01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"13" жовтня 2009 р. Справа № 5/160-09
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства Київської обласної ради “Фастівтепломережа”, м. Фастів
про стягнення 260193,83 грн.
за участю представників:
позивача:Жигадло І.Б.-дов. від 26.12.2008р. № 190/10
відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі - Позивач) до Комунального підприємства Київської обласної ради “Фастівтепломережа” (далі - Відповідач) про стягнення 260193,83 грн., з яких 149781,34 грн. основного боргу, 49641,16 грн. пені, 54464,70 грн. інфляційних втрат та 6306,63 грн. три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу від 29.09.2008р. № 06/08-1721ТЕ-17 щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ у визначені договором строки.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 15.07.2009р. та від 17.09.2009р. в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки природного газу від 29.09.2008 року № 06/08-1721 ТЕ-17 (далі -Договір) відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов'язався передати у власність покупця - відповідача протягом 2008-2009 років природний газ в обсягах передбачених договором, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити газ на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання -передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у відповідача за даним договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ та компенсацію витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а останній прийняв протягом листопада -грудня 2008 року природний газ на загальну суму 1313461,34 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ виконав частково сплативши позивачу 1163680 грн.
Враховуючи те, що відповідачем частково погашено існуючу заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 1163680 то за відповідачем на час вирішення спору рахується борг в розмірі 149781,34 грн. -різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 149781,34 грн. заборгованості.
Оскільки відповідачем на протязі строку дії Договору було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати нараховані за період з грудня 2008р. по травень 2009р. складають 54464,70 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 11.12.2008р. по 16.06.2009р. складають 6306,63 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних в заявлених до стягнення сумах підлягає задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 7.2, 7.5 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого природного газу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом з 16.12.2008р. по 16.06.2009р., яка за розрахунком позивача складає 49641,16 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 149781,34 грн. заборгованості, 6306,63 грн. трьох процентів річних, 54464,70 грн. інфляційних втрат та 49641,16 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради “Фастівтепломережа” (08500, Київської обл., м. Фастів, вул. Палія, 9, код ЄДРПОУ 05387624) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 149781 (сто сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 34 коп. основного боргу, 49641 (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок одну) грн. 16 коп. пені, 54464 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 63 коп. 3% річних, 2601 (дві тисячі шістсот одну) грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя