Справа № 348/2033/15-к
Провадження № 1-кп/348/8/19
04 листопада 2019 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
з участю: прокурорів- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
його захисника - ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015090200000198 від 24.04.2015 року, по якому обвинувачується:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, не працює, не одружений, на утриманні нікого немає, раніше засуджений вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.07.1999 року за ч.3 ст.101 КК України до семи років позбавлення волі, вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.06.2006 року за ч.1 ст.187 КК України до чотирьох років позбавлення волі, вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2014 року за ч.1 ст.296 КК України до трьох місяців арешту, вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року за ч.2 ст.121 КК України до восьми років позбавлення волі, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 року за ч.1 ст.263,ч.2 ст.186 КК України на підставі ч.1,ч.4 ст.70 КК України до восьми років позбавлення волі,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 , ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА_11 вчинив умисні дії, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та вчинив умисні дії, які полягають у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане із проникненням в приміщення.
Злочини вчинено при наступних обставинах.
Обвинувачений ОСОБА_11 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, незаконно придбав за невстановлених обставин у невстановленої досудовим слідством особи, бойовий припас - ручну гранату РГД-5. В подальшому вказану ручну гранату РГД-5 ОСОБА_11 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, незаконно переніс та зберігав по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 до 24.04.2015 року.
Продовжуючи свої злочинні дії, 24.04.2015 року о 01 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_11 підійшов до магазину «Продпромтовари», що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_13 , маючи при собі ручну гранату РГД-5. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_11 відтягнув кут металевої захисної віконниці вікна праворуч входу вищевказаного магазину та висмикнувши запобіжну чеку, вкинув у даній отвір бойовий припас - ручну гранату РГД-5, котра вибухнула.
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_11 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через пошкоджене в результаті вибуху вікно, проник всередину магазину «Продпромтовари», звідки таємно викрав гроші в сумі 1 500 грн., 5 пляшок коньяку «Коктебель», ємністю 0,5 л., вартістю 375 грн., 5 пляшок горілки «Львів», ємністю 0, 25 л., вартістю 140 грн., 6 пляшок горілки «Столична», ємністю 0,25 л., вартістю 168 грн., 15 пляшок горілки «Володар», ємністю0,5 л., вартістю 870 грн., 4 банки кави «Нескафе», вагою 100 г., вартістю 192 грн., а всього викрав майна потерпілої ОСОБА_13 на загальну суму 3245 грн. Після вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_11 з місця вчинення злочину скрився та у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (злочинів), передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст.185 КК України, не визнав.
Суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 .
23.04.2015 року до нього в гості прийшов його знайомий ОСОБА_14 ,житель с.Пнів і приїхала з м. Івано-Франківська - ОСОБА_15 , які цілий день, вечір перебували в нього і заночували.
Вказує, що він дав ОСОБА_14 гроші, а той сходив у магазин і купив горілки, яку вони спільно втрьох розпивали.
Зазначає, що він в цей час був у стані алкогольного сп'яніння, також вживав алкоголь і зранку 24.04.2015 року.
Також зранку в цей день до нього прийшли працівники міліції і почали розпитувати, де він був, на що він відповів, що був вдома і нікуди не ходив.
Після обіду, десь близько 16 год.00 хв. до нього додому знову прийшли працівники міліції і повідомили, що магазин, який знаходиться на відстані 200-300 метрів від його будинку підірвали в зв'язку з чим його доставили в райвідділ.
Пояснює, що в даний магазин він давно не заходив, бо з його власницею ОСОБА_13 у нього раніше був конфлікт. Не заперечує, що як і інші жителі села, раніше він міг купляти горілку в магазині потерпілої.
Категорично заперечує факт придбання, носіння та зберігання ручної гранати РГД-5, а також здійснення ним підриву за допомогою даної гранати вікна магазину.
Що стосується факту крадіжки з магазину ОСОБА_13 зазначає, що він до неї також не причетний. Крім того, крадіжка з магазину ОСОБА_13 була вчинена десь приблизно через місяць після вибуху гранати, що в судовому засіданні ствердили свідки, однак працівники поліції ці дві події об'єднали та звинуватили його, бо він раніше неодноразово судимий і перебуває в неприязних стосунках з потерпілою ОСОБА_13 .
Відповідно він не визнає і цивільний позов ОСОБА_13 про стягнення з нього 37027 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної, оскільки жодної шкоди потерпілій не спричиняв.
Просить суд виправдати його та відмовити потерпілій ОСОБА_13 в задоволенні її позовних вимог.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні, його вина доводиться показаннями свідків та іншими зібраними по кримінальному провадженні, перевіреними і дослідженими судом в судовому засіданні письмовими доказами.
Потерпіла ОСОБА_13 подала в суд письмову заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі в зв'язку з перебуванням за межами України.
Просила карати обвинуваченого ОСОБА_11 суворо та в повному обсязі задоволити її цивільний позов щодо відшкодування 37027 грн. 85 коп. матеріальної та 50000 грн.моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_13 , являється її свекрухою і є власницею магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що в АДРЕСА_1 .
24.04.2015 року зранку ОСОБА_13 зателефонували та повідомили, що у її магазині стався вибух.
Прибувши до магазину вона побачила, що металеві завіси та бруси на вікні були зірвані. Спочатку працівники міліції у магазин нікого не впускали, проводили огляд, потім повідомили, що виявили відбитки взуття на холодильній камері та слід пальця на вікні. Коли міліція завершила огляд, їх пустили всередину і вони побачили, що всюди були осколки, вирване вікно, перевернута холодильна камера, поламаний паркан біля магазину, багато товару було пошкоджено. Крім того було викрадено грошові кошти біля 1000-1500 грн.,також невистачало близько 10 пляшок спиртних напоїв .
Зазначає, що до вибуху ОСОБА_11 неодноразово погрожував їй та її малолітній дитині, а також свекрусі. Зокрема перший раз погрожував сокирою.
Вказує, що при обшуці в житлі ОСОБА_11 вона присутня не була. ОСОБА_14 особисто їй нічого не говорив про вибух та крадіжку, але від людей вона чула, що ОСОБА_14 казав, що бачив у ОСОБА_11 дві гранати.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що на час вчинення даних злочинів він працював оперуповноваженим сектору кримінальної міліції Надвірнянського РВ УМВС та виїжджав з оперуповноваженим ОСОБА_18 в складі слідчо-оперативної групи на місце події в с. Пнів за фактом вибуху у магазині. Зазначив, що потерпіла ОСОБА_13 вказувала, що злочин міг вчинити ОСОБА_11 та повідомила, що з магазину також викрали спиртні напої.
Вони з ОСОБА_18 , як працівники міліції, робили подворові обходи, допитували можливих очевидців, які вказували, що до вибуху може бути причетний ОСОБА_11 .
Показання, аналогічні з показаннями ОСОБА_17 , надав допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 .
З показань допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 вбачається, що у ОСОБА_11 були неприязні відносини з ОСОБА_13 , ОСОБА_16 24.04.2015 року був вибух у магазині, однак при яких обставинах це сталося вона не бачила.
Пояснила, що була на місці події, бачила пошкоджене вікно магазину, пошкоджений товар, поблизу вікна лежав перевернутий холодильник на якому був слід взуття, тобто той хто проникав всередину магазину ставав на холодильник і залишив слід.
Вказує, що на запрошення працівників міліції вона була понятою при проведені обшуку у житлі ОСОБА_11 разом з іншим понятим - ОСОБА_20 .
В будинку нікого не було, але зайшовши всередину, працівники міліції знайшли футболку ОСОБА_11 , на паркані біля будинку сушилися його кросівки, знайшли також мобільні телефони і картки операторів мобільного зв'язку.
Стверджує, що підписувала протокол обшуку та претензій до змісту протоколу немала.
Свідок ОСОБА_21 суду повідомив, що зранку їхав на скутері на роботу, мав заробіток в сусідньому селі. Близько 08год.00 хв. він зупинився біля натовпу людей, які стояли коло магазину власником якого була жителька с.Пнів - ОСОБА_13 в якому, як йому розповіли, стався вибух. Працівники міліції запросили його бути понятим при проведенні слідчих дій, та повідомили, що знайшли осколки гранати, сліди пальців рук, слід взуття. Понятим також був ОСОБА_20 .
Зайшовши всередину магазину він побачив побиті полиці, пошкоджену стелю, слід пальця виявили на скляній пляшці, холодильник біля вікна був перевернутий та покритий піском і пилюкою на яких було видно слід взуття. Також міліція вилучила дерев'яний уламок від вікна, та знайшла чеку від гранати. В подальшому працівники міліції надали йому протокол даного огляду, який він підписав оскільки погодився з написаним. Знайдену пляшку горілки з відбитком пальця, працівники міліції упакували в спеціальний пакет.
Свідок ОСОБА_20 дав суду показання про те, що прийшовши у магазин десь о 07год.00 хв., щоб випити пиво, побачив багато людей та власницю магазину, яка сказала, що підірвали магазин, однак хто саме не повідомила. Відразу приїхала міліція і його та ОСОБА_21 запросили бути понятим. Працівники поліції продемонстрували їм знайдені та зібрані на місці події осколки гранати.
Підійшовши до магазину він побачив, що було пошкоджено велике металічне вікно. Міліція вилучила виявлені відбитки пальців,слід взуття на холодильнику. Пам'ятає, що всередину магазину він не заходив. Стверджує, що розписувався в протоколі огляду, який йому дали працівники міліції, бо жодних зауважень до нього не мав.
Також вказав, що ОСОБА_11 живе від магазину, де відбувся вибух на відстані близько 100 метрів.
Свідок ОСОБА_22 вказав, що з ОСОБА_15 та ОСОБА_11 він в ніч вибуху розпивав горілку у останнього вдома. Пам'ятає, що випили дві пляшки горілки і він біля 21год. 00 хв. пішов спати в іншу кімнату, де перебував до ранку. Вночі він прокинувся та викурив одну сигарету, після чого знову заснув. Суду ствердив, що ніякого вибуху не чув, також категорично заперечив той факт, що бачив у ОСОБА_11 гранати.
З показань свідка ОСОБА_23 встановлено, що вночі свідок чула, сильний гуркіт, що аж здригнуло її хату, однак значення цьому не надала. Біля 06 год.30 хв. вона встала і через вікно помітила власницю магазину ОСОБА_13 з чоловіком. А вийшовши на вулицю, побачила у вказаному магазині пошкоджене вікно, всередину в магазин вона не заходила.
Хто саме підірвав магазин та вчинив з нього крадіжку їй не відомо.
Свідок ОСОБА_24 суду повідомив, що вночі близько 01год.00 хв. 24.04.2015 року він повертався додому з вулиці де з друзями гуляв. Перебуваючи десь на відстані 4 км. від магазину ОСОБА_13 він почув вибух і подумав, що в когось зірвався газовий балон. На наступний день, проходячи повз магазин «Продромтовари» що в с.Пнів вул. Мозолівка, 2 побачив, що магазин пошкоджений і зрозумів, що вибух був саме в ньому.
На місці події були працівники міліції з службовою собакаю, територія магазину була огорожена, стояли сусіди. Чоловік власниці магазину ОСОБА_25 повідомив йому, що знайшли чиїсь відбитки на прилавку магазину та чотири сліди, які забрали на експертизу, а також сказав, що підірвавши магазин з нього ще викрали багато спиртних напоїв.
Потім працівники міліції пішли до будинку ОСОБА_11 , бо знали, що в нього раніше вже був кримінал.
Разом з тим стверджує, що не пам'ятає чи підписував працівникам міліції якісь документи з приводу даних подій.
Як пояснив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 . ОСОБА_11 він особисто не знає. Про події в ніч з 23.04.2015 року на 24.04.2015 року він довідався зі слів працівників міліції. Однак зазначає, що тієї ночі, приблизно о 00 год.20 хв. він чув крізь сон вибух.
Також працівники міліції опитували жителів с.Пнів, в тому числі і його, про те, чи потерпіла ОСОБА_13 конфліктувала чи сварилася з ким небуть, опитували його тільки про вибух, а не про крадіжку з магазину.
З показань ОСОБА_27 - судового експерта НДЕКЦ УМВС України в Івано-Франківській області встановлено, що та кількість нітропохідних частин, які виявлені на одязі та взутті ОСОБА_11 може утворитися і в результаті вибуху бойового припасу , і внаслідок перебування особи в сильно накуреному приміщенні чи при контактуванні з вихлопними газами.
Свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 не підтвердили обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_11 злочинних дій, однак і не спростували їх.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст.185 КК України також підтверджується наступними доказами, які було безпосередньо досліджено у судовому засіданні, а саме :
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2015 року, прийнятої від ОСОБА_13 , з якої вбачається, що потерпіла повідомила про те, що в ніч з 23.04.2015 року на 24.04.2015 року невідома особа пошкодила невідомим предметом вікно магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який належить їй та знаходиться в АДРЕСА_1 (а. к. п. 1, т.3);
- протоколом огляду місця події від 24.04.2015 року та фототаблицею до нього, з якого встановлено, що у період з 09 год. 00 хв. до 13 год. 20 хв. у присутності понятих та за участю власниці ОСОБА_13 по АДРЕСА_1 було проведено огляд проїзної частини дороги та огляд магазину «Продпромтовари», під час якого було виявлено та вилучено: два сліди пальців рук, слід взуття, важіль з маркуванням «УЗРГМ», металеві осколки, уламки деревини з нашаруванням кіптяви (а.к.п.2-33,т.3);
- протоколом санкціонованого обшуку у житловому будинку обвинуваченого ОСОБА_11 від 24.04.2015 року, з якого вбачається у в ході його проведення було виявлено та вилучено чотири мобільні телефони марки «Samsung», «Nokia» 2610, «Samsung» GT-E-1200, «Samsung» E 390, матерчасту куртку, спортивні штани, дві футболки (а.к.п.35-36, т.3);
- протоколом відібрання зразків від 24.04.2015 року, згідно якого відібрано взірці відбитків папілярних візерунків пальців обох рук у обвинуваченого ОСОБА_11 (а.к.п.38, т.3);
- висновком експерта №40 від 25.04.2015 року, яким підтверджено, що сліди пальців руки максимальними розмірами 11х13 мм та 13x21мм, вилучені 24.04.2015 року, під час огляду місця події по факту пошкодження приміщення магазину «Продпромтовари», в с. Пнів, по вул. Мозолівка, 2 - придатні для ідентифікації за ними осіб. Слід пальця руки максимальними розмірами 13x21мм залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_11 , а слід розмірами 11х13 мм залишений іншою особою (а.к.п.40-44, т.3);
- висновком експерта №36-В від 25.04.2015 року та ілюстрованою таблицею до нього, згідно яких встановлено, що надані на дослідження металеві предмети невизначеної форми є залишками вибухового пристрою, а саме: ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 спорядженої уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2). Наданий на дослідження металевий предмет з маркуванням «УЗРГМ» є основною частиною уніфікованого запалу ручних гранат модифікований (УЗРГМ), а саме спусковим важелем (а.к.п.47-52, т.3);
- висновком експерта №55 від 09.06.2015 року, з якого видно, що слід низу підошви взуття, розмірами 70x260мм, виявлений та сфотографований 24.04.2015 року під час огляду місця події по факту пошкодження магазину «Продпромтовари», в с. Пнів, по вул. Мозолівка, 2 - придатний для ідентифікації тільки за груповою належністю. Даний слід міг бути залишений низом підошви кросівка на праву ногу, з пари взуття, вилученого у ОСОБА_11 , або іншим однотипним взуттям (а.к.п.59-64, т.3);
- даними протоколу огляду речового доказу від 18.05.2015 року, об'єктом якого були мобільні телефони, які були вилучені під час проведення обшуку ОСОБА_11 в АДРЕСА_1 (а. к.п.65-66, т.3);
- копіями видаткової накладної №Р-00030614 від 26.03.2015 року та видаткової накладної №Р-00036389 від 09.04.2015 року (а. к.п.68-69, т.3);
- висновком №016/ПМ-15 будівельно -технічної експертизи з метою встановлення вартості завданої шкоди магазину «Продпромтовари» від 08.06.2015 року, та фототаблицею до нього,згідно яких визначена загальна вартість завданої шкоди магазину «Продпромтовари», що по вул. Мозолівка, №2 в с. Пнів, Надвірнянського району, який належить ОСОБА_13 , з врахуванням будівельних матеріалів, демонтажних, монтажних, допоміжних робіт, накладних і транспортних витрат та коефіцієнту фізичного зносу, станом на час виконання огляду і дослідження - 08.06.2015 року, становить: Вз. ш. 10102,85 грн. (а.к.п.70-75, т.3);
- копією відповіді ТзОВ «Регістр» , з якої вбачається що ТзОВ «Регістр» з ФОП ОСОБА_13 (потерпілою у кримінальному провадженні) заключений договір №366 від 01.07.2013 року,згідно якого за період з січня по квітень 2015 року, у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що в АДРЕСА_1 були поставки горілки «Столична" 0,25 л., що підтверджується копіями накладних №5 від 05.01.2015 року,12.02.2015 року,09.04.2015 року та копією сертифікату відповідності (а.к.п.86-96,т.3);
- висновком експерта №09/12-0537 від 09.05.2015 року, згідно якого вбачається, що на наданих на дослідження уламках деревини виявлено сліди бризантної вибухової речовини - тротилу (а.к.п.134-137, т.3);
Зазначені докази по кримінальному провадженні зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення, відповідають показанням свідків у кримінальному провадженні.
Показання обвинуваченого ОСОБА_11 про його непричетність до вчинених злочинів спростовуються, і його винуватість у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в сукупності та належно оціненими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, підтверджуються письмовими доказами, показанням свідків, а тому відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження обвинуваченого про його невинуватість у скоєному, на переконання суду, дані ним з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння.
Заперечення своєї вини обвинуваченим суд до уваги не бере, оскільки вони нічим не доведені та розцінюються судом, як обраний ним метод захисту, котрий беззаперечно спростовується дослідженими судом вищенаведеними доказами.
Аналізуючи показання свідків обвинувачення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , експерта ОСОБА_27 суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, логічними та не викликають сумніву в їх правдивості, узгоджуються між собою та знаходяться в об'єктивному зв'язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об'єктивними доказами.
Таким чином, оцінивши здобуті докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому злочинах доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.1 ст. 263 КК України та за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також вчинив умисні дії що полягають у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане із проникненням.
Суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року із наступними змінами звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Пунктом 5 судам рекомендовано мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст.66 КК перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.
За змістом ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, відповідно до ст.12 КК України, злочини передбачені ст.ст.263 ч.1,185 ч.3 КК України належать до категорії тяжких злочинів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , відповідно до ст.66,67 КК України, судом в процесі розгляду кримінального провадження не встановлено.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання в с. Пнів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, характеризується посередньо, перебуває на диспансерному обліку в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері з 17.01.2014 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, його поведінку до і після вчинення злочинів, ставлення до вчинених злочинів, те що він раніше судимий.
Враховуючи викладене, суд вважає, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_11 , попередження ним нових злочинів, а також таким, що відповідатиме тяжкості вчинених ним злочинів та особі обвинуваченого призначити покарання, передбачене санкціями ч.1 ст.263,ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
Встановлено, що вказані злочини обвинувачений вчинив до постановлення вироку Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області від 09.03.2016 року, згідно з яким останній засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, та, до постановлення вироку Івано-Франківським міським судом від 15.06.2016 року за вчинення злочинів за ч.1 ст.263 КК України, ч.2 ст.186 КК України, відповідно до якого ОСОБА_11 призначене покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі та застосовано ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк вісім років.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За таких обставин, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Підстав для застосування ст.69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_11 суд не знаходить у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, характер вчинення злочинів, їх спосіб, які вказують в своїй сукупності, у даному конкретному випадку, на те, що тяжкість вчинених ним злочинів та його особа з іншими вищезазначеними обставинами, встановленими у цьому провадженні, не свідчать про можливість виправлення обвинуваченого за допомогою призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, враховуючи відсутність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчинених ним злочинів та обставинам справи, але й особі самого обвинуваченого ОСОБА_11 , є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.
Також, керуючись ч. 3 ст. 3 та ч. 1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про необхідність застосування відносно ОСОБА_11 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року .
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) строк попереднього увязнення під час досудового розслідування та судового слідства слід зарахувати ОСОБА_11 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім наведеного, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 засуджений вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року за ч.2 ст.121 КК України до восьми років позбавлення волі, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_11 залишено без змін - тримання під вартою, а строк відбуття покарання обчислено з 11.01.2016 року та зарахувано при цьому термін його попереднього ув"язнення в строк відбуття покарання, виходячи з розрахунку, у відповідності до вимог ст.72 ч.5 КК України, що одному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06.06.2016 року даний вирок залишено без змін.
Крім того, як було констатовано вище, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 року ОСОБА_11 засуджено за ч.1 ст.263,ч.2 ст.186 КК України на підставі ч.1,ч.4 ст.70 КК України до восьми років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 пораховано з 25.12.2015 року, з моменту затримання та зараховано йому при цьому термін перебування в УВП №12 з 19.10.2015 року по 30.10.2015 року, з розрахунку до дня набрання вироком законної сили, що відповідно до вимог ст.72 КК України, один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Також судом встановлено, що до початку розгляду кримінального провадження по суті, потерпілою, цивільним позивачем ОСОБА_13 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_11 про відшкодування шкоди завданої злочином, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_11 на її користь матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого товару та виручки на суму 3423 грн., вартісті знищеного вибухом товару на суму 6502 грн., вартість пошкодженого інвентаря магазину на суму 17000 грн. та вартість ремонтних робіт приміщення магазину на суму 10102 грн.85 коп., а всього 37027 грн. 85 коп. матеріальної шкоди. та 50000 гривень моральної шкоди.
Згідно заяв від 30.08.2016 року та 29.03.2018 року ОСОБА_13 заявлені вимоги були підтримані. Обвинуваченим та цивільним відповідачем ОСОБА_11 цивільний позов не визнано.
Відповідно до ст. ст. 1167,1177 ЦК України умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зі змісту ч.1 ст.1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Наявність шкоди характеризується зафіксованими документально втратами майнових, чи немайнових благ, які мають певну економічну цінність та виражаються в грошовому еквіваленті.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_13 в частині стягнення вартості ремонтних робіт приміщення магазину на суму 10102 грн.85 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджується висновком №016/ПМ-15 будівельно -технічної експертизи з метою встановлення вартості завданої шкоди магазину »Продпромтовари» від 08.06.2015 року.
Інші вимоги, зокрема щодо відшкодування вартості викраденого товару на суму 6502 грн., виручки в сумі 3423 грн. та вартості пошкодженого інвентаря на суму 17000 грн. до задоволення не підлягають оскільки інвентаризаційний опис магазину, опис пошкодженого інвентарю магазину, украденого товару, пошкодженого товару, які складені та підписані власником « ОСОБА_41 » та бухгалтером «Томин» (а.к.п.19-21), не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами для підтвердження заявленої суми матеріальної шкоди в розумінні ст.76-80 ЦПК України.
Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 в користь потерпілої 50000 грн. моральної шкоди суд приходить до наступного висновку.
Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” із змінами та доповненнями, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд враховує, що потерпілою ОСОБА_13 перенесено душевні страждання з приводу неправомірної поведінки обвинуваченого щодо неї та її майна, приниження честі, гідності, втрата престижу та ділової репутації, переживання з приводу порушення свого права власності,прав як підприємця та споживача, зміні свого звичного способу життя.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, і також враховує майновий стан обвинуваченого який ніде не працює.
Наведене свідчить про неспроможність обвинуваченого відшкодувати заявлену потерпілою всю суму моральної шкоди, а тому суд вважає за можливе зменшити заявлену потерпілою суму моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь потерпілої ОСОБА_13 - 5000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, судові витрати, пов'язані із проведенням експертиз, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_11 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2015 року,на майно ОСОБА_11 , зокрема на спортивну кофту чорного кольору із написом «USА», спортивні штани чорного кольору із написом «USА», кросівки чорно-сірого кольору, вилучені під час затримання ОСОБА_11 , а також на мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, мобільний телефон марки «Нокіа 2610» чорного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг GТ-Е 1200» білого кольору із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна», мобільний телефон марки «Самсунг Е 390» чорного кольору, а також вилучений спортивний батник сірого кольору з написом «Адідас», куртку синього кольору з написом «Griffi», спортивні штани сірого кольору із полосами білого кольору, футболку сірого кольору із написом «КНАКІ 65», футболку чорного кольору із написом «Адідас»-вилучені під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_11 - скасувати згідно ч. 4 ст.174 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст.263 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
- за ч. 3 ст.185 КК України - у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді -5(п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року таІвано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк - 8 (вісім) років.
В строк відбуття покарання ОСОБА_11 врахувати час відбування покарання з 11.01.2016 року по 04.11.2019 року, згідно вироків Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року та Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 року, зарахувати в строк відбування покарання час дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з моменту затримання з 24.04.2015 року по 08.05.2015 року включно, а також термін перебування обвинуваченого в УВП №12 з 19.10.2015 року по 30.10.2015 року та період з 25.12.2015 року по 10.01.2016 року включно, зарахувавши при цьому вказані терміни його попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, виходячи з розрахунку що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України ( в редакції З-ну України №838-VIIІ від 26.11.2015 року).
Засудженого ОСОБА_11 направити в СІЗО м. Івано-Франківська (Івано-Франківська установа виконання покарань (№12) УДПС України в Івано-Франківській області) для вирішення питання про направлення його для відбування покарання згідно вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року, вироку Івано-Франківського міського суду від 15.06.2016 року та даного вироку.
Ухвалу Надвірнянського районного суду від 08.07.2016 року про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_11 в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) УДПС України в Івано-Франківській області та його перерахування за Надвірнянським районним судом вважати такою, що не підлягає виконанню.
Цивільний позов ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 - 10102 грн.85 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди завданої злочином, всього-15102 грн.85 коп.
Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , на користь держави 5619 грн 42 коп. витрат за проведення експертиз: №40 від 25.04.2015 року, №36-В від 25.04.2015 року, №55 від 09.06.2015 року, №56 від 19.06.2015 року, №57 від 19.06.2015 року, №09/12-0536 від 09.05.2015 року, № 09/12-0537 від 09.05.2015 року, №09/12-0538 від 09.05.2015 року та №09/12-0539 від 10.05.2015 року.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2015 року,(справа № 348/853/15-к, провадження № 1-кс/348/120/18) на майно ОСОБА_11 : спортивну кофту чорного кольору із написом «USА», спортивні штани чорного кольору із написом «USА», кросівки чорно-сірого кольору, вилучені під час затримання ОСОБА_11 , а також на мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, мобільний телефон марки «Нокіа 2610» чорного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг GТ-Е 1200» білого кольору із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна», мобільний телефон марки «Самсунг Е 390» чорного кольору, а також вилучений спортивний батник сірого кольору з написом «Адідас», куртку синього кольору з написом «Griffi», спортивні штани сірого кольору із полосами білого кольору, футболку сірого кольору із написом «КНАКІ 65», футболку чорного кольору із написом «Адідас»-вилучені під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_11 - скасувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
-два сліди пальців рук,важіль з маркуванням «УЗРГМ», металеві осколки та уламки деревини з нашаруванням кіптяви, змиви з обох рук ОСОБА_11 , пляшку з під горілки марки «Столична», ємністю 0,25 л., які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.
- мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, мобільний телефон марки «Нокіа 2610», чорного кольору, мобільний телефон «Самсунг GT-Е 1200», білого кольору із сім карткою оператора мобільного ПрАТ «МТС Україна», мобільний телефон марки «Самсунг Е 390», чорного кольору, спортивний батник сірого кольору з написом «Адідас», куртку синього кольору написом «Griffi», спортивні штани сірого кольору із полосами білого кольору, футболку сірого кольору із написом «КНАКІ 65», футболку чорного кольору з написом «Адідас», які знаходяться на відповідальному зберіганні власникаОСОБА_11 , вважати повернутими власнику ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1