Справа № 2 «а»-99/09
17 квітня 2009 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ченченко Т.О.,
при секретарі Рибкіній Г.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Димитров Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради (далі по тексту УПСЗН) про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 рік.
У судовому засіданні в обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є інвалідом III групи і знаходиться на обліку в УПСЗН. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі п*яти мінімальних заробітних плат. Тобто, в 2008 році він мав право на отримання, з урахуванням здійснених відповідачем виплат за 2008 рік у сумі 90 гривень, недоотриманих сум компенсації на оздоровлення у сумі 2485 гривень (515х5)-90). Відповідач відмовився виплатити йому різницю між виплаченою сумою та належною до виплати суми компенсації на оздоровлення. Ця різниця становить 2485 гривень, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Представник відповідача до судового засідання не з*явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з клопотанням розглядати справу за її відсутності. У заяві та запереченнях, наданих суду, відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивач з 1 січня 1996 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач компенсацій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії. З 29 травня 1995 року до 1 серпня 1996 року йому була встановлена III група інвалідності по профзахворюванню, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а з 20 листопада 1995 року на термін безстроково - III група інвалідності по профзахворюванню, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аваріїна ЧАЕС. Тож позивач, згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі як інвалід III групи - 4 мінімальних заробітних плат. Згідно статті 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз'яснення порядку застосування Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов'язковими для виконання місцевими органами влади та ін. Однак, згідно статті 63 Закону України № 796-12 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.87 Бюджетного кодексу України, щорічна допомога на оздоровлення віднесена до видатків Державного бюджету.
Між сторонами немає суперечки щодо факту виплати цієї допомоги, є суперечка з приводу розмірів здійснених виплат. Однак визначення розмірів цих компенсаційних виплат не входить до компетенції управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради. Управління діє на підставі Положення і має чітко визначені повноваження. Відповідно до абз.14 п.4 Положення управління забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань. Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради є органом місцевого самоврядування і, в даному випадку, виконує делеговані функції. Зі змісту ст.67 Закону України «Про місцеве самоврядування», неможливо передавати права без необхідних фінансових ресурсів. Управління виконало всі зобов'язання в межах наданих бюджетних асигнувань. Таким чином, управління, як орган місцевого самоврядування, не може відповідати за те, що Державою не в повному обсязі було профінансовано в 2008 році Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З питання бюджетних запитів необхідно звернути увагу на ст.ст.34, 35 Бюджетного кодексу України. Згідно СТ.34 БК України - Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції по підготовці бюджетних запитів, які можуть вводити організаційні, фінансові і інші обмеження, які зобов'язані виконувати всі розпорядники бюджетних коштів в процесі підготовки бюджетних запитів. Згідно ч.2 ст.35 БК України - головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, правдивість і зміст наданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів. Ці бюджетні запити повинні містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, згідно вимогам Міністерства фінансів України. Таким чином, управління не може формувати бюджетні запити згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» тому що є затверджені Міністерством фінансів України форми, які управління повинно заповнювати. Також, згідно ч.2 ст.35 БК України, управління не може нести відповідальність за своєчасність, правдивість і зміст бюджетних запитів тому що законодавством передбачена відповідальність за головних розпорядників бюджетних коштів. Головним управлінням
праці та соціального захисту населення Донецької області до управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради доводиться форма у вигляді таблиці. У колонках цієї таблиці вказується кількість одержувачів, кількість виплат на рік, розміри виплат відповідно до постанови КМУ № 562, постанови КМУ № 836 і у управління немає повноважень змінювати цю форму.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України. Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень. Тобто діє принцип «можна тільки те, що дозволено» Для публічного права характерне специфічний юридичний порядок «влади-підпорядкування», згідно якого управління повинно здійснювати точну реалізацію вказівок влади, а всі інші особи - підпорядковуватися їм. Якщо згадати основні поняття, то державний орган - це особа, або група осіб, яка наділена юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання задач та функцій держави.
Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень. Тобто діє принцип «можна тільки те, що дозволено» Для публічного права характерне специфічний юридичний порядок «влади-підпорядкування», згідно якого управління повинно здійснювати точну реалізацію вказівок влади, а всі інші особи - підпорядковуватися їм. Якщо згадати основні поняття, то державний орган - це особа, або група осіб, яка наділена юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання задач та функцій держави.
Все вищевказане підтверджує те, що вирішення питання щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірах, передбачених ст.48 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» не входить до компетенції управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради. Виплата цієї допомоги залежно від розмірів мінімальної пенсії за віком може здійснюватись тільки після збільшення бюджетних призначень за відповідними бюджетними програмами соціального захисту громадян. Всі учасники бюджетного процесу повинні діяти тільки згідно вимогам чинного законодавства і забезпечувати цільове використання бюджетних коштів.
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп суттєво впливає на видаткову частину Державного бюджету. Відповідно до Бюджетного кодексу України, якщо приймається законопроект або підписується угода, яка впливає на дохідну або видаткову частину Державного бюджету, повинні бути внесені зміни до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Ніяких змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесено не було і ніяких додаткових коштів до розпорядників бюджетних коштів не було доведено. З огляду на це зрозуміло, що управління не має можливості виконати юридично та матеріально рішення судів без збільшення бюджетних призначень за відповідними бюджетними програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Збільшення бюджетних призначень за цими програмами не входить до компетенції Управління.
У зв'язку з вищевикладеним, просить суд у задоволенні позову позивачу відмовити.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом III групи інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку у відповідача з 1 січня 1996 року та отримав допомогу на оздоровлення за 2008 рік у лютому 2008 року в сумі 90 гривень. Зазначені факти встановлені на підставі пояснень позивача, довідки МСЕК, посвідчення, довідки відповідача (а.с. 4, 11-14).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення розмірі щорічної допомоги на оздоровлення. З урахуванням вказаних змін, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними статті 3акону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які викладали статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вищезазначеної редакції.
Таким чином діє норма, де відповідно до абз. З ч.4 ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам третьої групи у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до принципу верховенства права та законності, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави
Згідно ст.8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії.
Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя» судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як ОСОБА_2, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, з огляду на вищевказане суд вважає, що вимоги позивача про стягнення щорічної компенсації на оздоровлення за 2008 рік, підлягають задоволенню, але частково у сумі 1970 гривень з розрахунку 515, 00x4-90, 00=1970, 00, оскільки позивач помилився, визначаючи розмір заробітних плат, які підлягають виплаті щорічно на оздоровлення як інваліду третьої групи, визначивши його у кількості 5 мінімальних заробітних плат, хоча як інваліду третьої групі йому підлягає виплаті 4 мінімальні заробітні плати.
Враховуючи абз.3 ч.4 ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. та керуючись ст.ст.11, 86, 94, 97, 98, 158-163 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради з рахунку № 35210044001460 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ЄДРПОУ 25953304 по КПК 2501250 КЄКВ 1341 на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 1970 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят) гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.