04 листопада 2019 року Справа № 937/8000/17 ЗП/280/105/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Івана Алексєєва, буд.2; 37927773)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просить:
1) визнати бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу заборгованості по пенсії за віком за період з квітня 2018 року по листопад 2018 року;
2) зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість по пенсії за віком за період з квітня 2018 року по листопад 2018 року.
Крім того, просить звернути рішення суду до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2019 адміністративну справу ОСОБА_1 до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, направлено на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю.
28.10.2019 матеріали справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Семененко М.О.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач в якості відповідача визначає Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Івана Алексєєва, буд.2; 37927773), однак відповідно до відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 37927773 зареєстрована інша юридична особа - Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо якого 30.07.2019 внесено запис про припинення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України, підлягає реорганізації, зокрема, Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відповідно до ч.3 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не наділений процесуальною правосуб'єктністю, отже не може бути відповідачем у справі, а належним відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позові позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921.00 грн., отже, сума судового збору за позовною вимого немайнового характеру становить 768,40 грн.
Всупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у вказаній справі. В обґрунтування клопотання позивач посилається на ст.8 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що єдиним доходом позивача є пенсія, з якої позивач не може виділити кошти на судовий збір.
Розглянувши вказане клопотання суддя зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм процесуального закону та норм спеціального закону, яким є Закон України «Про судовий збір», інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Необхідно звернути увагу, що Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг зі сплати судового збору за критерієм предмету спору щодо захисту соціальних прав.
У справах такої категорії суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але єдиною підставою для цього є врахування судом майнового стану сторони.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначений принцип кореспондується з вимогами ч.1 ст.8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Виходячи з цього, суд повинен зважено підходити до вирішення питання про надання учаснику справи певних переваг у вигляді пільг зі сплати судового збору (у тому числі у спосіб відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати). Метою такого підходу є недопущення порушення принципу рівності сторін та дотримання балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку, з урахуванням цінностей демократичного суспільства.
Враховуючи наведене, висновок суду необхідність відстрочення (розстрочення чи звільнення від) сплати судового збору не може ґрунтуватись виключно на твердженнях особи, яка заявляє відповідне клопотання, про її незадовільний майновий стан, а повинен бути обґрунтований належними та допустимими доказами.
Зазначене свідчить про наявність обов'язку у особи, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення чи звільнення від) сплати судового збору, довести належними та допустимими доказами, що її майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що сплата судового збору є для нього поки неможливою, оскільки єдиним джерелом доходу позивача є пенсія, з якої він на теперішній час не може виділити кошти на судовий збір, однак жодних належних доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, розмір якої є недостатнім для сплати позивачем судового збору у визначеному законодавством розмірі, до матеріалів адміністративного позову не надано.
Таким чином, ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження такого рівня майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі, позбавляє суд можливості задовольнити заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При цьому слід звернути увагу, що відмова суду в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору не позбавляють позивача права повторно заявити відповідне клопотання, надавши на його обґрунтування належні та допустимі докази незадовільного майнового стану.
Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху позовну ОСОБА_1 до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1) уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із уточненням відповідача по справі та зазначенням щодо такого відповідача відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
2) доказів сплати судового збору в сумі 768.40 грн., або обґрунтованої заяви про відстрочення (розстрочення, звільнення від) сплати судового збору, підтвердженої належними та допустимими доказами.
Реквізити для сплати судового збору: «Отримувач коштів - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38025423; Банк отримувача - Казначейство Ураїни (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача -UA078999980000034310206084010; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *; 101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко