05 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/9752/19
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- винести рішення, яким визнати протиправними дії Новоград- Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та провести виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Списком №2 з дня звернення з заявою про призначення такої пенсії.
В обґрунтування позову зазначає, що звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, ним була подана трудова книжка, відповідно до якої він працював на посаді машиніста-кочегара парових котлів у період з 10.08.1988 по В обґрунтування позову зазначає, що звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, ним була подана трудова книжка, відповідно до якої він працював на посаді машиніста-кочегара парових котлів у період з 10.08.1988 по 28.03.2003, про що є запис про роботу на цій посаді, та в період з 05.04.2003 по 31.01.2007. 28.03.2003, про що є запис про роботу на цій посаді, та в період з 05.04.2003 по 31.01.2007.
Ухвалою від 06.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 01.10.2019.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.05.2019 №121 позивачу відмовлено у підтвердженні періодів роботи з 10.08.1988 по 22.04.1991; з 23.04.1991 по 28.03.2003; з 05.04.2003 по 31.01.2007, оскільки позивачем не підтверджено роботу з 10.08.1988 по 22.04.1991 машиністом кочегаром парових котлів у в/ч НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про ліквідацію без визначення правонаступника вказаної військової частини, не надані довідки про нарахування заробітної плати за вказаний період, що суперечить п. 1 та п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, та відсутні підтверджуючі документи про роботу машиністом котлів, зокрема, в паросиловому господарстві; з 23.04.1991 по 28.03.2003 не надані підтверджуючі документи про роботу машиністів котельних, саме на вугіллі й сланці, та документи про атестацію робочих місць; з 05.04.2003 по 31.01.2007 не надана інформація про ліквідацію без визначення правонаступника в/ч НОМЕР_2 , що передбачено п. 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, та відсутня інформація про атестацію робочого місця. Зазначає, що право на призначення пенсії за віком позивач набуде після досягнення пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі №240/9752/19 - Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у зв'язку із припиненням діяльності Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Суд задовольнив клопотання та замінив неналежного відповідача у справі - Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Ухвалою суду від 01.10.2019 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 22.10.2019.
Після надання пояснень учасниками справи заявлено клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
З матеріалі справи вбачається, що позивач 03.05.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач листом-повідомленням від 14.06.2019 №2184/03.1 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки: в наданих документах відсутня інформація про роботу заявника машиністом котельних, які працюють на вугіллі й сланці. Відомості про атестацію робочого місця за період роботи у в/ч 61841 та А2145 не надані (архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 05.04.2019 №179/1/6007). Оскільки не підтверджено роботу з 10.08.1988 по 22.04.1991 машиністом-кочегаром парових котлів у в/ч 22185, тому що відсутня інформація про ліквідацію без визначення правонаступника вказаної військової частини, не надані довідки про нарахування заробітної плати за вказаний період, що суперечить п. 1 та п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, та відсутні підтверджуючі документи про роботу машиністом котлів, зокрема, в паросиловому господарстві; з 23.04.1991 по 28.03.2003 не надані підтверджуючі документи про роботу машиністів котельних, саме на вугіллі, й сланці та документи про атестацію робочих місць; з 05.04.2003 по 31.01.2007 не надана інформація про ліквідацію без визначення правонаступника в/ч НОМЕР_2 , що передбачено п. 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, та відсутня інформація про атестацію робочого місця, тому відсутні підстави для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Судом враховується, що статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими з умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно пункту 1 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо періодів роботи позивача.
Так, у трудовій книжці позивача зроблені наступні запису, зокрема:
- з 10.08.1998 по 22.04.1991 позивач працював на посаді машиніста-кочегара парових котлів у військовій частині НОМЕР_1 ;
- 23.04.1991 позивач прийнятий на посаду машиніста-кочегара по переводу у військову частину НОМЕР_3 ;
- 19.01.1994 військова частина НОМЕР_3 перейменована у військову частину НОМЕР_4 ;
- 28.03.2003 позивач звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку із розформуванням частини);
- 05.04.2003 позивач прийнятий на посаду машиніста-кочегара парових котлів до військової частини НОМЕР_2 ;
- 31.01.2007 позивач звільнений з роботи у зв'язку з переведенням до Новоград-Волинського КЕЧ району;
- 01.02.2007 позивач прийнятий в порядку переводу на посаду машиніста-кочегара;
- 31.12.2008 позивач звільнений з роботи за власним бажанням.
Професія машиніста (кочегара) котлів та їх помічників, старші машиністи (кочегари) котлів передбачені розділом XIV "Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство" Списку №2, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
Професія машиніста (кочегара) котельних (на вугіллі й сланці), у тому числі зайняті видаленням золи, передбачена позицією 23200000-13786 розділу XXXIII "Загальні професії" Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.
Крім того, судом враховується, що наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Зазначений Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно в дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21.08.1992.
Після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Як пояснив позивач, весь період своєї роботи, стаж на якій він просить зарахувати до пільгового, він працював в межах однієї котельної. Стосовно неї змінювались лише юридичні особи, в підпорядкуванні яких знаходилась ця котельня.
В підтвердження того, що ця робота відноситься до роботи зі шкідливими умовам праці, позивач, зокрема, надав висновок Головного управління праці та соціального захисту населення від 11.07.2012 №10-182 по результатах експертизи якості атестації робочих місць машиністів (кочегарів) котелень, проведеної на виконання вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 7 Закону України "Про відпустки" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" у Новоград-Волинській КЕЧ району. Підсумковий наказ від 22.06.2012 №67. На підставі експертизи, проведеної у липні 2012 року та поданих документів, встановлено, зокрема, що умови праці машиністів (кочегарів) котелень (на вугіллі) Новоград-Волинської КЕЧ району, відносяться до шкідливих і важких. Виходячи із результатів проведеної експертизи та атестації робочих місць підтверджено відповідність проведеної роботи по атестації робочих місць вимогам нормативних документів, зазначених у розділі II даного Висновку та право на пільгову пенсію за: "Списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36).
Отже, відповідно до даного висновку робота машиніста кочегара відноситься до шкідливих умов праці, що підтверджено проведенням атестації робочих місць по КЕЧ Новоград-Волинського району, де рахується котельня, в якій працював позивач.
Крім того, відповідно до листа начальника Новоград-Волинської КЕЧ району від 26.06.2019 №1293 ОСОБА_1 , 1963 р.н., дійсно працював машиністом (кочегаром) котельні №1/77 в Новоград-Волинській КЕЧ району: з 01.02.2007 (наказ №9 від 01.02.2007) по 31.12.2008 (наказ №189 від 30.12.2008). Котельня № 1/77 в Новоград-Волинської КЕЧ району працює на твердому паливі: вугілля, брикет, дрова. Відомості щодо періоду роботи з 22.04.1991 по 28.03.2003 в Новоград-Волинській КЕЧ району відсутні. В зв'язку з розформуванням військової частини, де в період з 22.04.1991 по 28.03.2003 працював ОСОБА_2 , необхідно звернутись із запитом до Державного галузевого архіву Міністерства оборони України.
Згідно з довідкою начальника Новоград-Волинської КЕЧ району від 25.06.2019 №1284 котельня №1/77 в Новоград-Волинській КЕЧ району працює на твердому паливі: вугілля, брикет, дрова.
У відповідності до архівної довідки Державного галузевого архіву Міністерства оборони України за архівними документами встановлено, що ОСОБА_3 працював у військовій частині НОМЕР_1 на посаді "машинист-кочегар", прийнятий з 10.08.1988 (наказ від 10.08.1988 № 150). В перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_1 за період з 15 по 24 квітня 1991 року (в тому числі наказ від 22.04.1991 № 88) звільнення ОСОБА_1 не відображено. Картках форми Т-2 ОСОБА_1 відсутня. Згідно ліквідаційного акту в/ч НОМЕР_5 , роздавальні відомості на виплату заробітної плати робітникам та службовцям в/ч НОМЕР_1 (з 19.01.1994 в/ч НОМЕР_5 ) за 1986-1998 роки, протоколи атестаційної комісії за 1972-1996 знищені в частині (наказ "Про помилкове знищення документів..." від 09.06.1999 №196). Для подальшого надання відомостей стосовно відпусток без збереження заробітної плати необхідно зазначити період (число, місяць, рік) відпустки в зв'язку з великим обсягом документів, що містять рукописний текст. Також додатково повідомлено, що в/ч НОМЕР_1 за вищезазначений період не розформовувалась.
Зміст наведеної довідки Державного галузевого архіву Міністерства оборони України свідчить на користь висновку, що у період 1972-1996 проводилась атестація робочого місця, на якому працював позивач, проте протоколи атестаційної комісії були помилково знищені відповідно до наказу "Про помилкове знищення документів..." від 09.06.1999 №196.
Ці обставини є такими, що не дозволяють перекладати на позивача негативні наслідки помилкових дій осіб, відповідальних за належне збереження підтверджуючих документів, а враховуючи усі обставини у сукупності, у суду немає підстав ставити під сумнів факт роботи позивача у шкідливих умовах.
При цьому судом враховується, що записи у трудовій книжці позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, вони не містять виправлень, засвідчені печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають.
Значення трудової книжки як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону №1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Як було зазначено, у суду немає підстав ставити під сумнів відомості у трудовій книжці як такі, що підтверджують пільговий стаж роботи позивача. Судом також приймається до уваги те, що обставини, які підлягають встановленню у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі. При цьому, суд враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об'єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Крім того, позивачем для підтвердження спеціального трудового стажу була надана нотаріально посвідчена заява осіб, які працювали разом з позивачем у тих самих організаціях, що і він - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується даними їх трудових книжок. Відповідно до цієї заяви, вони підтвердили, що у періоди з 01.11.1989 по 01.11.2000 та з 05.08.1996 по 21.01.2004 вони працювали з позивачем у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_4 та НОМЕР_2 . Позивач працював на посаді машиніста - кочегара парових котлів на умовах повного робочого дня. ОСОБА_5 займав аналогічну посаду, а ОСОБА_4 працював на посаді електрозварювальника. Працювали в одному приміщенні.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, реалізуючи матеріально-правові засади діяльності суб'єкта владних повноважень, закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема і щодо прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, не виконав належним чином цього обов'язку, вказавши підставами відмови у призначенні пільгової пенсії обставини, які не є визначальними для підтвердження права на таку пенсію.
Також суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" №137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах: за віком, страховим та пільговим стажем, у зв'язку з чим відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною, а тому суд задовольняє позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення за її призначенням, включивши до пільгового стажу періоди роботи з 10.08.1988 по 22.04.1991, з 23.04.1991 по 28.03.2003, а також з 05.04.2003 по 31.01.2007 року.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість, у даній справі відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням ч. 1 ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області сплаченого позивачем судового збору у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 КАС України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити ОСОБА_1 та провести виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та списком №2 з дня звернення з заявою про призначення такої пенсії.
Відшкодувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 13559341).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.11.2019.
Суддя Н.М. Майстренко