31 жовтня 2019 року № 640/9675/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В.., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Начальника служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Кравчук Оксани Геннадіївни, заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Невмержицького Анатолія Васильовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1), Начальника служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Кравчук Оксани Геннадіївни (далі - відповідач - 2), заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Невмержицького Анатолія Васильовича (далі - відповідач-3), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії, щодо неналежного виконання своїх обов'язків, відповідно до вимог чинного законодавства, щодо підготовки та складання висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком (позивачем), з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця):
- відповідача-1 Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації;
- відповідача-2 Начальника служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Кравчук Оксану Геннадіївну , яка була безпосереднім виконавцем розгляду заяви позивача, про що зазначено в самому листі;
- Відповідача-3 заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Невмержицького Анатолія Васильовича , який не зміг організувати роботу комісії з питань захисту прав дитини Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та підписом якого затверджено лист про відмову в наданні висновку про підтвердження місця проживання малолітньої дитини, з метою її тимчасового виїзду за межі України;
- визнати протиправним та скасувати рішення Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, стосовно підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком (позивачем), з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач діючи в інтересах малолітньої дитини, звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про необхідність підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком (позивачем), з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця). Разом з тим, Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації не вчинила необхідні дії для підвердження місця проживання дитини, а самоусунулась від виконання покладених на неї обов'язків та листом роз'яснила позивачу про необхідність звернення до суду для вирішення даного питання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 адміністративну справу №640/9675/19 передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності даної справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 визначено підсудність даної справи №640/9675/19 за Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року задоволено заяву головуючого судді Лиски І.Г. про самовідвід та передано справу №640/9675/19 для визначено складу суду згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного суду України.
На підставі Розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ №640/9675/19" справу передано на розгляд судді Горобцовій Я.В. згідно розподілу справ автоматизованою системою діловодства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я.В. та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
10.09.2019 до суду від представника Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що приймаючи рішення про відмову у складанні висновку про підтвердження місця проживання дитини діяли виключно у межах наданих їм повноважень. Крім, того зазначили що дане рішення викладене у формі листа з роз'ясненням, а тому не є нормативно-правовим актом та не носить обов'язкового харатеру, не приводить до змін або набуття прав та обов'язків. Відповідач -1 просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Також до відзиву додані пояснення заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Невмержицього А.В. за змістом яких останній з 08.02.2019 по 01.05.2019 був відсторонений від виконання своїх обов'язків. У поясненнях, доданих до відзиву, Начальник відділу Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Кравчук О.Г. повідомила про те, що наявність заяв від обох батьків щодо підтвердження місця проживання дітей кожним з них суперечить чинному законодавству, а відтак листом роз'яснено право заявників звернутися до суду для вирішення питання встановлення фактичного місця проживання дитини. Також Кравчук О.Г. зазначила про те, що лист-роз'яснення не є відмовою у підтвердженні місця проживання дитини для виїзду за кордон.
09.10.2019 через службу діловодства суду надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого, зазначено, що відповідачами порушено процедуру розгляду поданої позивачем заяви, а тому позивач вважає дії відповідача протиправними, а позов таким, що підлягає задоволенню.
16.10.2019 через службу діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач-1 заперечував проти позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком (позивачем), з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця). До заяви додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.03.2019 в цивільній справі № 760/28922/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 від 20.07.2009, копія паспорту громадянина України для виїду за кордон ОСОБА_2 , підтвердження про відправлення рекомендованого листа на ім'я ОСОБА_6
Листом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 105/01-973/В-140 від 06.05.2019, заявника повідомлено про те, що його заява була розглянута 23 квітня 2019 року комісією з питань захисту прав дитини при Печерській районній в місті Києві державній адміністрації. За результатами розгляду заяви Комісія дійшла висновку про те, що між батьками малолітньої дитини існує спір щодо визначення місця проживання малолітніх дітей та роз'яснено про можливість звернутись до суду для вирішення даного питання.
Таку позицію Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації обгрунтувала зустрічним зверненням матері дитини з заявою про необхідність підтвердження з нею місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На думку позивача, дії Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо неможливості підтвердити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправним та такими, що вчиненні з порушенням норм чинного законодавства та процедури регламентованої законодавством у сфері соціальної політики.
Вважаючи такі дії Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в особі її керівників, протиправними та такими що порушують його та дочки законні права та інтереси, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Так, відповідно до п.1 та п. 3 Розпорядження від 21.11.2018 № 678 "Про затвердження Положення про комісію з питань захисту прав дитини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації ", комісія з питань захисту прав дитини є консультативно-дорадчим органом, що утворюється головою Печерської районної у місті Києві державної адміністрації та керується Типовим положенням про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від. 24.09.2008.
Провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини визначає Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 (далі - Порядок №866).
Згідно з п. 72-1 Порядку №866 для підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України з метою, визначеною частиною п'ятою статті 157 Сімейного кодексу України (лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей), той з батьків, з ким проживає дитина, подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи: заяву; копію паспорта заявника; копію паспорта дитини (у разі наявності); довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання); довідку про реєстрацію місця проживання дитини; копію свідоцтва про народження дитини; копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності); підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності); копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги).
З матеріалів справи слідує, що 15.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про необхідність підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком (позивачем), з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця). До даної заяви позивачем додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.03.2019 в цивільній справі № 760/28922/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 від 20.07.2009, копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 , підтвердження про відправлення рекомендованого листа на ім'я ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 72-1 Порядку №866 служба у справах дітей за результатами розгляду документів, відвідування дитини за місцем її проживання, проведення бесіди з тим із батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі можливості її проведення), або бесіди з дитиною, яка досягла 14 років, готує висновок про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України за формою згідно з додатком 13 та один з таких проектів рішень/розпоряджень районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади:
- про затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;
- про відмову у затвердженні такого висновку.
Тобто законодавством регламентовано чітку процедуру розгляду заяв поданих до Служби у справах дітей з приводу визначення місця проживання дитини разом з одним із батьків та прийняття рішень за результатами розгляду таких заяв.
Відповідно до ч. 1 ст. 72-1 Порядку №866 підставами для відмови у затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України є:
- неподання заявником документів, передбачених цим пунктом;
-наявність рішення суду, в якому визначено місце проживання дитини з іншим із батьків або відкриття провадження у справі щодо визначення місця проживання дитини.
Інших підстав для відмови в затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України, законодавством України не передбачено.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що на засіданні комісії 23 квітня 2019 року за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ухвалено внести пропозицію до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, зняти з розгляду вказані заяви та направити батькам роз'яснення щодо вирішення вказаних питань у судовому порядку. Наведене підтверджується витягом з протоколу комісії №9 від 23.04.2019 та не заперечувалося відповідачами у відзивах на позовну заяву та поясненнях.
Позаяк матеріали справи не містять доказів підготовки Службою у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації висновку щодо підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за кордон та проекту рішення про затвердження такого висновку або про відмову у його затвердженні.
Також матеріали справи не містять доказів відвідування службою у справах дітей ОСОБА_2 за місцем її проживання, що в обов'язковому порядку передує процедурі підготовки висновку та прийняттю рішення про затвердження висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України або у відмові в затвердженні такого висновку згідно приписів п. 72-1 Порядку №866.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 21 червня 2019 року відкрито провадження по справі №760/15413/19 (провадження №2/760/5805/19) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей. Разом з тим суд звертає увагу, що провадження у справі відкрито після вчинення відповідачами оскаржуваних дій. Окрім того, матеріали справи не містять доказів неподання заявником документів, визначених п. 72-1 Порядку №866, що також є підставою для відмови у затвердженні вказаного вище висновку.
З огляду на викладене, а також на те, що відповідно до с. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Крім того, за приписами п. 72 Положення №866 під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Разом з тим, вчиняючи дії без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, відповідачі діяли не в інтересах дитини, оскільки не виконали свого обов'язку з прийняття рішення за результатом розгляду заяви позивача, чим залишили захист прав дитини у невизначеному стані.
Щодо посилання відповідача- 2 на довідку ОСОБА_6 від 02.05.2019 суд звертає увагу, що остання видана після засідання комісії, що відбулося 23.04.2019, та не може бути підставою для висновку про правомірність дій комісії щодо не розгляду по суті заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_6
Стосовно доводів про те, що адреса, за якою ОСОБА_1 просив підтвердити місце проживання ОСОБА_2 , не присутня в жодному із процесуальних документів як фактичне місце проживання ОСОБА_1 , слід зазначити, що з протоколу засідання комісії не вбачається, що вказані обставини були підставою для вчинення спірних дій щодо надання роз'яснення заявнику. Позаяк, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Щодо обізнаності відповідача-2 про наявність заяви ОСОБА_6 від 15 березня 2019 року, суд звертає увагу на те, що вказані обставини не є предметом розгляду даної справи. Позаяк предметом даного спору є правомірність дії відповідачів щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України на засіданні комісії 23.04.2019.
Також суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які мали місце після 23.04.2019, оскільки вони не стосуються предмету доказування у даній справі.
Окрім того, відповідно до положень Посадової інструкції начальника Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, затверженої Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.11.2018 №233-К, останній здійснює керівництво діяльністю служби, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності, сприяє створенню належних умов праці в Службі; забезпечує виконання завдань та функцій щодо реалізації пріоритетних напрямів державної політики у сфері, дорученій службі; вживає заходів щодо удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Служби. Крім того, начальник служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повинен знати Конституцію України, закони України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», нормативні документи, що стосуються державної служби та діяльності відповідного органу виконавчої служби, накази та розпорядження Кабінету Міністрів України та інші нормативні акти, що регулюють розвиток відповідної сфери управління, практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції підрозділу, основи економіки, фінансів, права та управління, інструкцію з діловодства, правила ділового етикету, тощо.
Суд відхиляє доводи відповідача - 3, стосовно того, що заступник голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Невмержицький Анатолій Васильович фактично в даний період не виконував покладені на нього обов'язки у зв'язку з відстороненням від займаної посади на період проведення досудового розслідування, оскільки його власним підписом затверджено лист, яким повідомлено про надання рекомендацій позивачу та ОСОБА_6 в судовому порядку вирішити спір щодо визначення місця проживання ОСОБА_2 .
Разом з тим, відповідно до Розпорядження №798 від 29.12.2018 «Про внесення змін до розпоряження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21 серпня 2018 року №509 «Про Тимчасовий розподіл обов'язків між керівниками Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» на заступника голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації покладено обов'язок спрямування, координації та контролю діяльності структурних підрозділів безпосереднього підпорядкування, зокрема, служби у справах дітей та сім'ї.
Разом з тим, стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, стосовно підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком (позивачем), з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця) суд зазначає, що дане рішення оформлене у вигляді листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 105/01-973/В-140 від 06.05.2019, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність, а відтак належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дії, щодо неналежного виконання своїх обов'язків щодо підготовки висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця): відповідача-1 - Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації; - відповідача-2 Начальника служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Кравчук Оксани Геннадіївни; - Відповідача-3 заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Невмержицького Анатолія Васильовича.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в межах даної справи не вирішується питання встановлення місця проживання ОСОБА_2 з одним із батьків, а надається оцінка діям суб'єкта владних повноважень під час виконання останнім своїх функцій.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимог про відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 20 травня 2019 року адвокат Сливченко Юлія Вікторівна (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) узгодили, що адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Начальника служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Кравчук Оксани Геннадіївни, заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Невмержицького Анатолія Васильовича про визнання протиправними дій та скасування рішення Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, стосовно підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, з метою тимчасового виїзду дитини за кордон за межі України, зобов'язання вчинити певні дії.
За змістом п. 3.1 Договору ціна договору та порядок розрахунку визначається за домовленістю між сторонами, що відображається в акті приймання-передачі коштів, окрім випадків надання правової допомоги на безоплатній основі.
Відповідно до акту приймання-передачі коштів б/н від 20 травня 2019 року клієнт сплатив гонорар адвокату в сумі 9000,00грн., а адвокат прийняв вказані кошти в момент підписання договору.
Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4268 від 30.11.2010 року підтверджується, що ОСОБА_8 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2010 №7-34-8.
Дослідивши вищевказані документи, враховуючи складність адміністративної справи та обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5630,00грн.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній сумі 2305,20 грн., що підтверджується фіскальними чеками №1026270089, №1026269421 та №1026269886.
Суд, враховуючи результати розгляду справи присуджує позивачу 768,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії, щодо неналежного виконання своїх обов'язків щодо підготовки висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою тимчасового виїзду дитини за межі України (строком до одного місяця): Службою у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації; Начальника служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Кравчук Оксани Геннадіївни; заступника голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Невмержицького Анатолія Васильовича.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768,00 (сімсот шістдесят вісім гривен 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 37401206, адреса: 01010, м.Київ, вул. Омеляновича-Павленка, буд. 15).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5630,00грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 37401206, адреса: 01010, м.Київ, вул. Омеляновича-Павленка, буд. 15).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 31.10.2019.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.