Справа № 420/1058/19
04 листопада 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Токмілової Л.М.
за участі:
секретаря с удового засідання - Сердюк І.С.
представника позивача: Охотник О.А .
відповідач ОСОБА_2
представника відповідача (ОСОБА_2 ): ОСОБА_3
представник відповідача ( ОСОБА_1 ) не з'явився
третьої особи - ОСОБА_5
третя особа ОСОБА_4 не з'явилась
представника третіх осіб - Вронського С. В .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - Вронського С.В. про відвід судді у справі за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського 6,) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт,-
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт.
Ухвалою від 01.04.2019 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).
Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання 18.04.2019 р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 24.06.2019р. задоволено клопотання представника відповідача та ухвалено рішення про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 23.05.2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.
24.06.2019 року з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року зупинено провадження по справі №420/1058/19, зобов'язано Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради провести перевірки об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та зобов'язати відповідача надати доступ контролюючому органу до об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для здійснення комплексної перевірки об'єкту.
Ухвалою від 24.06.2019 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
21.10.2019 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.
Під час судового засідання 24.10.2019 року представником третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатом Вронським С.В. заявлено клопотання щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з підстав, що на стадії розгляду справи по суті, процесуально непередбачено можливості заявлення клопотання про призначення та проведення експертизи.
В судовому засіданні 24.10.2019 року представником третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатом Вронським С.В. подано заяву про відвід судді Токмілової Л.М.
В обґрунтування заяви зазначено, що суд зацікавлений в розгляді справи та здійснює процес виключно в інтересах відповідачів, не сприяє збору доказів, які необхідні для правильного вирішення справи з врахуванням судової практики. Не призначає судову будівельно-технічну експертизу з власної ініціативи та відмовив і її призначенні за клопотанням представника третьої особи. Представник третіх осіб звертає увагу, що призначення експертизи стосується об'єкту будівництва є ключовим та повинно бути вирішено в будь-якому випадку.
Ухвалою суду від 24.10.2019 року вказану заяву адвоката Вронського С. В. залишено без розгляду з підстав викладених в ухвалі суду.
Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, під час розгляду адміністративної справи №420/1058/19 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт представником третіх осіб ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) адвокатом Вронським С.В. неодноразово порушено етичні стандарти правил адвокатської етики, про що неодноразово, протягом усього розгляду справи Головуючим суддею у справі - Токміловою Л.М. здійснювались зауваження адвокату Вронському С . В.
Крім того, вкрай зневажливим порушенням як до учасників справи так і до суду з боку адвокату Вронського С. В. стало умисне затягування процесу розгляду справи шляхом подання клопотань, які не мають процесуального підґрунтя та порушують приписи КАС України, що, крім того, є порушенням дотримання принципів законності та верховенства права.
Варто зазначити й те, що під час розгляду справи поведінкою адвоката Вронського С.В. порушено й морально-етичні професійні якості адвоката. В судовому засіданні адвокат демонстрував досить аморальну поведінку, що виражалось в його зверхньому ставленні до учасників процесу та безпосередньо суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 5 липня 2012 року N 5076-VI (надалі - Закон N 5076-VI).
За визначенням вказаного Закону адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 4 названого Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Частиною 1 ст. 20 Закону N 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону N 5076-VI).
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
З метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві Національною асоціацією адвокатів України прийнято Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила).
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Статтею 7 Правил визначено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Положеннями ст. ст. 11, 12 Правил визначено, що зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Відповідно до ст. 42 Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ч. 2 ст. 44 Правил).
За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (ч. 1 ст. 66 Правил).
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що адвокат під час виконання функцій захисника в судовому процесі повинен дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства та своєю діяльністю не повинен допускати дій, які виражають неповагу до суду та спрямовані на затягування судового розгляду справи.
Крім того, представником третіх осіб - адвокатом Вронським С.В. подано заяву про відвід судді у зв'язку із тим, що, на його думку, що підставою для відводу судді Токмілової Л.М. є незгода третьої особи з процесуальними рішеннями судді при розгляді адміністративної справи.
Статтею 36 КАС України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суд під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, слід зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Резюмуючи вищенаведене, заявлений адвокатом відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді заява, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.
Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду та переслідування єдиної мети, що полягає в затягуванні розгляду справи.
Так, у ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950р. № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.»
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).
За приписами ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З метою подальшого запобігання зловживання адвокатом Вронським С.В. процесуальними правами, які полягають у зверненні із безпідставними відводами, що не відповідають приписам ч. 3 ст. 45 КАС України (заява про відвід судді не містить мотивів, які б суд мав оцінити під час розгляду такої заяви). Крім того, адвокатом Вронським С.В. порушено процесуальні приписи Кодексу адміністративного судочинства України та кодекс етики адвоката, тому, вважаю за необхідне надіслати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області дану окрему ухвалу для вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 45, 249, 324, 383 КАС України, -
Винести окрему ухвалу відносно адвоката представником третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Вронського С.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1508 від 05.12.2006 р., видане КДКА Одеської області, посвідчення адвоката № 6/127 від 01.12.2006 р.)
Ухвалу скерувати до відома Голові Ради адвокатів Одеської області та до реагування Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Одеської області.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області в місячний термін з дня отримання даної ухвали повідомити про вжиті заходи реагування відносно адвоката Вронського С.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1508 від 05.12.2006 р., видане КДКА Одеської області, посвідчення адвоката № 6/127 від 01.12.2006 р.)
Водночас, суд звертає увагу, що невиконання окремої ухвали є підставою для застосування до порушника адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст.1856 КУпАП, або кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.М. Токмілова