справа №1.380.2019.003459
28 жовтня 2019 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Тронки О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Кизик І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
10.07.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.12.2018 № 488/3 в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 21.02.2018.
Ухвалою від 12.07.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 06.08.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді майора внутрішньої служби, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Львівська виправна колонія (№ 48)». Відповідно до наказу начальника Державної установи «Львівська виправна колонія (№ 48)» Міністерства юстиції України № 14/ОС/ВП-18 від 20.02.2018 його звільнено з органів кримінально-виконавчої системи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Зазначає, що на момент звільнення мав календарну вислугу років на службі - 18 років 02 місяці 26 днів, що у пільговому обчисленні становить 25 років 00 місяців 01 день. Вказує, що звертався із заявою до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України для подальшого направлення пакету документів у ГУ ПФ України у Львівській області для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Третя особа рішенням, оформленим листом від 18.05.2018 №4/279, повідомила позивача про залишення документів для призначення йому пенсії за вислугу років без виконання у зв'язку з відсутністю, передбаченої пунктом «а» ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» необхідної кількості календарної вислуги років, чим фактично відмовлено у направлено зазначених документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для прийняття ним рішення як уповноваженим органом.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 в повному обсязі. Посилається на те, що календарна вислуга років на день звільнення позивача у календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 01 день, а тому відсутні законні підстави для призначення пенсії відповідно до статей 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, рішенням від 21.12.2018 № 488/3 позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з витягом з наказу державної установи «Львівська виправна колонія (№ 48)» від 20.02.2018 № 14/ОС/ВП-18 майора внутрішньої служби Шота Ю.М., начальника відділення соціально-психологічної служби відділу виховної та психологічної роботи Державної установи "Львівська виправна колонія (№48)" з 20.02.2018 звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 26 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 00 місяців 01 день.
Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію станом на 20.02.2018, вислуга років позивача для призначення пенсії становить 18 років 02 місяці 26 днів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 у справі №1340/3527/18 позов ОСОБА_2 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій задоволено повністю визнано протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо залишення без виконання документів про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , відповідно до листа № 4/279 від 18.05.2018, яким залишено без виконання документи про призначення пенсії., зобов'язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції підготувати та направити документи ОСОБА_2 про призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на виконання рішення суду від 04.10.2018 у справі №1340/3527/18 виконало, підготувало та подало до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області пакет документів для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 10.01.2019 № 760/0329-16 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що у зв'язку з тим, що вислуга років ОСОБА_2 на день звільнення (20.02.2018) становить 18 років 02 місяці 26 днів - підстави для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 та ст.23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутні.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору, суд виходив з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 вказаного Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 вказаного Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 вказаного Закону.
Одночасно стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Так, згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах вказаного Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Аналіз наведеного вище, вказує на те, що в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Натомість, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» чітко передбачено, що пенсія за вислугу років для осіб, звільнених зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, призначається при наявності 23 календарних роки та 6 місяців, та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Як вбачається з витягу з наказу Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» від 20.02.2018 № 14/ОС/ВП-18 «По особовому складу» майора внутрішньої служби, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_2 у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено за пп. 4 п.1 ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Вислуга років на день звільнення Позивача становить у календарному обчисленні - 18 років 02 місяці 26 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 00 місяців 01 день.
Отже, на момент звільнення (20.02.2018) календарна вислуга років позивача становила - 18 років 02 місяці 26 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Суд при прийнятті рішення враховує висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 22.01.2019 у справі №295/10742/16-а.
Суд відхиляє аргументи позивача про те, що згідно з ч.4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії один місяць служби за сорок днів, оскільки Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є спеціальним нормативно-правовим актом та виключно ним регулюються питання призначення пенсії за вислугу років.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене та підписане 04.11.2019.
Суддя А.Г. Гулик