Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2019 р. Справа №200/12891/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154)
до Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34827868, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 18)
про визнання протиправною та скасування постанови від 8 жовтня 2019 року ВП № 59810945
Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Мирноградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 8 жовтня 2019 року ВП № 59810945у розмірі 5100 грн.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем, одночасно з позовною заявою до суду було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, яке вмотивовано тим, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік кошти на сплату судового збору не передбачені. Окрім того, позивач зазначив, що виходячи з гарантованого Конституцією України принципу рівності учасників судового процесу перед законом і судом, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду, незалежно від їх майнового стану.
Розглянувши заявлене клопотання, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI).
Норми статті 8 Закону № 3674-VI, які встановлюють підстави та порядок звільнення від сплати судового збору також передбачають вичерпний перелік суб'єктів стосовно яких дозволяється звільнення від сплати судового збору, до якого позивач - суб'єкт владних повноважень не належить. Посилання, якими обґрунтовано заявлене позивачем клопотання, нормами зазначеної статті також не передбачені, як підстави для звільнення від сплати судового збору, що унеможливлює його задоволення.
Окрім того суд зауважує, що нормами статей 44, 45 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/6323/16 (провадження № К/9901/33075/18).
Суд також зазначає, що Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» були внесені зміни до Закону № 3674-VI, у тому числі, пункти 18-20 частини першої статті 5 (які, зокрема, передбачали звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів) були виключені, отже судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних підставах. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 1 січня 2019 року № 2628-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.
Судом встановлено, що позивачем було заявлена позовна вимога немайнового характеру, а саме про визнання протиправною та скасування постанови від 8 жовтня 2019 року ВП № 59810945 у сумі 5100 грн., отже, за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1921 грн. В порушення зазначеної вимоги позивачем взагалі не надано документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 152, 154, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154) до Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34827868, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 18) про визнання протиправною та скасування постанови від 8 жовтня 2019 року ВП № 59810945, залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 1921 грн.
4. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
6. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
7. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С.В. Смагар