30 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/1195/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відповідач 1), Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач 2), якою просив: 1. Визнати протиправною бездіяльність - лист №01-15/1965 від 09.07.2019 року відповідача 1 щодо відмови у видачі позивачу по його заяві від 01.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця посади 9 - групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/20048. 2. Зобов'язати відповідача 1 видати позивачу по його заяві від 01.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця посади 9 - групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048. 3. Визнати протиправною бездіяльність - лист №8881/Т/07-16-04-00-33 від 22.07.2019 року відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо відмови у видачі позивачу по його заяві від 11.07.2019 року документа (довідки тощо), що підтверджує відсутність посади державної служби 9 - групи оплати праці, яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора з якої, згідно наказу відповідача 2 №38 від 04.09.1997 року позивач звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров'я, що необхідний позивачу для пред'явлення відповідачу 1, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку №750 від 10.05.2017 року. 4. Зобов'язати відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області видати позивачу по його заяві від 11.07.2019 року документ (довідку тощо), що підтверджує відсутність посади державної служби 9 - групи оплати праці, яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора з якої, згідно наказу відповідача 2 №38 від 04.09.1997 року позивач звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров'я, що необхідний позивачу для пред'явлення відповідачу 1, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку №750 від 10.05.2017 року. 5. Визнати протиправною бездіяльність - лист №9490/Т/07-16-05-00-20 від 05.08.2019 року відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області по його заяві від 29.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця 9 - групи оплати праці, для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048. 6. Зобов'язати відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області видати позивачу по його заяві від 29.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця 9 - групи оплати праці, для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048. 7. Зобов'язати належного відповідача у місячний строк, з дня набрання законної сили судового рішення подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що звернувся до управління соціального захисту населення Хустської РДА Закарпатської області із заявою від 01.07.2019 року про видачу йому довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця посади 9-групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року. Для отримання довідки за формою №1-3 позивач подав відповідачу 1 документи, які передбачені п.8 Порядку №750. Листом №01-15/1965 від 09.07.2019 року відповідач 1 відмовив позивачу у видачі довідки на підставі того, що постанова суду не є тим документом, що підтверджує відсутність у відповідача 2 посади державної служби 9-групи оплати праці. Так, позивач звернувся до відповідача 2 із заявою від 11.07.2019 року, в якій просив видати документ (довідку, тощо), що підтверджує відсутність посади державної служби 9-групи оплати праці, яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора другого рангу з якої позивач звільнений з роботи. Листом №8881/Т/07-16-04-00-33 від 22.07.2019 року відповідач 2 відмовив позивачу у видачі такого документа. Позивач знову звернувся до відповідача 2 із заявою від 29.07.2019 року про видачу йому довідку за формою №1-3 про складові заробітної плати працюючого державного службовця посади 9-групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю. Листом №9490/Т/07-16-05-00-20 від 05.08.2019 року відповідач 2 відмовити позивачу у видачі довідки. Позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16 вересня 2019 року до суду від управління соціального захисту населення Хустської РДА надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до такого зазначає, що своїм листом від 09.07.2019 року управління соціального захисту населення Хустської РДА надало відповідь позивачу про можливість вирішення даного питання після подання необхідних документів. У зв'язку з тим, що необхідні документи позивач не подав до управління, а тому для видачі довідки не було законних підстав. У зв'язку з цим Хустська РДА заперечує проти позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду занесеною до журналу судового засідання від 24 жовтня 2019 року за клопотанням позивача було зобов'язано відповідача 2 надати належним чином завірену копію штатного розпису на 2019 рік.
29 жовтня 2019 року до суду від представника ГУ ДФС у Закарпатській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що частково були предметом спору в судах України у справі №260/1211/18 за позовом ОСОБА_1 до Хустської ОДПІ. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
30 жовтня 2019 року до суду надійшли додаткові докази від відповідача 2, на виконання ухвали суду від 24.10.2019 року, а саме: наказ ГУ ДФС у Закарпатській області від 29.01.2019 року №121 «Про введення в дію Організаційної структури та штатного розпису»; штатний розпис на 2019 рік ГУ ДФС у Закарпатській області; наказ ГУ ДФС у Закарпатській області від 15.05.2019 року №618 «Про введення в дію переліку змін до штатного розпису»; Перелік №2 змін до штатного розпису на 2019 рік ГУ ДФС у Закарпатській області.
В судове засідання позивач не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому, зокрема, просить розгляд справи провести без участі представника управління соціального захисту населення (вх.14752, 30.10.2019р.).
Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте, 30.10.2019 року до суду надійшло клопотання від представника ГУ ДФС у Закарпатській області про розгляд справи без її участі.
Суд зазначає, що п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність беззаперечних підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та матеріали перевірки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював державним податковим інспектором 2-го рангу відділу документальних перевірок юридичних осіб Державної податкової адміністрації у Хустському районі, правонаступником якої є Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Наказом Державної податкової інспекції у Хустському районі від 04 вересня 1997 року №38 «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 , державного податкового інспектора відділу документальних перевірок юридичних звільнено з роботи 04 вересня 1997 року у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров'я, ст. 40 п. 2 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (а.с.15).
01.07.219 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області з заявою про видачу йому довідки про заробітну плату для призначення пенсії за віком державному службовцю за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048; а для отримання довідки подає цю заяву, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №260/1211/18 (857/5281), яка підтверджує відсутність в Хустській ОДПІ його посади державної служби (а.с.9).
09.07.2019 року листом №01-15/1965 Управління соціального захисту населення Хустської РДА інформує позивача, що для отримання довідки про призначення пенсії згідно пункту 8 Порядку №750 слід подати: заяву; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацією державного органу; довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього порядку (а.с.10).
11.07.2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Закарпатській області з заявою щодо видачі документу (довідки тощо), що підтверджує відсутність посади державного податкового інспектора територіального органу державної фіскальної служби 9 групи оплати праці, яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора 2 рангу, з якої позивача звільнено наказом Хустської ОДПІ від 04.09.1997 року (а.с.11).
Листом від 22.07.2019 року за №8881/Т/07-16-04-00-33 Головне управління ДФС у Закарпатській області повідомило (надало інформацію) позивача про те, що: відповідно до ст.2 Закону України від 10.12.2015 року за №889-VIII «Про державну службу» рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу; посада державного податкового інспектора (9 група оплати праці) Хустської ОДПІ Головного управління ДФС (за юрисдикцією поширювалась на територію одного або кількох районів, міст обласного значення; однак, юридична особа припинена у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання, згідно Постанови КМУ від 28.03.2018 року за №296 «Про реформування територіальних органів ДФС»), з урахуванням юрисдикції державного органу не є рівнозначною посаді державного інспектора (9 групи оплати праці) ГУ ДФС у Закарпатській області (за юрисдикцією поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя) (а.с.12).
29.07.2019 року позивач повторно звернувся до ГУ ДФС у Закарпатській області з заявою щодо видачі йому довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця 9 групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048 (а.с.13).
Листом від 05.08.2019 року за №9490/Т/07-16-05-00-20 (а.с.14) ГУ ДФС у Закарпатській області надало відповідь позивачу, у якій зазначило про те, що позивачу було надано відповідь на попередню заяву від 11.07.2019 року, в якій зазначено, що в ГУ ДФС у Закарпатській області відсутня рівнозначна посада державного податкового інспектора, а отже видати довідку про складові заробітної плати немає можливості.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII (далі - Закон України «Про державну службу») визначено право окремої категорії осіб (за дотриманням певних умов) на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.993 року № 3723-XII «Про державну службу».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу»: рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» затверджено вичерпний перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці.
Згідно даного Переліку посад державної служби, що прирівнюються до відповідних групи оплати праці, до групи 9 оплати праці (посади спеціалістів державних органів) прирівнюються такі посади державних службовців, як, зокрема, державні інспектори, інспектори міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів.
До групи 8 (посади провідних спеціалістів державних органів) прирівнюються такі посади, зокрема старші державні ревізори-інспектори, старші державні інспектори, старші інспектори міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів.
До групи 7 оплати праці (посади головних спеціалістів державних органів) прирівнюються такі посади державних службовців, а саме: головні державні ревізори-інспектори, головні державні інспектори міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів.
Виходячи з наведеного, колишня посада державного податкового інспектора - це посада державного інспектора територіального органу державної фіскальної служби, яка прирівняна до 9 групи оплати праці і не може бути віднесена до будь-якої іншої групи оплати праці.
Як вбачається з матеріалів справи, в штатному розписі ГУ ДФС у Закарпатській області на 2019 рік наявні посади тільки головних державних інспекторів та посада старшого державного інспектора, які не є рівнозначними посадами посаді «державний інспектор».
Відповідно у відповідача 2 відсутня можливість для видачі довідки позивачу про заробітну плату працюючого працівника з відповідної посади державного податкового інспектора другого рангу, з якої він був звільнений. Про те, що колишня посада державного податкового інспектора другого рангу належить до 9 групи оплати праці відповідач неодноразово надавав відповідь позивачу (а.с.12, 14).
На виконання пунктів 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про Державну службу», у яких визначено право окремої категорії осіб (за дотримання певних умов) на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016року №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям працівників (далі по тексту іменовано - Порядок №622).
Відповідно до п. 6 Порядку №622 у разі ліквідації державного органу, довідку видає правонаступник, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Наказом Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за №766/30634 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (ділі по тексту іменовано Порядок №750).
Пунктом 3 названого Порядку №750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають:
Міністерство соціальної політики України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалася на всю територію України;
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.
Довідки для призначення пенсії видаються за формами довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року N 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за N 180/30048 (п.5 Порядку №750)
Відповідно до п.6 Порядку №750 якщо особа працювала на посаді державної служби після 01 травня 2016 року в державному органі, який ліквідовано без правонаступника, або в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи в якому на час призначення пенсії відсутні посади державної служби, довідка для призначення пенсії видається органами, передбаченими абзацами другим, третім пункту 3 цього Порядку, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку N 622.
Пунктом 8 Порядку №750 встановлено, що для отримання довідки подаються такі документи:
- заява;
- документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу;
- довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.
Ураховуючи приведені вище положення законодавства та обставини справи щодо відсутності в штатному розписі ГУ ДФС у Закарпатській області на 2019 рік посади «державний інспектор» яку займав позивач, суд приходить до висновку, що до повноважень ГУ ДФС у Закарпатській області не відноситься вирішення питання щодо видачі позивачу довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця.
Як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити дії щодо видачі позивачу довідки про заробітну плату. Крім того, суд зазначає, що відповідачем 2 видано ОСОБА_1 на його заяви інформацію (довідки, документи), що підтверджують відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацією державного органу, яка є належною в розумінні п.8 Порядку №750.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що в даному спорі відсутня протиправна бездіяльність відповідача 2.
Водночас, суд зазначає, що позивач для отримання довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям звернувся до управління соціального захисту населення Хустської РДА. До заяви додав копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року №857/5281/19.
Позивач 1, листом №01-15/1965 від 09.07.2019 року інформував заявника, що для отримання довідки необхідно подати наступні документи: заяву; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу та довідку з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.
Всупереч зазначеному у листі, позивач не надав необхідний перелік документів, що унеможливило видачу відповідачем 1 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям позивачу.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності управління соціального захисту населення Хустської РДА щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям задоволенню не підлягає.
Так, ст. 5 КАС України прописано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З наведеної норми закону випливає, що позивач на власний розсуду визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Із змісту положення ст. 25 КАС України вбачається, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної або юридичної особи, вирішуються за вибором позивача.
Отже, законодавцем чітко визначено можливість оскарження особою в судовому порядку не будь-яких, а тільки тих рішень чи дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються конкретної особи.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав, яке випливає з конституційного положення, закріпленого у статті 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Перший критерій - прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, «у межах повноважень» та «у спосіб», що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Другий критерій - прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей.
Третій критерій законності дій та рішень - це прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може безпідставно втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
При цьому, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 року у справа № 21-11а14 та від 21.05.2013 року у справі № 21-87а13.
Видача довідок, які просить позивач зобов'язати відповідачів видати йому, є виключними (дискреційними) повноваженнями державного органу, зокрема правом відповідача.
Крім того, позивачу ГУ ДФС у Закарпатській області (правонаступник Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області) було видано довідки (інформації) від 22.07.2019 року № 8881/Т/07-16-04-00-33 та від 05.08.2019 року за №9490/Т/07-16-05-00-20 про відсутність рівнозначної посади державного податкового інспектора (9 групи оплати праці), для пред'явлення в управлінню соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки відповідачем 1 фактично не відмовлено позивачу у видачі довідки про заробітну плату для призначення пенсії за віком, а лише роз'яснено які документи останньому необхідно подати для видачі такої, та відповідно позивач не отримував відмову у видачі такої, то на думку суду, заявлені позовні вимоги є передчасними.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачу слід було подати відповідачу 1: заяву; 2 відповіді відповідача 2 (які є саме тією інформацією, що підтверджує відсутність рівнозначної посади державного податкового інспектора (9 групи оплати праці)), а також довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, передбаченому пунктом 8 Порядку №750, оскільки Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду не може, у даному випадку, замінити відповідні документи (а саме: інформацію ГУ ДФС у Закарпатській області та довідок з архівної установи).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог та в ході розгляду справи такі не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 листопада 2019 року.
СуддяЯ. М. Калинич