01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77
"01" грудня 2009 р. Справа №8/221-09
за позовом Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Біла Церква
до відповідача Управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі, м. Біла Церква
про стягнення 54 813,40грн.,
Суддя Чорна Л.В.
Представники:
від позивача: Лобко О.М. -наказ. №16-к від 30.05.2006р. - начальник;
від відповідача: Вовкотруб В.Г. -наказ №164 від 10.11.2004р. -начальник управління.
суть спору:
Стягується 53 813грн. 40коп. збитків та господарські витрати.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на додаток до договору від 21 вересня 2007р. та те, що являється бюджетною установою.
Позов задоволенню не підлягає.
судом встановлено:
01 червня 2007р. між Білоцерківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини -Орендодавець /позивач/ та управлінням ветеринарної медицини в Білоцерківському районі -Орендар /відповідач/ укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності м. Біла Церква.
Згідно п. 1.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Біла Церква, вул. Толстого, 44: бокс №1 гаража «В», площею -55,86м2, вартістю -14 173,00грн.; побутові приміщення, площею 17,05м2, вартістю 4 325,93грн. офісні приміщення площею 63,24м2, вартістю 16 042,25грн. Вказані приміщення, площею 136,158м2, знаходяться на балансі районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Також Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: обладнання для вищевказаних приміщень: «LEO Standart», вартістю -3 610,02грн., система опалення, котел Solar, вартістю -5 129,83грн.
Всього вартість приміщень і майна, що передається в оренду, становить 43 248,03грн. Майно передається в оренду з метою використання для виробничих потреб, а саме -діяльності управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі.
Згідно п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі пункту 10 методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ 1,00грн. за рік.
Згідно п. 4.4. договору орендар зобов'язався своєчасно здійснювати капітальний, поточний ті ніші види ремонтів орендованого майна.
Строк дії договору 5 років, з 01.06.2007р. по 01.06.1012р. -п. 10.1 договору.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.
Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 181 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.
21 вересня 2007р. додатком до договору сторони домовились про внесення змін до договору оренди, за яким в розділі 5 пункт 5.4. договору виключено. В розділі 7 включено пункт 7.6., який викладено в наступній редакції: орендодавець зобов'язаний проводити поточний та капітальний ремонти майна переданого в оренду.
Позивач у 2006-2007р. провів поточний та капітальний ремонт майна переданого в оренду, загальна вартість ремонту становить 89 897грн. 80коп., що підтверджується платіжними дорученнями та актами приймання виконаних підрядних робіт, копії в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.2. плану роботи Контрольно-ревізійного відділу м. Біла Церква і Білоцерківському районі, п.1.1.5.1. плану КРУ в Київській області, п. 2.18 плану Головку на IV квартал 2008р., звернення народного депутата України Федорчука Я.П. та на підставі направлень на проведення ревізії від 21.10.2008р. №284, від 07.11.2008р. №298 виданих Контрольно-ревізійним відділом в м. Біла Церква і Білоцерківському районі, ревізійною групою у складі заступника начальника відділу Котенко О.О. та головного контролера-ревізора Оврашко О.В., проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період 01.01.2006р. по 30.09.2008р.
Ревізію проведено з 21.10.2008р. по 25.11.2008р. у відповідності до питань програми ревізії та роботи плану з відмова начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини Лобко Олексія Миколайовича та в присутності головного бухгалтера Рева Людмили Володимирівни.
За результатами проведеної ревізії визнано незаконними видатки позивача в частині оплати поточного ремонту приміщень в сумі 54 813,40грн., чим порушено п.п 5,10 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002р.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 54 813грн. 40коп. збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Позивачем не наведено та не доведено збитки в порядку ст. 22 Цивільного кодексу України, реальні збитки чи упущена вигода.
Як вже зазначалось раніше сторони додатком до договору узгодили, що орендодавець зобов'язаний проводити поточний та капітальний ремонти майна переданого в оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не навів та не довів порушень зобов'язань з боку відповідача.
За таких обставин вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не доведені, задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Чорна Л.В.