Справа № 204/6622/19
Провадження № 2-а/204/125/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
04 листопада 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Голушко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсакова Олега Віталійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -
У вересні 2019 року позивач звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом Інспектора роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсакова Олега Віталійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Судом вірно встановлено найменування відповідачів - Інспектор роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсаков Олег Віталійович, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 12.09.2019 року інспектором поліції 1 батальйону 4 роти УПП в Дніпропетровській області Корсаковим Олегом Віталійовичем відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №1513484. Винесену постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як у позивача на руці, в момент зупинення її поліцейським, був смарт годинник «Apple watch», який позивач не тримала в руці, а, який був у неї на руці, мобільний телефон вона в руці не тримала, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, разом з позовною заявою надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання відповідачі - Інспектор роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсаков Олег Віталійович, представник Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 24.10.2019 через канцелярію суду від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, розгляд справи клопотав провести без участі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції .
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 4 ст. 229 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що інспектором роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсаковим Олегом Віталійовичем винесено постанову серії ЕАК №1513484 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме: 12.09.2019 о 15.47 у м. Дніпро по вул. Дзеркальна, 76, водій під час руху транспортним засобом користувався засобом зв'язку, чим порушив п. 2.9.д. ПДР. (арк.с.7).
Таким чином, підставою для накладення стягнення стало те, що 12.09.2019 року о 15.47 год. позивач, керуючи транспортним засобом, користувалася засобами зв'язку під час руху, чим порушила ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.ст.8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п.2.9.«д» Правил дорожнього руху водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Згідно тверджень позивача у позовній заяві вбачається, що вона не розмовляла по телефону під час руху транспортного засобу, у неї на руці був смарт годинник. Відповідачем у наданому відзиві не надано доказів, які б спростовували дане твердження відповідача, та не доведено, що остання, дійсно під час руху користувалася засобом зв'язку.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Оскільки відповідачами не виконано вимоги закону щодо з'ясування обставин правопорушення та не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, суд приходить висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.
Оскільки відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає, що постанова серії ЕАК№ 1513484 від 12.09.2019 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, судові витрати компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2, 72, 73,77, 242-246, 286 КАС України, ст.ст. 122,245, 247, 251, 293 КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію», суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсакова Олега Віталійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 1513484 від 12 вересня 2019 року, винесену Інспектором роти № 4 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корсаковим Олегом Віталійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Ю. Мащук