01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"26" листопада 2009 р. Справа № 4/223-09
Господарський суд Київської області в складі судді Щоткін О.В.,
За позовом Комунального підприємства Київської обласної ради “Білоцерківводоканал”, с. Глибочка Білоцерківського р-ну
До Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 1, м. Біла Церква
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква
про стягнення 1568923,47 грн.
за участю представників сторін:
позивач -Козак П.В. - дов. № 09-01 від 04.01.2009 року;
Шутенко В.В. - дов. № 09-06 від 04.01.2009 року;
Антонова Г.В. - дов. № 09-06 від 04.01.2009 року;
Гаркуша С.П. - дов. № 09-06 від 04.01.2009 року.
відповідач -Бондар О.В. - дов. 203 від 05.03.2009 року;
Святоцька В.Г. - дов. № 1085 від 29.10.2009 року.
третя особа -Кудлацька-Тишко В.В. - дов. №1-7-814 від 12.03.2008 року.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” (далі -позивач) до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 3 (далі -відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 1 568 923, 47 грн. за обсяги поставленої та використаної холодної води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем визначеного Розпорядженням виконкому Білоцерківської міської ради № 533 від 25.08.2004 року “Про удосконалення розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення” порядку нарахування оплати послуг з водопостачання та відведення в багатоквартирних будинках м. Біла Церква, де окремі квартири не обладнані засобами обліку води, в частині оплати за обсяги поставленої та використаної холодної води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 568 923,47 грн. за період з 01.10.2004 року до 31.01.2009 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2009 року порушено провадження у справі № 4/223-09 та призначено її розгляд на 29.09.2009 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2009р. на підставі клопотання позивача в порядку ст.. 25 ГПК України було замінено сторону у справі Комунальне підприємство Білоцерківську житлово-експлуатаційну контору № 3 його правонаступником Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1 та розгляд справи відкладено на 06.10.2009р.
06.10.2009р. відповідач та третя особа в засідання суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.10.2009р.
Ухвалою голови господарського суду від 06.10.2009р. термін розгляду було продовжено на 1 місяць.
Ухвалою суду від 30.10.2009р. на підставі заяви сторін термін розгляду справи було продовжено на строк більший ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Відповідачем 30.10.2009р. було заявлено клопотання в порядку статті 22 ГПК України про розгляд справи за допомогою звукозаписувального пристрою, у зв'язку з чим в судовому засіданні була оголошена перерва на 12.11.2009р.
12.11.2009р. відповідачем було подано письмовий відзив на позов щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 568 923, 47 грн., в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю, а також тим, що позивачем було порушено строки позовної давності.
У судовому засіданні 26.11.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, суд,-
03.05.2001 року виконавчий комітет Білоцерківської міської ради видав Розпорядження за № 336Р, згідно якого функції по збору платежів з населення за надані послуги з водопостачання та водовідведення передано КОКП ВКГ “Київоблводоканал”, правонаступником якого в порядку реорганізації стало Комунальне підприємство Київської обласної ради “Білоцерківводоканал”(далі - КП КОР “Білоцерківводоканал”).
З метою вдосконалення розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення 25.08.2004 року виконкомом Білоцерківської міської ради було видано Розпорядження № 533 від 25.08.2004 року “Про удосконалення розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення”(далі - Розпорядження № 533), відповідно до якого визначений порядок нарахування оплати послуг з водопостачання та водовідведення в багатоквартирних будинках м. Біла Церква, де окремі квартири не обладнані квартирними засобами обліку води.
Відповідно до п.1 Розпорядження № 533 вказано, що у разі побудинкового обліку води з обладнанням окремих квартир засобами поквартирного обліку, споживач, який не має квартирних лічильників холодної води, сплачує вартість послуг з водопостачання за показниками засобів побудинкового обліку, за вирахуванням витрат на потреби житлово-експлуатаційних організацій, орендарів, які знаходяться в даному будинку, та сумарних витрат за показаннями усіх квартирних лічильників, з пропорційним розподілом різниці між: споживачами, які не мають квартирних лічильників, пропорційно їх кількості у квартирі, але не більше як 2,0 норми на 1 мешканця. Різниця в обсягах використаної і розподіленої води відноситься на витрати власника або балансоутримувача житлового будинку.
Виконуючи вимоги Розпорядження № 533 та враховуючи положення ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яким передбачено обов'язковість виконання актів виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийнятих в межах наданих йому повноважень, всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами, КОКП ВКГ “Київоблводоканал”, починаючи з жовтня 2004 року, а в подальшому його правонаступник, позивач у справі, проводили нарахування споживачам, які не мають квартирних засобів обліку води, згідно з показаннями будинкових засобів обліку, але не більше двох норм споживання води на одного мешканця.
При здійсненні зазначених нарахувань, позивач керувався нормами Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Розпорядженням № 533 та Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 414 від 28.11.2000 року “Про затвердження норм витрат питної води різними споживачами по місту Біла Церква”.
КОКП ВКГ “Київоблводоканал”, а в подальшому позивач щомісячно направляли відповідачу, що відповідно до наданих суду пояснень та письмових доказів є балансоутримувачем переданого йому житлового фонду, рахунки на оплату обсягу води, що перевищує дві норми споживання на одного мешканця, в багатоквартирному будинку, де окремі квартири не обладнані квартирними засобами обліку води. Зазначене підтверджується матеріалами справи (копіями супровідних листів до рахунків на оплату за період з 01.10.2004 року до 31.01.2009 року з реєстрами розподілу використаної води та зведеними відомостями про надані послуги за вказаний період).
Проте, відповідач систематично не виконував покладені на нього розпорядженням № 533 обов'язки і повертав позивачу виставлені ним рахунки без оплати, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 568923,47 грн. за період з 01.10.2004 року до 31.01.2009 року, що підтверджується матеріалами справи (копіями листів відповідача про відмову від оплати рахунків).
Невиконання обов'язків по оплаті за обсяги поставленої та використаної холодної води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця, в багатоквартирних будинках м. Біла Церква, де окремі квартири не обладнані засобами обліку води, в своїх усних та письмових поясненнях суду відповідач мотивував тим, що позивач проводив нарахуванням сум до оплати з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку обліку витрат води.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
П. 2 Розпорядження № 533, прийнятого на підставі “Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, які втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, передбачено, що у випадку, коли ведення обліку води не можливе (вихід приладів із ладу, перевірка, ремонт тощо), обсяг використаної води визначається за середньомісячною витратою води за попередні два розрахункові місяці з розрахунку на 1 мешканця, або розрахунковим методом за нормативами, затвердженими міськвиконком, але не більше як за 2,0 норми на 1 мешканця. З урахуванням цього, різниця в обсягах використаної води між показанням побудинкового обліку та поділеними між споживачами, оплачується власником або балансоутримувачем житлового будинку.
Згідно пояснень відповідача суду, при умові нарахування оплати послуг з водопостачання та водовідведення розрахунковим методом за нормативами, затвердженими рішенням Білоцерківської міської ради № 414 від 28.11.2000 р. “Про затвердження норм витрат питної води різними споживачами по місту Біла Церква”, але не більше як за 2 норми на 1 мешканця, позивач допустив грубі порушення, так як до уваги бралися лише ті квартири, в яких засоби обліку взагалі відсутні. Для достовірного ж розрахунку потрібно було також враховувати й лічильники з простроченим терміном повірки, так як вони вважаються такими, що вийшли з ладу. Отже, на думку відповідача, використання знятої інформації з засобів обліку, які не пройшли обов'язкової повірки, не може бути обґрунтованою підставою для визначення позивачем своїх позовних вимог.
Позивач, в свою чергу, заперечував висновки відповідача щодо неправильності нарахування суми заборгованості, оскільки позивач в своїх розрахунках використав результати вимірювання лічильниками, які своєчасно не пройшли повірку та спростовував твердження відповідача щодо відсутності у нього в зв'язку з цим зобов'язання перед позивачем щодо оплати заборгованості за обсяги холодної води, що перевищує дві норми споживання на одного мешканця.
Відповідно до ч. 2 п.10 “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 (далі - Правила) справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Частиною 5 п. 15 Правил визначено, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
Виходячи із змісту наведених норм Правил, позивач не мав права здійснювати нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення за нормами споживання тим мешканцям, у яких встановлені квартирні лічильники, навіть якщо вони не пройшли періодичну повірку.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” повірка засобів вимірювальної техніки - це встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. Лише за результатами повірки лічильника можливо визначити його придатність до застосування. Тому сам факт не повірки лічильника не свідчить про хибність відображених ним показань, чи його несправність.
Крім того, КП КОР “Білоцерківводоканал”на підставі розпорядження виконкому Білоцерківської міської ради від 03.05.2001р. № 336 Р здійснює функції по збору платежів з населення за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Тобто, КП КОР “Білоцерківводоканал”приймає від населення платежі на підставі відповідного платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції), дані до якого заносяться самим споживачем, зокрема, обсяг спожитих послуг із зазначенням показань засобів обліку води позивач не вправі змінити вказані споживачем дані і здійснити власний облік спожитих ним послуг.
Помилковим є посилання відповідача на п. 2 розпорядження виконкому Білоцерківської міської ради від 25.08.04р. № 533 при здійсненні розрахунків із споживачами, у яких квартирні лічильники не пройшли періодичну повірку.
Зазначеним розпорядженням врегульований порядок ведення обліку води не квартирними лічильниками, а будинковим приладом обліку. Пункт 1 визначає загальний порядок обліку води при наявності будинкового лічильника, а п. 2 - порядок обліку води у випадку, коли будинковий прилад обліку вийшов з ладу, здійснюється його повірка, ремонт, тощо. У преамбулі зазначеного розпорядження вказано, що такий порядок нарахування оплати послуг (згідно з показаннями будинкових засобів обліку) діє тимчасово, до обладнання квартир в житлових будинках засобами обліку води.
Тому, порядок здійснення розрахунків із споживачами, у яких квартирні лічильники не пройшли періодичну повірку, на підставі зазначеного розпорядження виконкому, є необґрунтованим.
Відповідно до п.п. 11.1.1 -11.1.4 “Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.1995 року систему внутрішнього водопроводу призначено для подачі води до санітарно-технічних приладів та пожежних кранів. До неї належить: ввід у будівлю, водомірний вузол, розподільча мережа, стояки, підводки де санітарно-технічних приладів, пожежних кранів, запірно-регулююча та водорозбірна арматура.
Систему внутрішньої каналізації будівлі призначено для безперебійного відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів і пристроїв у зовнішню каналізаційну мережу.
Межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі. Межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі.
Отже, позивач здійснює поставку води лише до будинку (багатоквартирного), а не до кожної окремої квартири в цих будинках, і відводить стічні води від всього будинку, а не від окремих квартир.
Подача води до квартир і відведення стічних вод від них здійснюється по внутрішньобудинковим системам водопроводу і каналізації, які перебувають на балансі і в повному господарському віданні відповідача.
Наведене означає, що позивач не несе відповідальність за розподіл води в багатоквартирному будинку і не надає послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям такого будинку, і відповідно не зобов'язаний здійснювати повірку квартирних приладів обліку води.
Крім того, 14.05.2008р. наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 126 була затверджена “Методика розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями”.
П.3.1. вказаної Методики визначені усі види нормативних витрат води при обслуговуванні будинків, споруд та прибудинкової території, які включають: технологічні витрати води (на спорожнення внутрішньобудинкових трубопроводів для ремонтних робіт, промивання внутрішньобудинкових систем холодного і гарячого водопостачання та опалення, будинкових водоочисних установок, наповнення внутрішніх систем опалення після випробувань під час підготовки систем опалення до роботи в осінньо-зимовий період, на миття сміттєкамер та сміттєзбірників, прибирання місць загального користування, тощо); не облічені витрати води (через недостатню чутливість квартирних засобів обліку води та комерційні витрати); витрати питної води на господарсько-питні потреби працівників житлово-експлуатаційних організацій; витрати води на утримання при будинкової території (на поливання зелених насаджень та прибирання при будинкових територій, тощо).
В порушення вимог зазначеної Методики відповідач не розробив технологічні нормативи використання питної води і ухиляється від її оплати, хоча використовує поставлену позивачем питну воду на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
На виконання п. 4.1. договорів та вимог Розпорядження № 533, позивач щомісячно подавав відповідачу рахунки на оплату вартості наданих послуг (копії рахунків з підписами представника відповідача долучені до справи за Клопотанням позивача від 03.09.2009 року), які останній відмовлявся оплачувати. При цьому, відповідач не виконав вимоги п.4.3. договорів і не направив до водоканалу свого представника для врегулювання розрахунків.
Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість з оплати вартості послуг з водопостачання та водовідведення сумі 1 568 923, 47 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГКУ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином - відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В ч.1 ст. 173 ГКУ вказується, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГКУ, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Ст. 174 ГКУ визначені підстави виникнення господарських зобов'язань. Зокрема, ч.1 зазначеної статті передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. Згідно норм Конституції України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”Розпорядження № 533 є нормативно-правовим актом і на його підставі можуть виникати господарські зобов'язання, зокрема, зобов'язання відповідача щодо сплати коштів на користь позивача за обсяги поставленої та використаної холодної води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦКУ, ч.1 ст.173 ГКУ).
Згідно ч.1 ст.526 ЦКУ та ч.1 ст.193 ГКУ, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 ГКУ).
При цьому, згідно зі ст. 525 ЦКУ, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч.1 ст.527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 614 ЦКУ, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, що порушила зобов'язання.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вжиття заходів відповідачем щодо належного виконання зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідач не надав суду належних доказів відсутності у нього заборгованості перед позивачем. Пояснення відповідача про необґрунтованість позовних вимог позивача щодо оплати сум за обсяги води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця, у зв'язку із тим, що акти органу місцевого самоврядування міста Білої Церкви не можуть бути взяті до уваги, оскільки Розпорядження № 336Р та Рішення №414 були прийняті до моменту вступу в законну силу Закону України “Про житлово-комунальні послуги ”(тобто до 01 липня 2004 року), та до моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення ”, а Розпорядження виконкому Білоцерківської міської ради № 533 від 25.08.2004 року хоч і було прийнято після введення в дію Закону України “Про житлово-комунальні послуги ”, але не відповідає вимогам його статей 19, 20 та 21 та прийнято до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року і фактично їй суперечить, спростовуються матеріалами справи, як і необхідність існування для сплати боргу між сторонами окремого договору на оплату обсягів води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця.
Таким чином, судом встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем в сумі 1 568 923, 47 грн.
Однак, судом враховано клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки судом було встановлено порушення позивачем норм ст. 257 ЦКУ про загальний термін позовної давності тривалістю у три роки. Фактично позивачем розрахована заборгованість строком за 4 роки 3 місяці.
Виходячи з викладеного, оцінивши доводи позивача та відповідача, наявні у справі докази, а також, зважаючи на строк позовної даності, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі в сумі 1 568, 923, 47 грн. за обсяги поставленої та використаної холодної води, що перевищують дві норми споживання на одного мешканця, підлягають частковому задоволенню.
За розрахунками суду стягненню підлягає 1 097 427, 87 грн. за період з 31.07.2006 р. по 31.01.2009 р.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1 097 427, 87 грн.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 1 (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Олеся Гончара, 3, код 19420176) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” (09153, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Глибочка, вул. Колгоспна, буд. 28, код 35615226) -1 097 427, 87 (один мільйон дев'яносто сім тисяч чотириста двадцять сім) грн. основного боргу та судові витрати: 10 974 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 28 коп. державного мита та 82 (вісімдесят дві) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 21.12.2009р.