11 жовтня 2019 року Справа № 280/3813/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2017 роки (5377,90 грн.);
-зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 31.05.2018 року відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016-2017 рр., а саме 5377,90 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 02.09.2011 року позивачу призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення", та з 31.05.2018 року отримує пенсію віком, призначену відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, при розрахунку пенсії в 2018 році відповідачем було неправомірно та безпідставно взято показник середньої заробітної плати в Україні за 2016 рік (3764,40 грн.) хоча мав застосовуватися (враховуватись) показник середньої заробітної плати по Україні за два роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто за 2016 - 2017 роки (5377,90 грн.). В порядку досудового врегулювання зазначеного порушення позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії за віком, однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку, мотивуючи тим, що пенсія призначена з дотриманням вимог чинного законодавства. Посилається на приписи ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вважає, що відповідачем ототожнені поняття перехід та переведення, вид пенсії по вказаному Закону та різні інші види пенсії за іншими законами. Звертає увагу суду, що перерахунок відповідачем проведений неправомірно, оскільки він не звертався до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного Закону, а вперше просив призначити йому пенсію за іншим Законом. Вважає, що її пенсія повинна бути підвищена, у зв'язку із чим просить позов задовольнити повністю.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №37552 від 10.09.2019), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивача 31.05.2018 року було переведено на пенсію за віком та при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік 3764,40 грн., який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії відповідно до Закону №2148. Позивач отримує пенсію за вислугу років обчислену із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, отже відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки при перерахунку пенсії у 2019 році. Просив з вищевказаних підстав відмовити в задоволені позовних вимог.
Ухвалою суду від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.2011 року перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та первинно призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 31.05.2018 позивачу за її заявою було призначено та виплачується пенсія за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24.06.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо перерахування їй пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016 та 2017 роки) (а.с.8).
Проте, листом від 09.07.2019 № 18/С-1 Шевченківське об'єднане УПФУ м. Запоріжжя повідомило, що пенсія позивача перерахована з пенсії за вислугою років за віком з 26.09.2018 відповідно до ст. 40, 45 Закону із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та зазначено, що заробітна плата (дохід) визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки лише при первинному призначенні пенсії (а.с.9).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» протиправними, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Тому, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону №1058-ІV, суд дійшов висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення" і є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 31.05.2018 року про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Крім того, відповідно до абзацу 4 частини 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Водночас, як вже зазначив суд ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
На думку суду, ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" може бути застосована лише за бажанням та згодою пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.
У той же час, позивач не висловлював бажання стосовно застосування вказаної норми. Крім того, як встановлено судом, позивач не звертався про переведення його на інший вид пенсії, а звернувся про призначення пенсії за віком вперше.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 520/6664/17, від 05 липня 2018 року у справі № 565/645/17 та від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17.
Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б могли спростувати доводи позивача і не довів правомірність своїх дій.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно відмовлено ОСОБА_2 в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 - 2017 роки.
Відтак, слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 - 2017 роки.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 звернулась з заявою про призначення пенсії за віком 31.05.2018 року вперше, пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016 - 2017 роки починаючи з 31.05.2018 року.
Щодо вимог позивача стосовно зазначення розміру середньої заробітної плати, а саме 5377,90 грн., суд вважає їх передчасними, оскільки між сторонами відсутній спір з цього приводу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за з роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2017 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 31 травня 2018 року відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком за 2016-2017 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова