ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" листопада 2019 р. справа № 0940/1743/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.
при секретарі Королевич О.В.,
за участю: представника відповідача - Кім М.О., представник позивача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №0940/1743/18 за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Представник Служби зовнішньої розвідки України 13.09.2019 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 в справі №0940/1743/18 за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Заяву мотивовано тим, що оскільки, судом касаційної інстанції, яким скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції в даній справі, питання про поворот виконання судового рішення не вирішено, слід зобов'язати позивача повернути безпідставно сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 499715,26 грн., у тому числі податок з доходів з фізичних осіб в розмірі 89948,75 грн. та 7495,73 грн. військового збору.
18.10.2019 до суду надійшло заперечення представника позивача щодо повороту виконання даного рішення суду від 17.12.2018, в якому, зазначено, що враховуючи вимоги статті 381 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається поворот виконання вказаного рішення суду (т.2 а.с.46-48).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в письмовому клопотанні просив розгляд заяви про поворот виконання рішення суду здійснювати без участі позивача та представника позивача (т.2 а.с.44).
Представник заявника в судовому засіданні заяву про поворот виконання рішення суду підтримав з підстав, зазначених в заяві та письмових поясненнях на заперечення позивача. На думку відповідача одноразова допомога не входить до додаткового грошового утримання в розумінні статті 381 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Пунктом 3 частини 1 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення він відмовляє в позові повністю.
Згідно частини 7 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою-третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 в справі №0940/1743/18 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову (т.1 а.с.260-269).
Відповідно до змісту вказаної постанови від 07.08.2019, Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не вирішував питання про поворот виконання судового рішення.
Відповідно до частини 9 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву про поворот виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 в справі №0940/1743/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Служби зовнішньої розвідки України на користь ОСОБА_1 частину середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.01.2009 по 13.11.2018 включно в сумі 499715,26 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.123-131).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 940/1743/18 - без змін (т.1 а.с.192-198).
22.05.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 в справі №0940/1743/18 (т.1 а.с.206).
Згідно з платіжним дорученням №4386 від 25.07.2019 Службою зовнішньої розвідки України перераховано ОСОБА_1 402270,78 грн. середньої заробітної плати за період затримки розрахунку виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №0940/1743/18 (т.2 а.с.23).
Відповідно до платіжного доручення №4384 від 25.07.2019 в дохід Державного бюджету України з Служби зовнішньої розвідки України утримано із середнього заробітку за період затримки розрахунку виплати одноразової грошової допомоги податок з доходів з фізичних осіб в сумі 89948,75 грн. та відповідно до платіжного доручення №4385 від 25.07.2019 військовий збір 1,5% утримання із середнього заробітку за період затримки розрахунку виплати одноразової грошової допомоги в сумі 7495,73 грн., згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №0940/1743/18 (т.2 а.с.24, 25).
Як встановлено, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 в справі №0940/1743/18 вказані рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову, в якій не вирішено питання про поворот виконання судового рішення (т.1 а.с.260-269).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
За правилами частини 1 статті 381 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Відповідно до статті 239 Кодексу законів про працю України, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Середній заробіток за час вимушеного прогулу належить до інших виплат, що випливають з трудових правовідносин.
Отже, у справах про присудження виплати заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише за умови, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Проте, підстава скасування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 не ґрунтувалась на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету "в інтересах "суспільства". Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто "справедливого співвідношення" між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Таким чином, виходячи із змісту статей 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 239 Кодексу законів про працю України, позиції Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права, враховуючи ту обставину, що скасована постанова суду не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, відсутні підстави для зобов'язання позивача повернути грошові кошті за скасованим судовим рішенням.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №1570/771/2012.
Щодо аргументів відповідача про те, що одноразова грошова допомога не входить до додаткового грошового забезпечення (утримання) в розумінні статті 381 Кодексу адміністративного судочинства України, з мотивів, що одноразова грошова допомога у зв'язку з інвалідністю відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, суд зазначає наступне.
Як встановлено, згідно з платіжним дорученням №4386 від 25.07.2019 перераховано середню заробітну плату за період затримки розрахунку виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, відповідно до платіжного доручення №4384 від 25.07.2019 утримано податок з доходів з фізичних осіб із середнього заробітку за період затримки розрахунку виплати одноразової грошової допомоги та згідно з платіжним дорученням №4385 від 25.07.2019 - військовий збір 1,5% утримання із середнього заробітку за період затримки розрахунку виплати одноразової грошової допомоги (т.2 а.с.23-25).
Суд зазначає, що згідно призначень платежів стягнуті на користь позивача суми згідно платіжних доручень №4384, 4385, 4386 від 25.07.2019 є коштами із виплати середнього заробітку за період затримки розрахунку, тому вони відносяться до грошового утримання у відносинах публічної служби, визначеного статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, скасоване рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 в справі №0940/1743/18, яка відноситься до категорії адміністративних справ, встановленої статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України, не було обґрунтоване повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, то відсутні підстави для повороту виконання даного рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
За таких обставин, слід відмовити в задоволенні заяви Служби зовнішньої розвідки України про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 в справі №0940/1743/18 за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Керуючись статтями 243, 248, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Служби зовнішньої розвідки України про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 в справі №0940/1743/18 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.
Ухвала складена в повному обсязі 05.11.2019.