справа № 1.380.2019.005710
з питань сплати судового збору
05 листопада 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., розглянувши заяву представника позивача за матеріалами заяви Головного управління ДПС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "БПП ОЙЛ", -
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "БПП ОЙЛ".
Ухвалою від 04.11.2019 позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "БПП ОЙЛ" залишено без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної зави до 10:00 год. 05.11.2019.
Вказана ухвала отримана представником позивача о 12:16 год 04.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення.
Представником заявника через канцелярію суду подано заяву о 09:56 год 05.11.2019 (вх. № 40651), у якій просить відтермінувати сплату судового до прийняття рішення у справі, відкрити провадження у справі або продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків заяви щодо сплати судового збору. В обгрунтування заяви зазначає, що видатки на утримання Головного управління ДПС у Львівській області фінансуються з Державного бюджету України. Однак станом на день звернення із до суду та на жовтень - листопад 2019 року, відповідно виписки УДКС України у Львівській області, на рахунках позивача кошти відсутні. На квітень 2019 року у позивача відсутні залишки кошторисних призначень та відкритих асигнувань.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України “Про судовий збір”, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закон України “Про судовий збір” встановлені пільги щодо його сплати.
Відповідно до статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведеного слідує, що Головне управління ДПС у Львівській області не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Таким чином єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору ні Закон України “Про судовий збір”, ні КАС України не передбачають.
Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Позивач є суб'єктом владних повноважень та не відноситься до осіб, які визначені в статті 8 Закону № 3674, а предметом заяви не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в ухвалах від 21.03.2018 (справа № 813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа № 826/18916/16), від 19.03.2018 (справа № 804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа № 804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, з врахування висновків Верховного Суду, заява позивача в частині відстрочення сплати судового збору є необґрунтованою та безпідставною, відтак не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 121 КАС України).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
За таких обставин, враховуючи строк передбачений ч. 3 ст. 283 КАС України , суд вважає, що заява представника заявника щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків заяви не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 121, 133, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору та про продовження процесуального строку для усунення недоліків заяви у справі №1.380.2019.005710 - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Костецький Н.В.