про повернення позовної заяви
05 листопада 2019 року справа № 320/6008/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
31.10.2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.05.2019 №0046355605, яким застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у розмірі 3471111,67 грн.
04.11.2019 року на адресу суду надійшла заява про наявність технічної помилки у позовній заяві від 01.11.2019 №РВ-1/11-01-2019-1, в якій повідомлено про допущену у позовній заяві за вих.№РВ-1018/31102019-1 від 31.10.2019 технічну помилку, а саме зазначено позивачем Дочірнє підприємство "Рітейл Центр", замість вірного Дочірнього підприємства "Рітейл Вест".
В уточненій позовній заяві Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" до Головного управління ДФС у Київській області позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.05.2019 №0046355605, яким застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у розмірі 3472418,75 грн.
Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за поданим позовом, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 1312 Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30.09.2016.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року у справах, провадження у яких розпочато після 30 вересня 2016 року.
Чинними нормами КАС України, зокрема частиною другою статті 57 КАС України унормовано, що при розгляді справ незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Поняття адміністративної справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України, відповідно до якого адміністративною справою незначної складності є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним.
Так, за змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
КАС України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену. Усі справи умовно поділені на три групи: до першої віднесені ті, що обов'язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина четверта статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина п'ята статті 12 КАС України).
Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною четвертою статті 257 КАС України.
Так, за змістом пункту 4 частини четвертої статті 12, пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.
Отже, виходячи з дати звернення позивача із даним позовом до суду (31.10.2019) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 1003500,00 грн., здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Оскільки сума штрафних санкцій, застосованих до позивача на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22.05.2019 №0046355605 перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд даної справи має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження .
У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що право на підписання позовної заяви у даній справі як представник має виключно адвокат.
Частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана його представником за довіреністю - Горбаном Артемом Вікторовичем.
В якості доказу на підтвердження повноважень представника Горбана А.В. на підписання зазначеної позовної заяви до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності, виданої директором Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" Лещенко О.О. 31.10.2019 на представництво інтересів Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" у всіх органах державної влади і управління, зокрема, в загальних та спеціалізованих судах всіх інстанцій, в господарських судах всіх інстанцій, адміністративних судах всіх інстанцій, третейських судах, в інших судах, з правом підпису листів, інших документів від імені Підприємства.
В той же час жодних доказів того, що представник позивача Горбан Артем Вікторович є адвокатом, до позовної заяви не додано.
Верховний Суд в ухвалі від 12.09.2018 у справі №817/1667/17 дотримується позиції, згідно з якою у разі відсутності у Єдиному реєстрі адвокатів України відповідного запису адвокат на підтвердження своїх повноважень повинен подати, крім ордера або довіреності, також і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката.
Суд зазначає, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутній відповідний запис про те, що Горбан Артем Вікторович є адвокатом. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката до позовної заяви також не подані.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки позовна заява підписана особою, яка не має повноважень на її підписання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 57, 59, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Дочірнього підприємства "Рітейл Вест" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали підписано - 05.11.2019.
Суддя Кушнова А.О.