номер провадження справи 27/195/19
30.10.2019 Справа № 908/2305/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (юридична адреса: 04050 м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997)
про стягнення 39 875 грн. 15 коп.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
27.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" 39 875 грн. 15 коп.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2305/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 30.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2305/19, присвоєно справі номер провадження 27/195/19 розгляд справи по суті призначено на 26.09.2019.
Справа № 908/2305/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
26.09.2019 судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Представник позивача 17.09.2019 надіслав на адресу суду клопотання № 583-133371 від 10.09.2019 (вх. № 08-08/19152/19 від 17.09.2019) про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача поважні причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надсилав, письмового відзиву не надав.
Ухвалою суду від 17.09.2019, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладено на 30.10.2019.
Представник позивача 16.10.2019 надіслав на адресу суду клопотання № 639-133371 від 10.10.2019 (вх. № 08-08/21292/19 від 18.10.2019) про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання 30.10.2019р. не з'явились.
Відповідач у судове засідання двічі не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В матеріалах справи міститься повідомлення, що свідчить про вручення відповідачу ухвали суду у даній справі.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2305/19.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.
Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
21.09.2018 року між ОСОБА_1 (Страхувальник) та ПАТ «ПРОСТО-страхування» (Страховик) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "Toyota FJ CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
01 грудня 2018 року в місті Миколаєві на перехресті вулиць Океанівської та Червоної армії відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „ВАЗ 21093", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 ; та застрахований автомобіль "Toyota FJ CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 .
Постановою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 24 січня 2019 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 , якого визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до Звіту № 133371 від 13 травня 2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Toyota FJ CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 41 875 грн. 15 коп., а відповідно до Висновку/калькуляції № 133371 від 25 січня 2019 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota FJ CRUISER" становить 65232 грн. 84 коп.
Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 13 лютого 2019 року співробітниками АТ «ПРОСТО-страхування було складено страховий акт №133371 .
Відповідно до платіжного доручення № 2995 від 14 лютого 2019 року АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу "Toyota FJ CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 65 232 грн. 84 коп.
Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов'язані з цим страховим випадком складають 65 232 грн. 84 коп.
Відповідно до витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ «Моторно (транспортне) страхове бюро України, створену відповідно до вимог ст. 55 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» відповідно до Полісу № АМ/004572467. Відповідно до даного витягу франшиза становить 2 000 грн.
Позивач звертався до відповідача з заявою про страхове відшкодування вих. № 04-816 від 01.04.2019 щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 65232 грн. 84 коп. Позивач вказав на те, що відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі.
В зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 39875 грн. 15 коп. суму страхового відшкодування, яка складається з суми оціненої шкоди згідно звіту № 133371 від 13.05.2019 в розмірі 41875 грн. 15 коп. з відрахуванням франшизи в розмірі 2000 грн.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною 1 п. 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має прав на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Приписами ст. 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У Законі України «Про страхування» міститься кореспондуюча норма - згідно зі ст. 27 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, при виплаті потерпілому страхового відшкодування за договором майнового страхування відбувається позадоговірна заміна кредитора із збереженням предмету та змісту зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 133371 від 13.05.2019, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Toyota FJ CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 41875 грн. 15 коп.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вбачається, що до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" за полісом обов'язкового цивільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0045722467.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Toyota FJ CRUISER", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», а до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке складає 39875 грн. 15 коп.
За вказаних обстаивн, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 39875 грн. 15 коп.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просив суд стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем було додано копію Договору № 23 від 03.01.2019 про надання правової допомоги, реєстр справ від 03.06.2019, акт від 27.06.2019 виконаних робіт, платіжне доручення № 10023 від 05.06.2019, детальний опис робіт від 27.06.2019.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи подані документи та беручі до уваги те, що заявлена адвокатом сума до відшкодування витрат є співмірною проведеної ним роботи, суд задовольняє клопотання позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.
В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (юридична адреса: 04050 м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 39875 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 15 коп. страхового відшкодування, 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору, 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 05.11.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова