Рішення від 05.11.2019 по справі 400/2302/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 р. № 400/2302/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2019р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2019, винесене ГУ ДФС у Миколаївській області про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 , що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що підстави для проведення фактичної перевірки відсутні, оскільки направлення на проведення фактичної перевірки та копія наказу про проведення перевірки оформлені з порушенням вимог, не були вручені відповідно до вимог чинного законодавства, що є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки. Крім того, майно (кафе), де позивач здійснює господарську діяльність перебуває у останнього в користуванні на підставі відповідного договору оренди та не належить йому, тому на нього не може бути накладено адміністративний арешт.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки обгрунтованість рішення від 22.07.2019 про застосування повного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 судом не було підтверджено, тому, відповідно до пп. 94.19.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків вважається припиненим.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

22.07.2019 відповідачем прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

На виконання вимог ст. 283 КАС України, 23.07.2019 відповідач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 по справі № 400/2264/19 провадження у справі за заявою ГУ ДФС у Миколаївській області до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито. Ухвала набрала законної сили.

Відповідно до пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Відтак, адміністративний арешт майна є припиненим.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки адміністративний арешт майна позивача є припиненим, порушення його прав та свобод з боку відповідача відсутнє.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Попередній документ
85395607
Наступний документ
85395609
Інформація про рішення:
№ рішення: 85395608
№ справи: 400/2302/19
Дата рішення: 05.11.2019
Дата публікації: 06.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна