справа №1.380.2019.005065
04 листопада 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.09.2019 року №2815/03.14-16 «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 с.Мильчиці Городоцького району Львівської області вул.Центральна, 2»;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу, починаючи з 27.06.2019 року, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши у стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах - періоди роботи з 01.05.1984 року по 02.06.1997 року на посаді наладчика технологічного устаткування заводу лазерної електронної техніки ВО «Полярон» та з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року на посаді наладчика технологічного устаткування заводу лазерної електронної техніки ВО «Полярон».
Посилається на те, що 12.08.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (загальний стаж роботи на момент звернення - більше 37 років та 2 місяці, в тому числі, наладчиком технологічного обладнання - 15 років 8 місяців та 6 днів; вік - 55 років). Втім, рішенням відповідача від 11.09.2019 року №2815/0314-16 позивачу відмовлено у призначенні даного виду пенсії з підстав не представлення ним довідки про фактично відпрацьований стаж на посаді наладчика технологічного устаткування за період з 1992 року. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на підставі поданих документів та чинних нормативно-правових актів прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки не підтверджується необхідний пільговий стаж (не менше 12 років 6 місяців) для призначення пенсії за віком за Списком №2 у віці 55 років. З урахуванням викладеного вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві, а дії управління щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком по Списку №2 згідно п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ - правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 07.10.3019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 04.11.2019 року, на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
18.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію просив призначити з 04.05.2018 року - з моменту, коли у позивача виникло право на отримання пенсії на пільгових умовах (виповнилось 55 років).
Для підтвердження стажу роботи до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивач представив:
- копію паспорта громадянина України;
- копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
- копію трудової книжки серії НОМЕР_1 ;
- копію військового квитка НОМЕР_2 ;
- копію диплому технічного училища №57 м.Львова №439714;
- копію наказу про припинення трудового договору №57 від 14.03.2001 року;
- копію особової картки Т-2;
- копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за 1985-1991 роки від 01.03.2019 року №43;
- копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за 1992-1994 роки від 01.03.2019 року №44.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 11.09.2019 року №2815/03.14-16 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивоване тим, що відсутні довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та результати атестації робочих місць. Крім того, не представлено довідки про фактично відпрацьований час на посаді наладчика технологічного устаткування за період з 1992 року, яка необхідна для правильного визначення стажу роботи на даній посаді, а у карточці форми Т-2 відсутня інформація про періоди перебування у відпустках після 1994 року, заробітна плата зазначена по 1994 рік. З огляду на наведене, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача вказане рішення відповідача є протиправним та порушує право позивача на пенсію, гарантоване йому положеннями ст.46 Конституції України. При цьому, звернув увагу, що надав відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують його право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року№1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п.«б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За приписами ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки №№1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки №№1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №№1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
За період роботи позивача чинним був Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Позиція 2170600а-14995 підпункту «а» - робітники підрозділу 4 «Переробка напівпровідникових матеріалів» Розділу XVI («Виробництво електронної техніки та радіоапаратури») Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1994 року №162, передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема, наладчиків технологічного устаткування, наладчиків устаткування електровакуумного і напівпровідникового виробництва, зайняті обслуговуванням установок нанесення епітаксиальних шарів та променевих установок.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17 та від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а.
Враховуючи наведені положення законодавства, суд приходить висновку про хибність доводів відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивачу за Списком №2 спірних періодів роботи з 01.01.1995 року по 01.06.1997 року у ВО «Полярон» та з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року у ЗЛЕТ ВО «Полярон», оскільки професія, за якою працював позивач (наладчик технологічного устаткування) дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 розділ XVI («Виробництво електронної техніки та радіоапаратури»), підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1994 року №162.
Крім цього, факт роботи позивача на посаді «наладчик технологічного устаткування» ВО «Полярон» у період з 09.07.1985 року по 01.06.1997 року та ЗЛЕТ ВО «Полярон» у період з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року підтверджується доданою особовою карткою Т-2.
Також, судом досліджено довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за 1985-1991 роки від 01.03.2019 року №43 та за 1992-1994 роки від 01.03.2019 року №44; довідку про фактично відпрацьований час на посаді наладчика технологічного устаткування за 1992- 1997 роки від 13.04.2019 року №76; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.04.2019 року №75; накази по підприємству про затвердження результатів атестації робочих місць від 22.02.1993 року №68 та від 13.09.1994 року №228; картки умов праці; картки умов праці на робочому місці; довідку про характер умов праці наладчика ЕВП цеху 04; висновок №2562 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці на ЛВП «Полярон».
Між тим, згідно наказів від 22.02.1993 року №68 та від 13.09.1994 року №228 на основі результатів атестації робочих місць за умовами праці професія позивача надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2, що, як встановлено судом, підтверджується записами у трудовій книжці позивача та довідкою ЛВО «Полярон» про підтвердження наявного трудового стужу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що стаж роботи позивача у період з 09.07.1985 року по 14.03.2001 року складає 15 років 08 місяців та є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Доказів протилежного суду не надано.
В свою чергу, суд приймає до уваги, що обставини, які підлягали встановленню відповідачем, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об'єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Крім цього, згідно вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам не повинна покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 року у справі №583/392/17, в якій зазначено, що «позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаній у довідці №7 від 02.10.2010 року. Те, що Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області через проведення АТО позбавлене можливості провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості».
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.09.2019 року №2815/03.14-16 «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), починаючи з 27.06.2019 року, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши у стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах, періоди роботи: з 09.07.1985 року по 01.06.1997 року - на посаді наладчика технологічного устаткування заводу лазерної електронної техніки ВО «Полярон» та з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року - на посаді наладчика технологічного устаткування заводу лазерної електронної техніки ВО « Полярон ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.