Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 жовтня 2019 р. № 520/6447/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника позивача - Василенко Н.М.,
представника відповідача - Зекової С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом Комунального підприємства з водопостачання та водовідведення "ДЖЕРЕЛО" до Головного управління ДПС України у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Харківській області від 28.03.2019 року №0000011422 та від 17.04.2019 року № 00000121422.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення (далі по тексту - ППР) є незаконними та підлягають скасуванню. Так ППР від 28.03.2019 року №0000011422 підлягає скасуванню з тих підстав, що контролюючим органом перевірку було проведено з порушеннями ПК України, а висновки перевірки зроблені поза межами предмету перевірки. ППР 17.04.2019 року № 00000121422 підлягає скасуванню як таке, що прийняте всупереч вимог п.56.15 ст.56 ПК України. Крім того, висновки перевірки не відповідають дійсності.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити з обставин, наведених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у заявлених вимогах відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов, в контексті того, що виявлені перевіркою порушення позивачем приписів ПК України нічим ним не спростовані.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Контролюючим органом на підставі наказу від 30.01.2019 року № 752 та направлення № 1091 від 06.02.2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, результати якої викладено в акті від 20.02.2019 року № 514/20-40-14-22-07/32859154.
Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, яке полягало у нескладанні та нереєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригувань з податкових зобов'язань на адресу контрагентів покупців неплатників ПДВ на загальну суму ПДВ 580982,00 грн. у періоді січень2017р. - листопад 2017р. за що передбачено штрафні санкції згідно п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України.
Позивач подав заперечення на вказаний акт які листом від 25.03.2019 року відповідачем були відхилені.
За наслідками перевірки відносно позивача було складено наступні ППР: від 28.03.2019 року №0000011422 про застосування штрафної санкції на суму 290491 грн. ( за нереєстрацію в ЄРПН протягом граничних строків ПН/РК) та від 17.04.2019 року № 00000121422 про застосування штрафної санкції на суму 290491 грн. ( за затримку реєстрації в ЄРПН протягом граничних строків ПН/РК).
ППР від 28.03.2019 року №0000011422 оскаржено в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 06.06.2019 року залишено без змін.
По суті позову суд зазначає наступне.
Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
В силу приписів п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно п.201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України ( в редакції, що діяла у перевіряємому періоді) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Приписами п. 185.1 ст.185 ПК України ( в редакції, яка діяла у перевіряємому періоді) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно п. 187.1 ст.187 ПК України (в редакції, яка діяла у перевіряємому періоді) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідальність за нескладання ПН/РК у граничні строки та порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена ст. 120-1 ПК України.
Приписами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК України унормовано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Згідно п. 56.1, п. 56.15 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Розглядаючи вказану справу суд вважає позов необґрунтованим та безпідставним та у своїх висновках виходить з наступного.
Так, стосовно ППР від 28.03.2019 року №0000011422 позивач зазначав, що перевірка проводилась стосовно дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкових зобов'язань з ПДВ ( саме таке формулювання містить назва акту перевірки), а висновки перевірки відображають порушення, як виразилось у нескладанні та нереєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригувань з податкових зобов'язань на адресу контрагентів покупців неплатників ПДВ на загальну суму ПДВ 580982,00 грн. у періоді січень2017р. - листопад 2017р., отже такі вчинені поза межами предмету перевірки.
Водночас наказ, яким призначено перевірку, містить в собі вказівку, що перевірка позивача призначена, серед іншого, у зв'язку зі включенням до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з ПДВ сум названого податку без відповідної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Відтак, твердження позивача, що висновки перевірки вчинені поза межами предмету перевірки не відповідають дійсності.
Стосовно порушень відповідачем порядку проведення перевірки, таких обставин в ході розгляду справи судом не встановлено, а посилання позивача на приписи ст.79 КАС України суд відхиляє, оскільки вказана норма регулює особливості проведення документальних невиїзних перевірок, водночас у правовідносинах, з приводу яких подано позов, було проведено виїзну перевірку.
Крім того, незгода позивача з посиланням у наказі на приписи п. 78.1.4 ст.78 КАС України, в контексті відсутності запиту контролюючого органу нічим не підтверджена, водночас, відповідач вказував, що такий запит було направлено позивачу та ним отримано.
В будь якому разі, позивач міг своєчасно захистити себе за вказаних обставин шляхом недопуску посадових осіб до перевірки та/або оскарження вказаного наказу у судовому порядку.
Стосовно ППР 17.04.2019 року № 00000121422, яке, на думку позивача підлягає скасуванню як таке, що прийняте всупереч вимог п.56.15 ст.56 ПК України, суд вказує, що матеріали справи стосовно зазначеного містять повідомлення від 08.04.2019 року про оскарження ППР від 28.03.2019 року №0000011422 в адміністративному порядку до ДФС України та відповідь ГУ ДФС України в Харківській області від 10.05.2019 року на адвокатський запит представника позивача відносно ненадходження до контролюючого органу повідомлення про оскарження.
Згідно ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Суд вказує, що вищеназване повідомлення містить в собі штамп ГУ ДФС в Харківській області з датою 08.04.2019 року, водночас у зазначеному документі відсутній підпис уповноваженої відповідальної особи контролюючого органу про його отримання.
Відтак, вищеназвані повідомлення та відповідь на адвокатський запит не дають суду вважати їх сукупність достатніми доказами, які дають змогу дійсно прийти до висновку, що ППР 17.04.2019 року № 00000121422 прийняте всупереч вимог п.56.15 ст.56 ПК України.
Щодо суті порушень, виявлених перевіркою, позивачем не надано жодних доказів та пояснень на спростування висновків контролюючого органу.
Крім того, відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи ( п. 44.7 ст. 44 ПК України).
Оскільки позивач не надав до контролюючого органу доказів, на спростування висновків контролюючого органу у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, у контролюючого органу були законні підстави на використання наявної у нього інформації.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 06 серпня 2019 року ( справа №160/8441/18), яку судом було враховано на виконання приписів ч.5 ст. 242 КАС України.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства з водопостачання та водовідведення "ДЖЕРЕЛО" до Головного управління ДПС України у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 05 листопада 2019 року.
Суддя Заічко О.В.