справа №1.380.2019.004990
04 листопада 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним дій, скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та скасувати рішення №21 від 05.06.2019 року; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 26.07.1979 по 01.10.1980 в Львівському керамічному заводі на посаді газоелектрозварювальника та період роботи з 08.02.1986 по 04.05.2000 в Житлово-експлуатаційній конторі №1 на посаді електрогазозварювальника до пільгових стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а період роботи з 17.03.1983 по 15.01.1985 в філії «Уренгой буріння» ТзОВ «Газпром буріння» на посаді вишкомонтажника-зварювальника обчислити в кратному розмірі один рік за один рік і шість місяців та зарахувати його до пільгового стажу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену списком №2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.03.2019 року; допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.03.2019 року, реалізовуючи своє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся із заявою та необхідними документами до відповідача, однак, рішенням про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 05.03.2019 №21 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. В обґрунтування відмови зазначено, що наданими документами не підтверджено право особи на призначення пенсії на пільгових умовах, а відтак підстав для призначення пенсії за віком список №2 позивач у віці 57 років 6 місяців немає. Зокрема зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 40 років 4 місяці 24 дні, в тому числі за списком №2 - 1 рік 9 місяців 29 днів. Отже, згідно поданих документів ОСОБА_1 має право на пенсію у віці 60 років.
Ухвалою від 30.09.2019 року відкрито спрощене провадження у справі.
17.10.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що підстав для призначення пенсії позивачу за віком список №2 у віці 57 років 6 місяців немає. Зокрема, відповідно до записів у трудовій книжці з 08.02.1986 року позивач прийнятий до переводу із РБД по поточному ремонту житла електрогазозварювальником 5 розряду - бригадир АДС. Згідно наказу №1 від 11.01.1989 року у зв'язку з реорганізацією ЖЕО та створення виробничого управління ЖКГ рахувати електрогазозварщиком 5 розряду. Проте, надані позивачем документи не стверджують зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня, не представленого жодного первинного документа для підтвердження посади, яка дає право на пільгову пенсію. Відповідач також вказує, що до пільгового стажу роботи позивача за списком №2 не може зараховувати період роботи з 22.08.1992 року по 04.05.2000 року на посаді електрогазозварювальника, оскільки до пільгової довідки не було долучено накази про проведення атестації робочих місць та затверджені переліки робочих місць, виробництв, професій і посад працівників де підтверджено право на пільгову пенсію за списком №2 посаді електрогазозварювальника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні. Таким чином, вважає, що згідно поданих позивачем документів він буде мати право на пенсію у віці 60 років.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
07.03.2019 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Додатково подав пакет документів необхідних для призначення пенсії, в тому числі трудову книжку, довідки та інші документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №21 від 08.06.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи, зокрема тим, що не надано документів, які стверджують зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня. Окрім того, до пільгової довідки не було долучено накази про проведення атестації робочих місць та затверджені переліки робочих місць, виробництв, професій і посад працівників де підтверджено право на пільгову пенсію за списком №2 посаді електрогазозварювальника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні. Страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 40 років 4 місяці 24 дні, в тому числі за списком №2 - 1 рік 9 місяців 29 днів. Отже, згідно поданих документів ОСОБА_1 має право на пенсію у віці 60 років.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 цього ж Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з ч.4 ст.13 цього Закону порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи. Тільки у разі якщо такі відомості відсутні у трудовій книжці для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки з місця роботи.
Згідно з п. 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.
Наявна в матеріалах справи копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 з внесеними до неї записами про роботу, зокрема, за спірні періоди з 26.07.1979 по 01.10.1980 в Львівському керамічному заводі на посаді газоелектрозварювальника ручной зварки; період роботи з 17.03.1983 по 15.01.1985 в філії «Уренгой буріння» ТзОВ «Газпром буріння» на посаді вишкомонтажника-зварювальника; період роботи з 08.02.1986 по 04.05.2000 в Житлово-експлуатаційній конторі №1 м.Борислава (ДПК ЖЕК №1) на посаді електрогазозварювальника (а.с.11-12) є належним та допустимим доказом, що підтверджує спеціальний трудовий стаж позивача, який в сукупності з іншими вимогами, передбаченими у статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 2.
Також позивачем до матеріалів справи додано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №88-к від 02.08.2016 видана ЗАТ «Львівський керамічний завод»; гарантійний лист №116-к від 24.07.2014 виданий ЗАТ «Львівський керамічний завод»; довідку про заробітну плату №115-к від 24.07.2014 видану ЗАТ «Львівський керамічний завод»; довідку про особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії за віком №09/7168 від 24.08.2016 та довідку про заробітну плату видані філією «Уренгой буріння» ТзОВ «Газпром буріння»; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1 від 20.02.2017, довідку про підтвердження періодів роботи та довідку про заробітну плату видані ДПК ЖЕК №1.
Таким чином, записи у трудовій книжці та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та про особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період, зокрема, повний робочий день, за списком № 2, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому висновки відповідача, зазначені в рішенні про відмову у призначенні пенсії не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Суд також зазначає, що розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехов, професій і посад з важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачалися професії «газозварники», «електрозварники».
Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 передбачалися професії «газозварники», «електрозварники».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року № 162 затверджено Список № 2 виробництв, цехів, про фесій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».
Отже однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 деталізовано в «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Відповідно до п. 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до п. 1 Порядку № 442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно п. 4 Порядку №442 та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
П. 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за переліком, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження результатів атестації умов праці, проведеної після 21 серпня 1992 року. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.
Наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Таким чином, якщо працівник до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 21.02.2018 у справі № 352/547/16-а (К/9901/20098/18) та від 03.05.2018 у справі № 352/1840/14-а
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що жодних підстав для не зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача у відповідача не було, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню у повному обсязі
Щодо позовної вимоги зобов'язати призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену списком №2 з 07.03.2019, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Закону України «Про пенсійне забезпечення», що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою 07.03.2019 року.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи вищезазначене суд, приходить до висновку, що рішення в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №2 Управління застосування пенсійного законодавства від 05.06.2019 року за №21 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 26.07.1979 по 01.10.1980 на Львівському керамічному заводі (ЗАТ «Львівський керамічний завод») на посаді газоелектрозварювальника; період роботи з 08.02.1986 по 04.05.2000 в Житлово-експлуатаційній конторі №1 (ДПК ЖЕК №1) на посаді електрогазозварювальника до пільгових стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену списком №2, а період роботи з 17.03.1983 по 15.01.1985 в філії «Уренгой буріння» ТзОВ «Газпром буріння» на посаді вишкомонтажника-зварювальника обчислити в кратному розмірі один рік за один рік і шість місяців та зарахувати його до пільгового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.03.2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 16, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ).
Допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Крутько О.В.