Справа № 339/302/19
90
1-кп/339/32/19
05.11.2019 м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12019090160000531 від 09.10.2019 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, неодруженого, інваліда 2 групи, освіта середня, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбачено ч.1 ст.185 КК України,-
ОСОБА_4 таємно викрав мобільний телефон, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду.
Злочин скоєно за наступних обставин. ОСОБА_4 01.07.2019 близько 14 год. проходячи берегом річки Сукіль, що в м.Болехові, неподалік вул.. Кобринської, побачив на березі поскладений одяг, поруч із яким знаходився мобільний телефон марки “HUAWEI Y-5” темно синього кольору, який знаходився у чохлі “накидці” із матеріалу схожого на пластик чорного кольору, який належить ОСОБА_5 і перебував у користуванні ОСОБА_6 , який в той момент плавав у річці. У цей час в ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Так, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає. ОСОБА_4 підійшов до вказаного телефону та шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав мобільний телефон марки “HUAWEI Y-5” темно синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та S/N НОМЕР_3 вартість якого становить 1 745 грн. Даний телефон знаходився у чохлі “накидці” із матеріалу схожого на пластик чорного кольору вартістю 60 грн. Окрім того у телефоні знаходилась карта пам'яті марки “SP” з написом “Micro SD HC 4” об'ємом на 8 гігабайт вартістю 70 грн та сім карта мобільного оператора ВФ Україна з номером НОМЕР_4 вартістю 20 грн. Після чого покинув місце вчинення злочину з викраденими речами та попрямував в невстановленому слідством напрямку, маючи реальну можливість розпоряджатись викраденою деревиною.
Таким чином, ОСОБА_4 , виконав усі дії, які вважав необхідними для крадіжки мобільного телефону марки “HUAWEI Y-5” темно синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та S/N НОМЕР_3 вартістю -1 745 грн., який знаходився у чохлі “накидці” із матеріалу схожого на пластик чорного кольору вартістю -60 грн., карти пам'яті марки “SP” з написом “Micro SD HC 4” об'ємом на 8 гігабайт вартістю 70 грн та сім карти мобільного оператора ВФ Україна з номером НОМЕР_4 вартістю 20 грн. чим довів вказаний злочин до кінця.
Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Під час проведення досудового слідства 29 жовтня 2019 року в даному кримінальному провадженні між потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ч.1 ст. 468, ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду характеризуючі обвинуваченого документи, матеріали досудового розслідування та просить постановити вирок, яким затвердити вказану угоду і призначити обвинуваченому покарання, узгоджене між потерпілою і обвинуваченим в угоді про примирення, а долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
ОСОБА_4 зазначив, що проходячи берегом річки почув як задзвонив телефон він його взяв з одягу і пішов. Свою вину у вчиненому злочині визнає повністю, розкаюється у вчиненому. Розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить затвердити угоду про примирення.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення та просила затвердити зазначену угоду. Шкода їй відшкодована, претензій до обвинуваченого не має.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільною, кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України є правильною.
Обвинувачений розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди для сторін є: обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
А для потерпілої - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину, інкримінованого ОСОБА_4 кримінального злочину, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявка клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено і є зрозумілими.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілою відповідно до ст.476 КПК України має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 389 КК України.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, яке, згідно з положеннями ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Суд вважає, що узгоджене обвинуваченому покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного ( який у відповідності до ст.89 КК України раніше не судимий, є інвалідом 2 групи), обставин, що пом'якшують покарання ( щире каяття, відшкодування шкоди), відсутності обставин, що його обтяжують, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумістаном на час постановлення вироку становить 850 грн. буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.
Судом перевірено, що угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України.
Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, відсутні підстави вважати, що підозрюваний не виконає взяті на себе зобов'язання та фактичні обставини для визнання своєї винуватості, а тому угода підлягає затвердженню судом.
Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
Підозрюваному запобіжний захід не обирався. Клопотання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання прокурором не заявлялось.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
У кримінальному провадженні № 12019090160000531 від 09.10.2019 проведені експертизи вартість яких становить 1413,09 грн. (а.с.25-26).
Питання відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до ст.124 КПК України
Керуючись ст.314,370,373,374,469,471,474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 жовтня 2019 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019090160000531
ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі на час постановлення вироку становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) грн .
Речові докази по справі: мобільний телефон марки “HUAWEI Y-5” темно синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , сім карту оператора ВФ Україна з номером НОМЕР_5 , а також карту пам'яті марки “SP” з написом “Micro SD HC 4” об'ємом на 8 гігабайт та чохол типу “накидка” чорного кольору, який зберігається у кімнаті речових доказів Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області повернути потерпілій ОСОБА_5 , як власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1413 (одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 09 коп. за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12019090160000531 від 09.10.2019.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення :
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.6, 7 ст. 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_1