Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення заяви без розгляду
05 листопада 2019 р. Справа № 520/11830/18
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2,м. Ізюм, Харківська область,64300) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 грудня 2018 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 24 від 01 листопада 2018 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку призначеної пенсії;
- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.01.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі № 520/11830/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 по справі № 520/11830/18 - залишено без змін.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №520/11830/18 набрало законної сили 22 квітня 2019 року.
29 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами та в якій просив суд скасувати Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №520/11830/18 та задовольнити його позов.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року є таким, що підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішенням Конституційного Суду України у рішенні від 25.04.2019 року у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) Конституційний Суд України (далі - КСУ) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ зі змінами, словосполучення "дійсної строкової" визнано неконституційним і таким, що втратило чинність з дня ухвалення даного Рішення. На підставі викладеного просить задовольнити заяву про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №520/11830/18 у зв'язку з виключними обставинами.
Крім того, ОСОБА_1 просив суд поновити строк звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у зв'язку із чим разом із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами надав відповідну заяву.
Згідно наявної довідки в матеріалах справи складеної секретарем судового засідання від 01 листопада 2019 року, вбачається, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., перебував на лікарняному з 01 листопада 2019 року.
Дослідивши надані матеріали, за результатами розгляду даної заяви позивача, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її на відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами
Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 1 частини першої якої, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Досліджуючи питання поважності причин пропуску строку при розгляді заяви про його поновлення, суддя виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що Конституційним Судом України винесено рішення № 1-р(ІІ)/2019 щодо неконституційністі закону 25.04.2019 року, тоді як позивач звертається до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами 29.10.2019 року, тобто понад чотирьох місячний строк, встановлений статтею 363 КАС України.
Тобто, позивачем пропущено тридцятиденний строк звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, встановлений статтею 363 КАС України.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду заявник посилається, а саме: "На час, коли приймались рішення суду першої та апеляційної інстанцій за позовами, аналогічними моєму, практично всі суди відмовляли у задоволенні позовних вимог і всі посилались на один аргумент - положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, я був впевнений, що це рішення є законним і перестав слідкувати за законодавством.
Про рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)2019, яке дає підстави поновити справедливість і переглянути рішення суду за виключними обставинами, мені стало відомо 17 липня 2019 року від мого товариша - також учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
В той самий день я прочитав рішення Конституційного Суду України і зрозумів, що є правові підстави ставити питання про перерахунок пенсії.
Я не знав, що можна переглянути вже винесене рішення за виключними обставинами і вважав, що потрібно знову отримати відмову в Ізюмському об'єднаному управлінні пенсійного фонду, після чого оскаржити її до суду, подавши нову позовну заяву. До адвоката я тоді не звертався, а подав заяву сам, переписавши попередню, яку складав адвокат, додатково вказавши у ній, що при прийнятті рішення про перерахунок пенсії прошу врахувати рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року, яким визнано статтю 59 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» частково неконституційною.
Заяву я подав 18 липня 2019 року і 30 липня 2019 року отримав не рішення про відмову у перерахунку або про перерахунок пенсії, а звичайного листа за підписом начальника відділу обслуговування громадян ( сервісний центр) Г. Завалішиної, яка до цього була начальником Ізюмського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Харківській області. До листа було додане попереднє рішення Ізюмського ОУПФУ Харківської області від 01.11.2018 року, яке я вже оскаржував до суду.
18 липня 2019 року я подавав заяву до Ізюмського об'єднаного управління пенсійного фонду в Харківській області, а отримав відповідь від начальника Ізюмського відділу обслуговування громадян (сервісний центр).
Я з'ясував, що Ізюмське об'єднане управління пенсійного фонду України в Харківській області 31 травня 2019 року ліквідоване і всі його функції, у тому рахунку і прийняття рішення про перерахунок пенсій, передано до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області. Цього ніхто мені не поясняв і я це вимушений був з'ясовувати сам, на що гаявся час.
9 серпня 2019 року я був вимушений звертатись до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області з тією ж самою заявою про перерахунок пенсії з 1.10.2017 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року.
2 вересня 2019 року я отримав рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2019 року № 36 наступного змісту: «Відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1- р( 11)2019 у зв'зку тим, що під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС він мав статус військовозобов'язаного».
Я знову у вересні 2019 року звернувся з заявою про перерахунок пенсії на підставі Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1- р( 11)2019 до начальника Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області і 15 вересня 2019 року отримав відповідь від 10.09.2019 року № 4451/Б-14 на моє звернення, в якій крім відмови у перерахунку вказано наступне : «Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р( 11)2019 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України положень частини З статті 59 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить положень щодо порядку його виконання».
Отримавши чергову відмову, я зрозумів, що без звернення до суду мені не обійтись і я тільки втрачаю час. Я вирішив звернутись до адвоката, який раніше вів мою справу і з'ясувалось, що він у відпустці і почне працювати з 15 жовтня 2019 року.
15 жовтня 2019 року я звернувся до адвоката, який підтвердив, що таке рішення Конституційного Суду України існує, що можна на його підставі поставити питання про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року ( справа № 520/11830/18) за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, але пропущений строк для звернення до суду і потрібно пояснювати поважність причини його пропуску, крім того потрібно замінити відповідача , бо по справі, яка може бути переглянута, відповідачем було Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, яке з 31.05.2019 року ліквідоване і відповідачем повинно бути Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області.
Вказана вище проведена мною робота, яка полягає у чисельних зверненнях як до Ізюмського так і Харківського головного управління пенсійного фонду України в Харківській області з посиланням на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року і проханням перерахувати мені пенсію з урахуванням змін до законодавства, зробленим Конституційним Судом України, дають підстави для висновку, що я зробив все можливе, щоб вирішити питання по перерахунку пенсії без звернення до суду, так як я дійсно вважав і вважаю і зараз - пенсійний фонд повинен з власної ініціативи перерахувати пенсію мені і таким як я учасникам ліквідація аварії на ЧАЄС з 1.10.2017 року і не чекати звернень до суду і винесення рішень суду.
Я не міг передбачити, що орган держави, в даному випадку Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного та соціального забезпечення, може ці права порушувати."
Інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду заявник не наводить.
Однак, наведені факти не свідчать про поважність пропущення строку звернення до суду за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Підстави, вказані позивачем у заяві, визнаються судом неповажними.
Суд зауважує, що право доступу до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, передбачені законом строки давності.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справах "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (заява №20347/03), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22.10.1996, "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" від 13.07.1995.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Враховуючи вищезазначене, необґрунтованість поданої заяви ОСОБА_1 про поновлення строку та відсутність обґрунтованих доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку, неможливості звернення до суду з заявою в період з 25.04.2019 року до строку який унормований пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлене клопотання підлягає відхиленню судом.
Згідно з ч. 4 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених ст. 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
За таких обставин, заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі № 520/11830/18 слід повернути без розгляду.
Також, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Згідно вказаного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Статтею 152 Конституції України передбачено: закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, відповідно ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019 року, як встановлено ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 30.01.2019 року, положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.
Разом з тим, з 25.04.2019 року (з дати втрати чинності зазначеними положеннями) позивач має право звернутись з відповідною заявою до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо вирішення питання про призначення пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 у справі №3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 05.02.2019 року по справі №333/5015/15-а, від 16.04.2019 року по справі №318/2132/14-а.
Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про необхідність перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року, у зв'язку з виключними обставинами є помилковими.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 256, 293, 294, 295, 297 361, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відхилити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі № 520/11830/18.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №520/11830/18 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Супрун Ю.О.