01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"30" листопада 2009 р. № 02-03/2313/22
Суддя О.О.Третьякова, розглянувши
заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, Київська обл., м. Біла Церква, вул. 50-річчя Перемоги, 12
до приватного підприємства «Елатон», Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Космічна, б.23
про порушення справи про банкрутство
встановив:
Заявник -Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція звернувся до господарського суду Київської області із заявою від 16.10.2009 року № 31369/10/10 (за вх. № суду 6423 від 18.11.2009 року) про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «Елатон»в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг в сумі 1383,61 грн.
В підтвердження відсутності боржника за своїм місцезнаходженням заявником додано до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 12.08.2008 року та копію постанови районного відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 25.06.2009 року про повернення виконавчого документа, в якій зазначено про відсутність належного боржникові майна за адресою, вказаною у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», (ч. 2 ст. 4-1 цього Кодексу), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.
Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).
Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до підп. 5.5 п. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. При чому внесення даних відомостей має різну правову природу і правові наслідки, отже законодавець виключає тотожність записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про відсутність підтвердження даних про юридичну особу.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що в доданій до заяви копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 12.08.2008 року зазначено місцезнаходження приватного підприємства «Елатон»за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Космічна, б.23, а в рядку «статус відомостей про юридичну особу» записано: «не підтверджено -відсутність за місцезнаходженням». Внесення до реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Постанова районного відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 25.06.2009 року про повернення виконавчого документа також не є належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, оскільки органи ДВС не повноважні на встановлення такого факту.
З правовою позицією, що доказом відсутності боржника за своїм місцезнаходженням є запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, погоджується Вищий господарський суд України у постанові від 04.11.2009 року у справі №Б3/201-09.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що до заяви про порушення справи про банкрутство заявником не додано доказів, що підтверджують відсутність боржника за своїм місцезнаходженням, що на даний час виключає можливість застосування ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для порушення провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 9, 41, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ч. 1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд
ухвалив:
Заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.10.2009 року № 31369/10/10 (за вх. № суду 6423 від 18.11.2009 року) про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «Елатон»разом з доданими до неї матеріалами (всього на 23 аркушах, в тому числі: фіскальний чек «Укрпошта»від 17.11.2009 року за №1915) повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя О.О.Третьякова
Суддя