Справа № 344/19532/19
Провадження № 1-кс/344/10097/19
05 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12019090010002958 від 07.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що 06 вересня 2019 року близько 01 год. 30 хв., потерпілий ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 на автомобілі марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули у двір будинку АДРЕСА_1 , де після повної зупинки вказаного транспортного засобу направились до банкомату. Через деякий час, почувши спрацювання звукових сигналів автомобіля, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 повернулись до свого автомобіля, де побачили раніше знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які в свою чергу знаходились в іншому автомобілі. У подальшому, під час перебування у дворі вищевказаного будинку між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 з іншої сторони, на ґрунті довготривалих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , діючи спільно, групою осіб, об'єднані єдиним злочинним умислом щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно розпочали наносити численні цілеспрямовані удари руками і ногами в різні ділянки тіла потерпілого.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 , згідно довідки Івано-Франківської обласної клінічної лікарні № 54 від 06.09.2019 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної клітки та живота, лівобічного гемотораксу ДН І-ІІ, розриву селезінки, гемоперитонеум, ерузії рогівки правого ока, забою м'яких тканин та саден обличчя, струсу головного мозку, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
09 вересня 2019 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 листопада 2019 року включно.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинений проти життя та здоров'я особи, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Тому, на даний час немає жодних підстав для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України заявлені раніше ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зазначеним ризикам, виконання завдань кримінального провадження, а також необхідних слідчих, процесуальних дій, які мають важливе значення для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення та можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні під час судового розгляду, необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник при вирішенні клопотання покликався на розсуд суду, однак зазначив, що ризики перелічені прокурором не доведені
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
07 вересня 2019 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
09 вересня 2019 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 листопада 2019 року включно.
Постановою керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури від 29.10.2019 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12019090010002958 до 07.12.2019 року включно.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків.
Причетність до вказаного злочину ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, його вік, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, із застосуванням насильства.
Слідчим суддею не встановлені обставини для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою до - 07 грудня 2019 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якого: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , раніше не судимого, до 07 грудня 2019 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1