Рішення від 26.09.2019 по справі 925/841/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/841/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - Михна Р.М. за довіреністю, відповідача - не з'явилися, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Черкаської міської ради до Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” про стягнення 82544 грн. 93 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Черкаська міська рада звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди землі від 20.03.2018 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 25386481 від 20.03.2018, 76222 грн. 33 коп. заборгованості із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 20.03.2018 року по 31.05.2019 року, 6322 грн. 60 коп. пені, що разом складає 82544 грн. 93 коп., та відшкодування понесених судових витрат.

Позов вмотивовано порушенням відповідачем своїх договірних обов'язків із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 53, площею 2079 кв. м.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/841/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 13.08.2019 року.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року, у зв'язку із зміною графіку судових засідань, розгляд справи призначено на 03.09.2019 року.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року розгляд справи відкладено на 26.09.2019 року, зобов'язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвали суду від 03.09.2019 року направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Ухвали господарського суду від 24.07.2019 року, 31.07.2019 року, 03.09.2019 року про призначення справи до судового розгляду, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованими про час і дату призначення наступного судового засідання судом розміщувалась інформація про виклик Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” на офіційній сторінці господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Таким чином, відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін не заперечував.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов, з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав, просив суд задовольнити його повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Рішенням Черкаської міської ради від 13.03.2018 року № 2-3158 «Про надання Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії “Хліб України” земельної ділянки в оренду по вул. Чехова, 53» вирішено надати Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії “Хліб України”, земельну ділянку , без зміни її цільового призначення площею 0,2079 га (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062), яка за цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ-03.15)) по вул. Чехова, 53 в оренду на 49 років під існуючий інженерно-лабораторний корпус за рахунок власного землекористування.

Пунктом 2 зазначеного рішення зобов'язано Черкаське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дня прийняття рішення.

20.03.2018 року Черкаська міська рада, як орендодавець, і Черкаське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України”, як орендар, уклали договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 13-18), який 20.03.2018 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25386481 (а.с. 19-20).

За умовами п.п. 1. Договору, орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 13.03.2018 року № 2-3158 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ-03.15)) по вул. Чехова, 53 в оренду на 49 років під існуючий інженерно-лабораторний корпус за рахунок власного землекористування.

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передана земельна ділянка площею 0,2079 кв. м. (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062) під існуючий інженерно-лабораторний корпус. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ-03.15).

Відповідно до п.п. 3, 5 Договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна та інфраструктури - існуючий інженерно-лабораторний корпус; нормативна грошова оцінка земельної ділянки , згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкасах від 31.01.2018 року №664/180-18.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Пунктом 9 Договору встановлено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 9% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 67191 грн. 20 коп.

У пунктах 10, 11 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексів інфляції, визначених законодавством. Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Орендар бере на себе обов'язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях.

За несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. Нарахування пені здійснюється протягом усього строку прострочення сплати орендних платежів (п.14 Договору).

Відповідно п. п. 18, 20 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення документації із землеустрою. Організація розроблення документації із землеустрою і витрати, пов'язані з цим, покладається на орендаря. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно п. 31 (б, з) Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату; відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.03.2018 року № 2-3158 до моменту державної реєстрації права оренди.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками, зареєстрований 20.03.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25386481.

Із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № 664/180-18 від 31.01.2018 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062), площею 2079 кв. м., становить - 746568 грн. 90 коп.

За період з 20.03.2018 року по 31.05.2019 року відповідачу за Договором нараховано 80557 грн. 25 коп. орендної плати (5599 грн. 77коп. щомісячно).

Крім того, на підставі п. 31 (з) Договору відповідачу за період з 13.03.2018 року - дня прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.03.2018 № 2-3158 до 20.03.2018 року - дати реєстрації договору оренди землі від 20.03.2018 року. нараховано 1264 грн. 35 коп. упущеної вигоди.

Відповідно до розрахунку Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради від 02.07.2019 року № 1106/18-08 заборгованість відповідача по орендній платі за земельну ділянку по вул. АДРЕСА_1 , 53, згідно договору оренди землі від 20.03.2018 року за період з 20.03.2018 року по 31.05.2019 року становить 81821 грн. 60 коп. (а. с. 22).

Відповідачем у лютому 2019 року сплачено 5599 грн. 27 коп. орендної плати, решта заборгованості у сумі 76222 грн. 33 коп. не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду про її примусове стягнення.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 20.03.2018 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25386481, укладеного сторонами. Вимоги позивача витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 792 ЦК України встановлено , що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відсутність вини повинен доводити відповідач.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пункт 31 (з) Договору визначає розмір збитків, що узгоджується з положеннями ст. 22 ЦК України, якою передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. д ч. 1 ст. 156 ЗК України).

Статтею 157 ЗК України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Таким чином, відповідач не виконав зобов'язання за договором від 20.03.2018 року щодо сплати до бюджету м. Черкаси орендної плати за землю у період оренди з 20.03.2018 року по 31.05.2019 року у сумі 74957 грн. 98 коп., а також не сплатив суму збитків за фактичне користування земельною ділянкою за період з дати прийняття рішення від 13.03.2018 року до моменту набуття чинності договору оренди землі 20.03.2018 року в розмірі 1264 грн. 35 коп.

Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Крім того, за порушення встановленого п. 14 Договору оренди землі від 20.03.2018 року строку внесення орендної плати за період оренди з березня 2018 року по травень 2019 року позивач нарахував відповідачу до сплати 6322 грн. 60 коп. передбаченої п. 14 цього ж Договору пені за період прострочення з 01.05.2018 по 30.06.2019 року.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимога позивача про стягнення 6322 грн. 60 коп. пені передбачена п. 14 Договору від 20.03.20218 року, відповідає приписам п. 129.4 Податкового кодексу України, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 4, 6, 232 ч. 6 ГК України, фактичним обставинам справи, її розрахунок судом перевірений, тому вказана вимога підлягає задоволенню також у заявленій сумі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 53,

площею 0,2079 кв. м. (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062) за період з 20.03.2018 по 31.05.2019 року та відшкодування суми упущеної вигоди за фактичне користування земельною ділянкою за період з дати прийняття рішення від 13.03.2018 року до моменту набуття чинності договору оренди землі 20.03.2018 року, тому вимоги про стягнення заборгованість із сплати орендної плати в сумі 76222 грн. 33 коп. та 6322 грн. 60 коп. пені судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України”, ідентифікаційний код юридичної особи 24414404, місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Чехова, 53:

на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 76222 грн. 33 коп. боргу з орендної плати за землю, 6322 грн. 60 коп. пені для зарахування до міського бюджету м. Черкаси на реєстраційний рахунок № 33213812023002; одержувач платежу - УК у м. Черкасах/Черкаси/18010600, код ЄДРПОУ 38031150; МФО 899998, банк - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу - орендна плата за землю з юридичних осіб;

на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 38764629, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 1921 грн. судових витрат для зарахування на реєстраційний рахунок №35417036086317 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області, МФО 854018, код ОКПО 38764629.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 04.11.2019 року.

Суддя В.М. Грачов

Попередній документ
85393481
Наступний документ
85393483
Інформація про рішення:
№ рішення: 85393482
№ справи: 925/841/19
Дата рішення: 26.09.2019
Дата публікації: 06.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки