29 жовтня 2019 р. Справа № 480/2596/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №480/2596/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 26.11.2018 № 0027405413, № 0027415413 про сплату штрафних санкцій.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 26.11.2018 № 0027405413.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 26.11.2018 № 0027415413.
16.10.2019 до суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн. (а.с.109-111). На підтвердження фактичного здійснення вказаних витрат до суду надані: договір про надання правової допомоги від 23.09.2019 (а.с. 112), прибутковий касовий ордер №1 від 15.07.2019 та квитанція про сплату коштів від 15.07.2019 на суму 6000 грн. (а.с. 114). Крім того, надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 15.10.2019 з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с. 113), згідно з яким гонорар адвоката згідно з угодою (включаючи консультацію з податкового законодавства, ознайомлення з матеріалами, запити та отримання документів, підготування позову з додатками, участь у судових засіданнях) становить 6000 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2019 розгляд заяви представника позивача вирішено здійснювати у судовому засіданні.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином.
Від представника позивача 29.10.2019 до суду надійшло клопотання, у якому представник просить розглянути заяву без участі сторони позивача (а.с. 121).
Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, враховуючи належним чином повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача.
Дослідивши доводи заяви, суд приходить висновку, що наведена заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1-6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто до складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, за вказаними вище приписами ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката та розмір суми, що підлягає сплаті, повинно бути відображено умовами договору, а в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
В свою чергу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто всі судових витрати позивача, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень саме у разі задоволення позовних вимог.
Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 23.09.2019 (а.с. 112), прибутковий касовий ордер №1 та квитанція про сплату коштів від 15.07.2019 на суму 6000 грн. (а.с. 114), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 15.10.2019 з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с. 113), згідно з яким гонорар адвоката згідно з угодою (включаючи консультацію з податкового законодавства 500 грн., ознайомлення з матеріалами 500 грн., запити та отримання документів 1000 грн., підготування позову з додатками 3000 грн., участь у судових засіданнях 1000 грн.) становить 6000 грн.
Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн., які складаються з наступного: підготування позову з додатками, участь у судових засіданнях, оскільки позивачем та його представником не надано жодного доказу в обґрунтування компенсації витрат, пов'язаних з консультацією, ознайомленням з матеріалами та підготовкою запитів, як і не надано доказів складання таких запитів, тому, такі послуги є недоведеними.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи, доводів заяви представника позивача, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Крім того, у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 не вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
У даній справі позивачем оскаржувались рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Сумській області.
При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 15.07.2019 № 0.0.1408478365.1 (а.с. 4).
Враховуючи, що при ухваленні судового рішення не було вирішено питання щодо судових витрат, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі № 480/2596/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня отримання додаткового рішення в повному обсязі.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст складений та підписаний 04 листопада 2019 року.
Суддя С.М. Глазько