про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/11373/19
категорія 102080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить зобов'язати Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису № 88 від 26 лютого 1958 року про народження, змінивши дату народження з "25 січня 1958 року" на "08 січня 1958 року".
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З огляду на те, що прохальна частина адміністративного позову містить лише вимогу зобов'язального характеру, а саме про зобов'язання Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису № 88 від 26 лютого 1958 року про народження, змінивши дату народження з "25 січня 1958 року" на "08 січня 1958 року", що є способом захисту порушеного права, проте не визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, а відтак суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі позовної заяви до суду позивачем вимоги статей 160 - 161 КАС України дотримано не було.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі і її копії для надіслання відповідачу, із приведенням у ній позовних вимог у відповідність до вищевикладених вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: визначити, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, шляхом доповнення прохальної частини позовної заяви відповідною позовною вимогою.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя С.В. Черноліхов