № 2п-2265/07, залишеним без змін в частині стягнення вказаної суми позики Ухвалою Верховного Суду України від 20.02.2008 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 за договором позики суму боргу 277 750, 00 гривень, (а. с.7-11). Зазначену суму відповідач по справі ОСОБА_3 С згідно розписки (а.с. 6) мав повернути не пізніше 01 квітня 2007 року. У процесі виконавчого провадження за виконавчим листом № 2п-2265 від 11.05.2007 року виданого Ужгородським міськрайонним судом, станом на 30.12.2008 року з боржника ОСОБА_3 С стягнуто 124 000, 00 гривень на користь стягувача ОСОБА_2, що стверджується листом MB ДВС № 3411 від 30.12.2008 р. (а.с.12)
З матеріалів справи вбачається, що з 01 квітня 2007 року - строку який рахується початком виникнення заборгованості в розмірі 227 750, 00 грн і до 30 січня 2009 року, заборгованість ОСОБА_3 С перед ОСОБА_2 за договором позики зменшилась у з'язку з частковим її погашенням ОСОБА_3 у процесі виконавчого провадження, а саме: 28.07.2008 р. суму - 44 100, 00 грн.; 15.10.2008 року - 22500,00 грн. ; 29.12.2008 р. - 45 000, 00 грн., однак повного погашення заборгованості на день заявления позову 04.03.2009 року не мало місця. У відповідності з рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2007 року по цивільній справі № 2п-2265/07, залишеним без змін в частині стягнення вказаної суми позики Ухвалою Верховного Суду України від 20.02.2008 року з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 за договором позики стягнуто суму боргу 277 750, 00 гривень, що вказує на те, що вимога про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми ОСОБА_2 не заявлялась. З розрахунку суми за порушення грошового зобов'язання вбачаєть, що три процента річних на суму боргу 277750,00 грн. нараховані з 01.04.2007 року з врахування часу прострочення та по мірі зменшення суми боргу і становить станом на 29.01.2009 року суму 14 304, 83 гривень. Розрахунок інфляційних нарахувань також проведений з врахуванням індексу інфляції, що діяв на кожен місяць прострочення та з врахуванням масткого погашення суми боргу і станом на січень 2009 року складає суму 108602,00 гривень (а.с.13). Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що мало місце порушення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача по справі /боржника/ ОСОБА_3 С, яке виразилось у простроченні виконання грошового зобов'язання за договором позики. Умовами договору позики від 08.06.2006 року не передбачено інший розмір процентів річних, тому суд керується законом в частині позову щодо стягнення процентів річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач-боржник порушив грошове зобов'язання, позивач-стягувач має право вимоги про сплату боржником на його користь суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми.
Представником позивача в судовому засіданні повністю обгрунтовано доведено та підтверджено доказами вимоги позову щодо відповідальності боржника ОСОБА_3 за порушення грошового зобов'язання. Є неприпустимим безпідставне збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Будь-яких фактів чи доказів, які б спростовували або суперечили встановленому, сторонами не подано, судом не встановлено.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати: 1229,07 грн. - судовий збір та 30,00 грн. - витрати ІТЗ розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись: ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, ч. 4 ст. 169, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд заочно -
рішив:
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, суму 108 602, 00 гривень-інфляційних нарахувань, 14 304, 83 гривень - три проценти річних за порушення грошового зобов'язання та понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 1259,07 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.