про повернення позовної заяви
05 листопада 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/4172/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, -
31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про
визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України, як колегіального органу, у зв'язку з пасивною поведінкою, щодо реалізації своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України", щодо контролю відповідних міністерств та інших органів виконавчої влади для забезпечення соціальних і правових гарантій прав особам, звільненим з військової служби, встановлених ч. 3 ст. 52, ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими визначаються права та інтереси ОСОБА_1 стосовно порядку виплати пенсії в повному обсязі, з дати виникнення права на її перерахунок, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 17 Конституції України, правових висновків Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, які захищають право військових пенсіонерів від протиправних дій органів влади або бездіяльності, яка призвела до завдання з 01.01.2018 по 01.03.2019, під час дії пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", матеріальної шкоди в загальному розмірі 58482.78 грн, через зміну правових підстав виплати пенсії військовослужбовцям в супереч з нормами спеціального Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що призвело до звуження змісту та обсягу прав позивача, в супереч вимогам частини третьої статті 52 спеціального Закону, шляхом виплати пенсії в неповному обсязі, що підтверджується висновками рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12,2018 про справі №826/3858/18, яке вступило в законну силу з 05.03.2019;
визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України сумісно з його територіальним органом у зв'язку з їх пасивною поведінкою, щодо реалізації своїх повноважень відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, з забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплат пенсій, з дати виникнення права на перерахунок пенсії, через порушення законних інтересів ОСОБА_1 стосовно виплати пенсії в повному обсязі, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії розміром - 6475,42 грн, відповідно до норми прямої дії ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі чинного документу для перерахунку пенсії з 01.01.2018 в частині підсумок пенсії ( з надбавками) та з урахуванням вимог ч. 5 ст. 17 Конституції України, правових висновків Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, які захищають право військових пенсіонерів від протиправних дій органів влади або бездіяльності, що призвела до завдання з 01.01.2018 по цей час матеріальної шкоди загальним розміром 58482,78 грн, шляхом звуження змісту та обсягу прав ОСОБА_1 , через щомісячні виплати пенсії в неповному обсязі, що підтверджується висновками рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12,2018 про справі №826/3858/18, яке вступило в законну силу з 05.03.2019;
стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів, за сумісну бездіяльність Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та його територіального органу, з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як пенсійного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії загальним розміром 58482,78 грн для забезпечення відшкодування шкоди, через неповноту виплати пенсії з 01.01.2018 по 31.10.2019.
Пунктом 6 частини першої та частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом; суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на таке.
Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Прохальна частина позовної заяви містить одну позовну вимогу до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності; одну вимогу до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та одну вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області коштів.
Системно аналізуючи заявлені позовні вимоги суд приходить до висновку, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано позовні вимоги до трьох різних відповідачів, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають розгляду та вирішенню декілька окремих спорів одного й того самого позивача до різних відповідачів.
Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги про стягнення коштів можуть бути заявлені лише разом з позовними вимогами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивачем заявлено позовну вимог про стягнення коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у той час як позовні вимог про визнання бездіяльності протиправною стосуються лише Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті, оскільки позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України не є пов'язаними між собою.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Бойко