16 жовтня 2019 року № 320/4018/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Егерзунд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Егерзунд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.04.2019 №0010751460.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження податкового органу є безпідставними, адже передача даних РРО до податкового органу здійснюється без участі самих суб'єктів господарювання в автоматичному режимі та опосередкована отриманням даних інформаційним еквайєром. Позивач стверджує, що здійснює свою господарську діяльність із застосуванням належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи п'яти РРО, які в свою чергу передають дані до центру обробки інформації АТ "УКРКАРТ" з подальшим вивантаженням на сервер ДФС, звіт про кількість переданих пакетів РРО за період з 26.11.2018 по 01.01.2019 підтверджує передання із РРО 3000054827, 3000066820 до інформаційного еквайєра АТ "УКРКАРТ" пакетів даних 26.11.2018 та 29.11.2018, із РРО 3000054830 передача даних за 26.11.2018 та 29.11.2018 відбулася 28.11.2018 та 01.12.2018 відповідно, що пов'язано із режимом роботи РРО, який передав інформацію до інформаційного еквайєра протягом 48 годин. Позивач не заперечує можливе не отримання контролюючим органом інформації про здійсненні 26.11.2018 та 29.11.2018 розрахункові операції товариства, однак стверджує, що це могло відбутися лише з вини або інформаційного еквайєра АТ "УКРКАРТ", або з вини самого контролюючого органу як учасника процедури передачі - отримання даних, або за незалежних ні від кого причин, оскільки жодних порушень порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби зі сторони позивача допущено не було.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що податковий орган при проведенні перевірки ТОВ "Магазин Егерзунд" та оформленні її результатів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є законним. Звертав увагу суду на те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при продажу товарів використовувались реєстратори розрахункових операцій за фіскальними номерами 3000054827, 3000054830 та 3000066820 , які в свою чергу не передавали до податкових органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольних стрічках в пам'ять РРО або в пам'яті модулів, які до них приєднані, що підтверджується фіскальними чеками, які є невід'ємними додатками до акту фактичної перевірки. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що ним правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідачем також подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку предмет позову стосується оскарження податкового повідомлення-рішення на загальну суму 170,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є справою незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем жодним чином не спростовано доводи адміністративного позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши позовну заяву, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Егерзунд" (ідентифікаційний код 38906953) є юридичною особою, що зареєстрована 19.09.2013 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, яка здійснює, зокрема, роздрібну торгівлю рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах, займається морським рибництвом, переробленням та консервування риби, ракоподібних і молюсків, оптовою торгівлею іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, неспеціалізованою оптовою торгівлею, діяльністю ресторанів, наданням послуг мобільного харчування. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Київській області (Бориспільське управління).
У березні 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві, згідно направлень від 11.09.2019 №№2846/26-15-14-09-01, 2847/26-15-14-09-07 та у відповідності до наказу від 27.02.2019 №2615 "Про проведення фактичних перевірок", проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача (магазину), розташованого за адресою: м. Київ, проспект Григоренка, 32/Д з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95ВР від 06.07.1995 р., "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 р., "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. №148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (акт перевірки від 26.03.2019 №0613/26/15/14/38906953).
За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ненадходження до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольних стрічках в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірки встановлено, що 26.11.2018 та 29.11.2018 в магазині позивача при продажу товарів використовувались реєстратори розрахункових операцій за фіскальними номерами 3000054827, 3000054830 та 3000066820 , які в свою чергу не передавали до податкових органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольних стрічках в пам'ять РРО або в пам'яті модулів, які до них приєднані.
За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0010751406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 170,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарги, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 27.06.2019 №29283/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0010751406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
У подальшому ТОВ "Магазин Егерзунд" звернулось з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних (далі - Вимоги № 1057) та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби (далі - Порядок № 1057).
Згідно з пунктом 3.1.2 Вимог № 1057 РРО з модемом повинен забезпечувати:
- автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);
- на запит органів ДПС України передачу інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);
- захист контрольно-звітної інформації від підміни, модифікації та перегляду під час передачі засобами МБ SAM;
- збереження у контрольній стрічці дати та часу передачі контрольно-звітної інформації до сервера;
- прийняття та збереження у контрольній стрічці повідомлення від сервера обробки інформації про отримання контрольно-звітної інформації, дати та часу прийняття цього повідомлення сервером;
- проведення персоналізації МБ SAM, вбудованого в РРО або модем;
- проведення персоналізації РРО, друкування даних для підтвердження виконання процедури персоналізації;
- повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;
- накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку;
- індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації;
- блокування проведення розрахункових операцій у разі:
- технічної несправності модема, який до нього приєднаний, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з КСЕФ);
- неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин;
- переповнення у модемі пам'яті для накопичення збереження контрольно-звітної інформації (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку).
Порядком № 1057 встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби для суб'єктів господарювання, що використовують РРО.
Відповідно до пункту 9.2 Порядку № 1057 для РРО з КСЕФ порядок передачі даних є таким: процесор РРО вибирає з носія КСЕФ ті ПД РРО, які підлягають передачі; отриманий набір даних засобами МБ SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду; модем встановлює з'єднання з інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою МБ SAM набір даних; інформаційний еквайєр перевіряє засобами НСМЕП цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від СОД РРО; інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних; РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії КСЕФ; у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних.
Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Отже, проаналізувавши вищенаведене суд зазначає, що передача електронний копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в магазині здійснюється РРО автоматично, систематично, із захистом контрольно-звітної інформації від підміни.
Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
З акту перевірки вбачається, що при здійсненні роздрібної торгівлі в господарській одиниці позивача розрахункові операції у готівковій та безготівковій формах товариство проводило з використанням належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи РРО.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ґрунтується на тому, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення в частині обов'язкового (в повному обсязі) надходження до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольних стрічках в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, а саме: надані позивачем до перевірки щоденні звітні чеки (Z - звіт, пакет даних КСЕФ) за 26.11.2018 та 29.11.2018 у кількості 7 звітів відсутні в інформаційній системі "Податковий блок".
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій ТОВ "Магазин Егерзунд" з моменту введення в експлуатацію здійснюється Приватним підприємством "ЦСО "КСТ-СЕРВІС", в обов'язки якого, зокрема, віднесено:
- відстеження через систему ЦСО-Онлайн передачі цілісності даних до серверу екваєра;
- постійна перевірка внутрішніх механізмів РРО;
- перевірка засобів контролю (пломб).
Листом від 18.01.2019 за вих. №1 Приватне підприємство "ЦСО "КСТ-СЕРВІС" в особі інженера сервісу ОСОБА_1 та директора - ОСОБА_2 . засвідчило, що за весь період роботи РРО, з моменту введення в експлуатацію та станом на 17.01.2019, пошкоджень засобів контролю (пломб) та стороннього втручання у внутрішні механізми роботи РРО не фіксувалось.
Згідно наданих ПП "ЦСО "КСТ-СЕРВІС" письмових роз'яснень стосовно передачі копій розрахункових документів РРО ТОВ "Магазин Егерзунд" за 26.11.2018 та 29.11.2018 з фіскальними номерами 30000548334, 3000054827, 3000054830, 3000448278, 3000066820, копія яких наявна в матеріалах справи, судом встановлено, що всі РРО ТОВ "Магазин Егерзунд" передають дані до центру обробки інформації (інформаційний екваєр), - АТ "УККАРТ" з подальшим вивантаженням на сервер ДФС; згідно постанови Міністерства доходів і зборів України від 11.03.2014 №4479/6/99-99-18-03-01-15, усі РРО передають копії розрахункових документів протягом 72 годин з моменту їх створення.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ТОВ "Магазин Егерзунд" використовує РРО з КСЕФ (із вбудованими модемами, за допомогою яких здійснюється автоматична передача контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу). Тобто, формування та передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в магазині здійснюється автоматично.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний звіт про кількість переданих пакетів РРО ТОВ "Магазин Егерзунд" за період з 26.11.2018 по 01.01.2019, який підтверджує передання із РРО №№ 3000054827, 3000066820 до інформаційного екваєра АТ "УККАРТ" пакетів даних 26.11.2018 та 29.11.2018; з РРО № 3000054830 передача даних за 26.11.2018 та 29.11.2018 відбулась 28.11.2018 та 01.12.2018 відповідно, що пов'язано з режимом роботи РРО, який передає інформацію до інформаційного екваєра протягом 48 годин.
Крім того, суд зазначає, що у випадку неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу з будь-яких причин, передбачене накопичення такої інформації та автоматичної її передачі до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку. Тобто, у разі збоїв у роботі РРО, порушення зв'язку з сервером, в РРО закладено функцію автоматичного передавання таких даних після відновлення зв'язку.
Крім цього, у випадку не передавання контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу протягом 72 годин проведення розрахункових операцій блокується автоматично.
Доказів щодо технічної несправності РРО в разі блокування проведення розрахункових операцій і як наслідок неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу за період 26.11.2018 та 29.11.2018, відповідачем суду надано не було.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства та дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що ТОВ "Магазин Егерзунд" не було допущено жодних порушень порядку передачі до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які повинні міститися на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій або в пам'яті модему, що в свою чергу виключає в діях позивача порушення вимог п.7 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадському харчуванні та послуг».
Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до позивача застосовано штраф на підставі пункту 9 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до пункту 9 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.
Тобто, підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до пункту 9 статті 17 Закону № 265/95-ВР є наявність вини платника податків щодо неподання до органів державної податкової служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Магазин Егерзунд" здійснювало передачу контрольно-звітної інформації до серверу обробки інформації фіскального органу за період 26.11.2018, 29.11.2018 автоматично, отже вина позивача щодо неподання такої інформації відсутня.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно застосовані штрафні санкції до ТОВ "Магазин Егерзунд" відповідно до пункту 9 статті 17 Закону № 265/95-ВР в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170,00 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже не довів правомірності свого рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.07.2019 №27549.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11 квітня 2019 року № 0010751460.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Егерзунд" (ідентифікаційний код 38906953) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.