Справа № 420/1058/19
24 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Токмілової Л.М.
за участі:
секретаря с удового засідання - Сердюк І.С.;
представника позивача - Охотник О.А.;
відповідач - ОСОБА_1 В.;
відповідач ОСОБА_2 В ОСОБА_3 - не з'явився;
представника відповідача (Шипенко О.В.) - ОСОБА_4 А ОСОБА_3 ;
представник відповідача (Тищенко ОСОБА_5 В.) - не з'явився;
третьої особи - Годко Є.П.;
третя особа ОСОБА_6 - не з'явилась;
представника третіх осіб - Вронського С.В.,
свідка - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт, -
22.02.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в якому просить зобов'язати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_3 , за власний рахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу управління, Управлінням видано направлення для проведення позапланового заходу № 000444 від 13.04.2018 року та здійснено повторний позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_3 . За результатом перевірки винесено Акт № 000444 та встановлено, що за даною адресою виконуються будівельні роботи з нового будівництва індивідуального двоповерхового житлового будинку.
Наказом управління скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № ОД 061180750058 від 16.03.2018 року «Індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 » та скасовано реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 141181131896 від 23.04.2018 року «Індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ».
Однак, позивач зазначає, що відповідачем здійснено реєстрацію права власності на вищевказаний об'єкт, номер запису 25912623, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1540762551101 від 24.04.2018 року, та 27.04.2018 року відчужено гр. ОСОБА_9 вищевказаний об'єкт, що підтверджується договором купівлі-продажу, який посвідчено державним нотаріусом першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі під № 4-1079 та № 4-1075, остання набула права власності на земельну ділянку площею 0,0328 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та житловий будинок АДРЕСА_3 , що АДРЕСА_4 на вказаній земельній ділянці.
Ухвалою судді від 26 лютого 2019 року адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
14.03.2019 року (вх. № 9168/19) на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору на виконання ухвали суду від 26.02.2019 року.
Ухвалою судді від 19 березня 2019 року в задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено та продовжено строк для усунення недоліків адміністративного позову.
27.03.2019 року (вх. № 11121/19) від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доказами про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 01 квітня 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 18 квітня 2019 року.
17.04.2019 року (вх. № 13936/19) до канцелярії суду від представника Годко Г. ОСОБА_11 та Годко Є.П. надійшла заява про залучення до справи в якості третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , яка задоволена ухвалою судді від 18.04.2019 року.
Ухвалою від 18 квітня 2019 року, вказане клопотання задоволено судом та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
10.05.2019 року (вх. № 16669/19) від представника відповідача Шипенко О.В. на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що звертаючись до суду із даним позовом, зазначивши в позові її відповідачем, позивач не вказав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги щодо цього відповідача та докази, що підтверджують вказані обставини. Також, позивачем не обґрунтовано, які права, свободи та інтереси громади або невизначеного кола осіб можуть бути порушені діями відповідачів.
Крім того, відповідач вказує, що позивачем не видавалось приписів щодо усунення порушення вимог законодавства про припинення будівництва та демонтажу збудованого, отже підстав для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з відповідним позовом в порядку встановленому законом не має.
Відповідач не погоджується з твердженнями позивача щодо самочинного будівництва будинку у розумінні ст. 376 ЦК України, що є підставою для відмови у позові. Позивачем не обґрунтовано правові підстави звернення з позовом до власника житлового будинку, право власності на який зареєстровано належним чином, як самочинного. До проведення перевірок та комісійних обстежень будинку про які зазначає позивач, її не запрошували, акти обстеження об'єкту містобудування щодо дотримання вимог законодавства складались без її присутності.
23.05.2019 року (вх. № ЕП/3851/19) від представника відповідача Тищенко О.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.
Відповідачем будівництво розпочато на земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності, будівельного паспорту, з повідомленням позивача про початок будівельних робіт, надані позивачем у якості доказів припис № 474/17 від 22.08.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення та постанова № 423/17 від 22.08.2017 року не свідчать про здійснення самочинного будівництва, доказів невиконання припису № 474/17 від 22.08.2017 року також позивачем не надано, приписів про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта відносно нього не видавалось.
Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача щодо знесення об'єкту нерухомості на який зареєстровано право власності та який не належить йому вже більше року, як самочинного безпідставні та не гуртуються на нормах закону.
23.05.2019 року (вх. № ЕП/3850/19) на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_8 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою судді від 04.06.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_8 про залишення позову без розгляду.
Ухвалою судді від 23.05.2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.
03.06.2019 року (вх. № ЕП/4090/19) на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій позивач зазначає, що про скасування дозвільного документа відповідачу ОСОБА_8 було відомо, оскільки ним повторно подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт вже у березні 2018 року із зазначенням недостовірних відомостей, щодо скасованого будівельного паспорту.
Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_8 був обізнаний про виявлені порушення Управлінням, оскільки був присутній при проведенні перевірки у період з 18.08.2017 року по 22.08.2017 року, також ним був сплачений штраф за постановою № 423/17 від 04.09.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, що свідчить про визнання своєї вини та підтвердження правильності висновків Управління щодо встановлення порушень.
В судовому засіданні 13.06.2019 року представником третіх осіб, подано клопотання про витребування у позивача засвідчених копій усіх документів щодо об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, актів перевірки, доповідні записки, листів між різними установами та усіх документів складених у справах під № ОД 061172141266, № ОД 061180750058, № ОД 141181131896 та у разі наявності інших документів складених під іншими реєстраційними номерами відносно зазначеного об'єкт будівництва, яке ухвалою суду в подальшому задоволено.
13.06.2019 року (вх. № 21311/19) від представника третіх осіб надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
18.06.2019 року (вх. № 21692/19) до суду від ОСОБА_10 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи фотофіксації будівництва будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
19.06.2019 року (вх. № ЕП/4493/19) від представника відповідача ОСОБА_12 О.В. до суду надійшла заява, якою виправляє допущену описку у відзиві на позовну заяву та просить вважати посилання на приписи Закону «Про здійснення містобудівної діяльності» посиланням на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
19.06.2019 року (вх. № ЕП/4507/19) від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання на виконання протокольної ухвали суду про витребування додаткових документів.
Під час судового засідання 24.06.2019 року представником третіх осіб подано пояснення щодо позову, якими просить задовольнити позов Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у повному обсязі.
Ухвалою від 24.06.2019 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
15.07.2019 року (вх. № ЕП/5228/19) від представника відповідача ОСОБА_9 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи: копію листа № 925/01-16 від 09.07.2019 року Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області, копію договору купівлі-продажу від 27.04.2018 року № 4-1079, копію договору купівлі-продажу від 27.04.2018 року № 4-1075.
Ухвалою судді від 16 липня 2019 року зупинено провадження по справі № 420/1058/19, зобов'язано Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради провести перевірку об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Зобов'язано відповідача надати доступ контролюючому органу до об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , 86 для здійснення комплексної перевірки об'єкту.
02.08.2019 року (вх. № 27820/19) до суду від відповідача ОСОБА_8 надійшла заява про відвід судді Токмілової Л.М.
02.08.2019 року (вх. № 27804/19) до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_8 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року.
Ухвалою судді від 05 серпня 2019 року заяву ОСОБА_8 про відвід судді Токмілової Л.М. по справі №420/1058/19 визнано необґрунтованою.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., від 08 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід судді Токмілової Л.М.
07.08.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про роз'яснення ухвали суду від 16.07.2019 року.
Ухвалою судді від 13 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про роз'яснення ухвали суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року скасовано в частині зупинення провадження у справі, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
01.10.2019 року (вх. № 35561/19) на адресу суду від ОСОБА_13 надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи.
21.10.2019 року (вх. № 38934/19) до суду від представника третіх осіб надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
24.10.2019 року (вх. № 39586/19) від представника третіх осіб до суду надійшло уточнене клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
24.10.2019 року (вх. № ЕП/8086/19) на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача щодо клопотання представника третіх осіб про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою судді від 24.10.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_10 - ОСОБА_14 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, з підстав, що на стадії розгляду справи по суті, процесуально непередбачено можливості заявлення клопотання про призначення та проведення експертизи.
Під час судового засідання 24.10.2019 року представником третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_10 - адвокатом Вронським С.В. подано заяву про відвід судді Токмілової Л.М. (вх. № 39584/19).
Ухвалою судді від 24.10.2019 року заяву представника третіх осіб Годко ОСОБА_15 та ОСОБА_10 залишено без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, вислухавши думку сторін по справі, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає відмові в задоволенні з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу № 1410, земельної ділянки площею 0,0328 га, кадастровий номер 5110136900:19:012:0089 за адресою: АДРЕСА_3 від 20.04.2017 року, вказана земельна ділянка належить громадянину ОСОБА_8
15.06.2017 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, громадянину ОСОБА_8 видано будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку за № 01-07/150 від 15.06.2017 року.
Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку № ОД 061172141266 за адресою: АДРЕСА_3 , подане ОСОБА_8
29.06.2017 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ про організацію проведення позапланових перевірок на II півріччя 2017 року № 01-13/251ДАБК.
18.08.2017 року за вх. № 01-17/179гл на адресу начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Одесі надійшла заява ОСОБА_6 , згідно якої, остання просить прийняти міри до власника земельної ділянки яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , котрий на її думку порушив будівельні норми ДБН 79-92, ДБН 360-92 та інші.
На підставі вказаного наказу, звернення громадянки Годко ОСОБА_15 та направлення управління для проведення позапланового заходу від 18.08.2017 року № 000846, зі строком дії з 18.08.2017 по 22.08.2017 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, громадянина ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 .
21.08.2017 року під час виїзду на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , представником управління встановлено, що замовник будівництва ОСОБА_8 виконуються будівельні роботи з нового будівництва, шляхом влаштування фундаменту.
В ході перевірки на місці виконані заміри протипожежних розривів між об'єктом будівництва та вказаним на схемі розташування будівель та споруд, у будівельному паспорті № 01-07/150 від 15.06.2017 року, існуючим будинком суміжного землекористування за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами проведених замірів позивачем встановлено, що зазначена відстань менше мінімально допустимої (як зазначає позивач орієнтовно 2 метри).
Позивачем за результатами проведеної перевірки встановлено, що забудовником гр. ОСОБА_8 під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 , не витримані обов'язкові протипожежні відстані між будівлями, чим порушується п. 3.25* та додаток 3.1 ДБН 360-22** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено Акт № 000846.
На підставі вказаного Акту, відповідачу ОСОБА_8 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № 474/17 від 22.08.2017 року та протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2107 року.
В подальшому управлінням винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 423/17 від 04.09.2017 року, по якій відповідач ОСОБА_8 добровільно сплатив штраф.
Відповідно до листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 14.12.2017 року прийнято рішення про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 15.06.2017 року № 01-07/150 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Наказом Управління від 27.02.2018 року № 01-13/26ДАБК скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту № ОД 061172141266 від 02.08.2017 року «Будівництво індивідуального житлового будинку», поштова/будівельна адреса АДРЕСА_3 .
Наказом в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/ДАБК від 02.01.2018 року організовано проведення позапланових перевірок у I півріччі 2018 року.
11.04.2018 року на ім'я начальника управління ДАБК від ОСОБА_6 надійшла заява вх. № 01-17/179гл, в якій вона вказувала на порушення норм ДБН 360-92, при будівництві двоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наказу, Управлінням видано направлення для проведення позапланового заходу № 000444 від 13.04.2018 року та здійснено повторний позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатом перевірки винесено Акт № 000444 та встановлено, що за даною адресою виконуються будівельні роботи з нового будівництва індивідуального двоповерхового житлового будинку.
Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, зазначено, що у березні 2018 року гр. ОСОБА_8 повторно зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з «Індивідуальний житловий будинок; АДРЕСА_3 » за № ОД 061180750058.
У повідомленні замовником будівництва вказано, що забудова земельної ділянки за вищевказаною адресою здійснювалась - на підставі будівельного паспорта виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 15.06.2017 року № 01-07/150.
Надалі, у квітні 2018 року громадянином ОСОБА_8 подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, яка зареєстрована 23.04.2018 року «Індивідуальний житловий будинок; АДРЕСА_3 ».
24.04.2018 року відповідачем ОСОБА_8 здійснено реєстрацію права власності на вищевказаний об'єкт, номер запису 25912623, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1540762551101 від 24.04.2018 року.
27.04.2018 року відповідачем ОСОБА_8 здійснено відчуження відповідачу ОСОБА_9 вищевказаних об'єктів, що підтверджується договорами купівлі-продажу, які посвідчено державним нотаріусом першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі під № 4-1079 та № 4-1075, згідно яких, ОСОБА_9 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0328 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та житловий будинок АДРЕСА_3 , що АДРЕСА_6 ж адресою.
АДРЕСА_7 управління № 01-13/108ДАБК від 10.05.2018 року скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту № ОД 061180750058 від 16.03.2018 року «Індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ».
Також, наказом управління № 01-13/107ДАБК від 10.05.2018 року скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 141181131896 від 23.04.2018 року.
Суд, вирішуючи спір по суті, виходив з наступного.
Дані спірні правовідносини регулюються Цивільним процесуальним кодексом України, положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт».
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Згідно п. 3) ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Згідно ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Таким чином, суд дійшов висновку, що орган державно архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об'єкта. Цей припис обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі ч. 1 ст. 38 вказаного Закону у зв'язку з його невиконанням.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем не здійснювалось жодних дій щодо усунення порушення вимог законодавства про припинення самовільного будівництва та демонтажу збудованого, отже підстав для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з відповідним позовом в порядку встановленому законом не має.
Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенні самочинного будівництва передує прийняття судом рішення, про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Європейський суд з прав людини у справі «Іванова та Чернезов проти Болгарії» (скарга № 46577/15) від 21.04.2016 р. підтвердив, що знесення будівництва є крайньою мірою і можливо тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнень винної особи до відповідальності.
Також, позивачем не обґрунтовано, які права, свободи та інтереси громади або невизначеного кола осіб можуть бути порушені діями відповідачів та запобіганню, яких можливих суспільно значимих несприятливих наслідків порушення норм та правил може привести задоволення вимог даного позову. Позивачем, також не зазначено, які саме порушені норми та правила відповідачами мають суспільно значимі несприятливі наслідки в чому це виявляється.
Як вже зазначалось судом, 27.04.2018 р. за договорами купівлі-продажу, що посвідчено державним нотаріусом першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі під № 4-1079 та № 4-1075, відповідачем ОСОБА_9 набуто право власності на земельну ділянку площею 0,0328 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок АДРЕСА_8 загальною площею 115,3 кв.м.
Відповідно приписів статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо йоге недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відтак, будинок не можливо вважати самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України, що є підставою для відмови у позові. Позивачем не обґрунтовано правові підстави звернення з позовом до власника житлового будинку, право власності на який зареєстровано належним чином, як самочинного.
Згідно з п. 2 загальних положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» (в редакції від 26 серпня 2015 року № 747) будівельні роботи, це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітальному ремонту. Проведенню будівельних робіт також передують відповідні підготовчі роботи: підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також : винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень (абзац 5 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466).
Так, як будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_3 завершено, викладене виключає можливість проведення відповідачем ОСОБА_9 будівельних робіт з будівництва будинку за цією адресою. Терміни «внутрішнє та зовнішнє оздоблювання» у переліку будівельних робіт відсутні.
У зв'язку з вище викладеним, суд ставить під сумнів доводи позивача, що в ході проведення перевірки неодноразовими виїздами на місце встановлено, що за вказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку, а саме на земельній ділянці фактично збудовано двоповерховий будинок, внутрішнє та зовнішнє оздоблення відсутнє. Твердження позивача, що виконуються будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку суперечить його висновку про те, що фактично збудований двоповерховий будинок.
Також суд зазначає, що підстави видачі припису № 474/17 від 22.08.2017 року та підстави проведення позапланової перевірки, направлення про проведення позапланового заходу № 000444 від 13.02.2018 року, та висновки зроблені за її результатами є різними та між собою не пов'язані. Порушень вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» щодо протипожежні відстані між будівлями Актом № 000444 від 05.05.2018 року не встановлено.
Згідно практики Касаційного Господарського суду (справа № 916/1986/18, постанова від 12.06.2019 року): отже, зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи ДАБІ діяли як суб'єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов'язків мали перевірити як сам об'єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, в зв'язку з чим, доводи скаржника у цій частині не знайшли свого підтвердження, водночас висновки судів є правильними та обґрунтованими.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16а.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зобов'язання знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз позивач не поніс.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд-,
В задоволені адміністративного позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний суддею 04.11.2019 року.
Суддя Токмілова Л.М.
.