ун. № 759/15174/19
пр. № 2-а/759/378/19
30 жовтня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Хомича Володимира Броніславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач у серпні 2019 р. звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 13.08.2019 відповідачем було винесено постанову у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1421509 про адміністративне правопорушення, якою накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Суть порушення полягала в тому, що позивач, керував транспортним засобом «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 без реєстраційного документу на транспортний засіб. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що в момент зустрічі з поліцейськими, він перебував на пасажирському сидінні, автомобіль йому на праві власності не належить, а тому не міг надати документ на автомобіль, проте, всупереч даним обставинам інспектором було складено постанову, в якій зазначені факти не відповідають дійсності. З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ №1421509 від 13.08.2019.
Ухвалою суду від 20.08.2019 відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву (а.с. 12-13).
В установлений строк відповідач заперечення та відзиву на позовну заяву не подав, позовну заяву з додатками отримав належним чином.
В силу ч. 2 ст. 175 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено, що 13.08.2019 поліцейським капралом поліції УПП у м. Києві Хомичем В.Б. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1421509 від 13.08.2019 (а.с. 9).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.08.2019 о 15:32 в м. Києві по просп. А. Корольова, 7, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.6. ПДР - керування транспортним засобом особою, без реєстраційних документів на транспортний засіб. Вказаним діянням скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення в розмірі штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 9).
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон покладає обов'язок на суб'єктів владних повноважень доводити правомірність своїх рішень, дій та бездіяльності, а також зобов'язує їх діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 "б" ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Позивач зазначає, що в той момент, коли відповідач підійшов до нього, він знаходився в автомобілі «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 на пасажирському сидінні, автомобіль йому на праві власності не належить, а тому не міг на вимогу полійцейського пред'явити реєстраційний документ на вказаний автомобіль.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Відповідних доказів щодо спростування посилань позивача, суду надано не було.
За таких обставин, наявні у справі матеріали, зокрема, постанова, не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи наведене та приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, судом встановлено неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача щодо пред'явлення документів, а саме, реєстраційного документу на транспортний засіб.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача наявні ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Хомича Володимира Броніславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1421509 від 13.08.2019 винесену відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Л.М.Шум