Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 листопада 2019 р. № 520/10141/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року у сумі 121 537, 60 грн. (сто двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять сім гривень шістдесят копійок).
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України Харківської області.
Позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно не виплачено пенсію з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року у сумі 121 537, 60 грн., вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою про поновлення виплати пенсії. На підставі протоколу № 39 від 24.09.2018 року засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам винесено рішення про відновлення виплати пенсії з 01.05.2018 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м.Ровеньки Луганської області, був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Харківської області, де став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.09.2018 року № 0000617201, фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Як встановлено судом, позивача взято на облік у Слобожанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова (реорганізовано в Головне управління Пенсійного фонду Харківської області) за заявою від 07.12.2017 з 01.05.2016р.
Пенсія за період з 01.05.2016 по 30.04.2017р. виплачена у квітні 2018 в розмірі 43232,16грн., а також в квітні 2018 виплачена пенсія за квітень 2018р. та пенсія за один місяць за минулий час - 12204,92 грн.
В травні 2018 виплати пенсії була призупинена на підставі інформації інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.
На підставі протоколу засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 25 від 18.06.18р. розпорядженням управління від 26.06.18 пенсія позивачу поновлена з 01.05.2018р.
З 01.08.18 виплати пенсії була позивачу призупинена на підставі інформації інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.
Рішенням управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради № 418 від 14.09.2018 року позивачу скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.12.2017 року №0000430635.
17.09.2018 року позивач надав заяву про поновлення виплати пенсії.
На підставі протоколу № 39 від 24.09.2018 року засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам рішенням управління від 03.10.2018 року позивачу поновлено виплату пенсії з 01.05.2018 р. Розмір пенсії позивача щомісяця складав: в період з 01.05.2017 р. по 30.09.2017 р. - 4002,43 грн.; в період з 01.10.2017 р. по 31.10.2018 р. - 8748,49 грн.
Суд зазначає, що за період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року позивачу не виплачувалась пенсія, в результаті чого утворилась заборгованість.
Згідно листа від Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 05.11.2018 року №16746/48-01 та аналогічна позиція викладена у відзиві відповідача на позовну заяву позивачу поновлено виплату пенсії з 01.05.2018 року. Розмір невиплаченої пенсії за період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року за виключенням виплаченої пенсії за квітень 2018 року та пенсії за один місяць за минулий час складає 121537,60 грн. Відповідач зазначає, що виплата сум заборгованості, обліковується в пенсійному органі та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Вважаючи дії управління Пенсійного фонду незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (Пз/9901/20/18).
Статті 19, 22, 46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).
Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу декілька разів виплату пенсії було призупинено та рішеннями відповідача поновлено. Однак пенсію за період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року позивачу в повному обсязі не виплачено. Матеріали справи містять докази, що наявна заборгованість з виплати пенсії.
Суд приходить до висновку, що дії органу Пенсійного фонду з припинення виплати пенсії позивача здійснені без підстав передбачених ст. 49 Закону № 1058-IV, що в свою чергу потягло наявну заборгованість, отже є протиправними та з метою ефективного захисту прав позивача достатнім буде задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстав для звернення рішення до негайного виконання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.