04 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/378/19
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 04.08.2017 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-ХІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 22 квітня 2017 року;
- зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-ХІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 22 квітня 2017 року (а.с.5-14, 245-246 т.1).
В обґрунтування позову вказано, що позивач у 2017 році звертався до відповідача із заявою та необхідними документами з проханням призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-ХІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про відмову у призначенні не отримував, на звернення від 17.10.2018 отримав лист, яким повідомлено йому про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вважає, що рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та незаконним, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою судді від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні 28.08.2019 протокольною ухвалою замінено відповідача Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Представник позивача в судових засіданнях позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив від 12.03.2019 (а.с.104-106 т.1) та заяви про зміну предмета позову по справі (а.с.245-246 т.1).
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 06.03.2019 (а.с.78-80 т.1).
В судовому засіданні 30.09.2019 протокольною ухвалою суду відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 травня 2017 року звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.20 т.1).
Зі змісту розписки-повідомлення встановлено, що документи прийнято 15.05.2017 та зареєстровано за №4563/419 (а.с.20 зворот т.1).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.07.2017 №6889/02 комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років повідомила, що рішенням комісії №53 від 29.06.2017 підтверджено період роботи ізолювальником з 30.09.1985 по 01.04.1991 в АТЗТ "Фірма "Термоізоляція", який зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Період з 02.04.1991 по 24.08.1994 не підтверджений у зв'язку з відсутністю відомостей про правонаступництво АТЗТ "Фірма "Термоізоляція"" та Київського орендного спеціалізованого підприємства "Термоізоляція". Підстав для підтвердження періоду роботи ізолювальником з 25.08.1994 по 09.08.1999 не має, оскільки відсутній наказ про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці (а.с.132 т.1).
Рішенням Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.08.2017 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком по списку №2, оскільки пільговий стаж роботи особи становить 5 років 6 місяців 2 дні, замість необхідного не менше 12 років 6 місяців (а.с.143 т.1).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV (на час звернення позивача із заявою) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими з умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону №1058-IV основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначене право визначене також п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII відповідно до якого, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 цього Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набрав чинності з 21 серпня 1992 року, далі - Порядок № 442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 25.10.1985 встановлено, що з 30.09.1985 по 01.04.1991 позивач працював ізолювальником в Київському спеціалізованому управлінні № 42 тресту "Термоізоляція"; з 01.04.1991 прийнятий на роботу ізолювальником до Київського орендного спеціалізованого підприємства "Термоізоляція". З 12.06.2001 по 30.08.2001 працював у ВАТ "Крошенський цегельний завод" виставником цегли на кільцеву піч. З 01.07.2002 по 05.06.2013 працював ізолювальником з термоізоляції у ТОВ "Сантехнік ЛТДіК" та з 01.09.2014 по 15.05.2017 монтажником санітарно-технічних систем і устаткування у ТОВ "САНТЕХСПЕЦ" (а.с.18-19 т.1).
Факт роботи позивача в Київському орендному спеціалізованому підприємстві "Термоізоляція" впродовж 01.04.1991 - 25.08.1994 та 25.08.1994 - 09.08.1999 підтверджується довідкою від 14.03.2011 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній (а.с.24 т.1)
Як було попередньо встановлено судом, відмовляючи у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи з 02.04.1991 по 24.08.1994 у зв'язку з відсутністю відомостей про те, що АТЗТ "Фірма "Термоізоляція"" є правонаступником Київського орендного спеціалізованого підприємства "Термоізоляція"(а.с.143 т.1).
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу від 14.03.2011 встановлено факт роботи ОСОБА_1 у Київському спеціалізованому управлінні № 42 тресту "Термоізоляція", Київському орендному спеціалізованому підприємстві "Термоізоляція" в періоди з 30.09.1985 по 01.04.1991, з 01.04.1991 по 25.08.1994 та з 25.08.1994 по 09.08.1999 (а.с.24 т.1).
Зі змісту довідки АТЗТ "Фірма "Термоізоляція"" від 14.03.2011 встановлено, що рішенням конференції трудового колективу Київського спеціалізованого управління № 42 тресту "Термоізоляція" від 06.12.1990 з 01.04.1991 на базі останнього було створено Київське орендне спеціалізоване підприємство "Термоізоляція" (а.с.24 зворот т.1).
Зі змісту архівної довідки від 06.04.2017 №108-5538 встановлено, що у документах фонду №С-421 Акціонерного товариства закритого типу "Фірма "Термоізоляція", що знаходяться на зберіганні в архівному відділі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, зазначено, що Київське спеціалізоване управління № 42 тресту "Термоізоляція" реорганізовано (шляхом ліквідації) і створено з 01 квітня 1991 року згідно рішення трудового колективу Київського СУ 42 тресту "Термоізоляція" від 06 грудня 1990 року та наказу №3 від 30 січня 1991 року тресту "Термоізоляція" Укрголовтермомонтаж Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР. Протоколом №2 установчих зборів від 14 червня 1994 року було створено Акціонерне товариство закритого типу "Фірма "Термоізоляція" з 25 серпня 1994 року, яке є правонаступником Київського спеціалізованого управління № 42 тресту "Термоізоляція" (а.с.36 т.1).
Як видно з архівної довідки від 19.12.2018 №108-19697 з 11.01.1964 по 31.03.1991 було зареєстровано Київське спеціалізоване управління № 42 тресту "Термоізоляція", з 01.04.1991 по 24.08.1994 - Київське орендне спеціалізоване підприємство "Термоізоляція" тресту "Термоізоляція", з 25.08.1994 по 14.06.2011 - акціонерне товариство закритого типу "Фірма "Термоізоляція", 29.12.2012 зареєстровано припинення юридичної особи (а.с.36 зворот т.1).
На підтвердження наявних обставин правонаступництва позивачем до матеріалів справи надано договір про створення акціонерного товариства закритого типу "Фірма "Термоізоляція" (а.с.238-240 т.1).
З урахуванням наведених доказів, суд приходить до висновку, що акціонерне товариство закритого типу "Фірма "Термоізоляція" є правонаступником Київського орендного спеціалізованого підприємства "Термоізоляція", а тому у відповідача не було підстав для відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи ізолювальником з 02.04.1991 по 24.08.1994 у зв'язку з відсутністю відомостей правонаступництва.
З приводу доводів відповідача про неможливість зарахувати до пільгового стажу роботу ізолювальником в період 25.08.1994 по 09.08.1999 у зв'язку з відсутністю результатів атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає наступне.
Посада позивача "ізолювальник" зазначена у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36).
Пенсійний орган, вирішуючи питання права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, відмовив зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію, період з 25.08.1994 по 09.08.1999 з підстави непроведення атестації робочого місця.
Так, постановою Кабінету Міністрів України за № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пункту 1 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вже встановлено судом з довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 14.03.2011 встановлено факт роботи ОСОБА_1 у Київському спеціалізованому управлінні № 42 тресту "Термоізоляція", Київському орендному спеціалізованому підприємстві "Термоізоляція" в періоди з 30.09.1985 по 01.04.1991, з 01.04.1991 по 25.08.1994 та з 25.08.1994 по 09.08.1999 за професією ізолювальника, майстра, що передбачена Списком № 2 та становить 13 років 10 місяців 10 днів (а.с.24 т.1).
З метою встановлення всіх обставин справи в судовому засіданні в якості свідків було допитано співробітників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт його роботи в спірний період ізолювальником трубопроводів і котлів. ОСОБА_3 вказав, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась, однак жодних підтверджуючих документів на руки не видавалось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Україна є правовою державою і в подібних випадках виступає гарантом у захисті соціальних прав громадянина. За змістом ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 23 Конституції України кожна особа пенсійного віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 № 21-307а14 та Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №352/547/16.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Суд наголошує, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення у встановлені строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.
Крім цього, у п.2 ч.2 ст.114, п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. б) ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.8-10 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", Методичних рекомендаціях для проведення атестації робочих місць за умовами праці, розроблені на виконання Постанови № 442 не встановлено обов'язку для позивача подавати перелік атестованих робочих місць, професій і посад для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, а відсутність такого переліку не зумовлює позбавлення особи вказаного права.
Таким чином, відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 02.04.1991 по 24.08.1994 та з 25.08.1994 по 09.08.1999 у Київському орендному спеціалізованому підприємстві "Термоізоляція" та акціонерному товаристві закритого типу "Фірма "Термоізоляція".
Таким чином, до пільгового стажу позивача має бути враховано 13 років 10 місяців і 10 днів.
Таким чином, з урахуванням норм пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у ОСОБА_1 наявний пільговий стаж понад 12 років 6 місяців, що встановлені Законом. Крім того, відповідачем не встановлено, що стаж роботи позивача становить менше 26 років 6 місяців, а тому підстав для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку у відповідача не було.
Враховуючи вищевикладене, позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем, про те, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
З приводу дати призначення пенсії з моменту набуття права, тобто з 22.04.2017 суд зазначає наступне.
Згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 22.04.2017 виповнилось 55 років, а 15.05.2017 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, тобто між настанням права на отримання пенсії та зверненням на її отримання не пройшло три місяці.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Таким чином, з метою захисту прав позивача, з урахуванням достатнього стажу на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити і виплатити пенсію позивачу саме з 22.04.2017.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин справи, позов ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що п.1 ч.1 ст.371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення по даній справі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн, про, що свідчить квитанція від 22.01.2019 (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 1536,80 грн.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 04.08.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 22 квітня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1536,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду про стягнення суми пенсії за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва