Ухвала від 30.10.2019 по справі 905/525/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

30.10.2019р. Справа № 905/525/19

За заявою боржника (заявника) Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор”, м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 00232093)

про банкрутство

розпорядник майна - Боднарчук С. Я.

Суддя господарського суду Донецької області І.К. Чорненька

Представники:

від кредиторів: не з'явились

від боржника: не з'явився

розпорядника майна - не з'явився

До господарського суду Донецької області 18.03.2019р. надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор” №68 від 15.03.2019р. про порушення справи про банкрутство на підставі ч.5 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту - Закон про банкрутство).

Для розгляду вищезазначеної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Чорненьку І.К.

Відповідно до вимог ст. 114 Закону про банкрутство та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016р. №8, 15.01.2018р. суддею Чорненькою І.К. здійснено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено Боднарчука Станіслава Ярославовича (свідоцтво №1189 від 24.07.2013р.; адреса: 61000, м. Харків, вул. Сумська, б.4, оф.124).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2019р. прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор” №68 від 15.03.2019р. про порушення справи про банкрутство.; проведення підготовчого засідання призначено на 02.04.2019р.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2019р. відкладено підготовче засідання суду на 18.04.2019р.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2019р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор” (код ЄДРПОУ 00232093); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 04.08.2019р.; розпорядником майна Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор” (код ЄДРПОУ 00232093) призначити арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича (свідоцтво №1189 від 24.07.2013р.); призначено попереднє засідання суду на 12.06.2019р.

19.04.2019р. за №58968 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене повідомлення про порушення справи №905/525/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор” (код ЄДРПОУ 00232093).

Після публікації даного оголошення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулись:

- 20.05.2019р. - Публічного акціонерного товариства “Полтавський автоагрегатний завод” на суму 5949200,00грн.;

- 21.05.2019р. - Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Банк “Фінанси і Кредит” Валендюка В.С. на суму 340390942,61грн., з яких вимоги в сумі 45770313,00грн. забезпечені заставою;

- 21.05.2019р. - Приватне акціонерне товариство “Кам'янець-Подільськавтоагрегат” на суму 500100,00грн.;

- 21.05.2019р. - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на суму 72320,47грн.;

- 21.05.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім АвтоКраЗ” на суму 196676,28грн.;

- 21.05.2019р. - Приватне акціонерне товариство “Автокраз” на суму 12980868,34грн.;

Ухвалами господарського суду заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника призначені на дату попереднього засідання суду 12.06.2019р.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2019р. відкладено попереднє судове засідання на 16.07.2019р.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2019р. відкладено попереднє судове засідання на 17.09.2019р.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2019р. визнано кредиторами боржника, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства “Авторадіатор” (код ЄДРПОУ 00232093), наступних кредиторів: 1) Приватне акціонерне товариство “Кам'янець-Подільськавтоагрегат” на суму 503942,00грн., з яких: 500100,00грн. - четверта черга; 3842,00грн. - перша черга; 2) Публічне акціонерне товариство “Полтавський автоагрегатний завод” на суму 5953042,00грн., з яких: 5949200,00грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга; відкладено попереднє судове засідання на 30.10.2019р.

24.10.2019р. до господарського суду надійшло клопотання ТОВ «ТД АвтоКрАЗ» №247 від 18.10.2109р. про долучення документів до матеріалів справи (з додатками згідно переліку).

У судове засідання 30.10.2019р. представники сторін не з'явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою суду від 17.09.2019р.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши в судовому засіданні 30.10.2019р. заяви кредиторів, відзиви арбітражного керуючого на заяви кредиторів, заслухавши пояснення розпорядника майна, представників присутніх кредиторів, суд встановив:

Суд звертає увагу, що дана справа розглядалась згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність 21.10.2019р. у зв'язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (№2597-VIII в редакції від 21.10.2019р.) (ч.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином, подальший розгляд справи № 905/525/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор», м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 00232093) здійснюється відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, чи були стосовно них рішення юрисдикційних органів, чи визнані вони в претензійному порядку, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника й за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

· 21.05.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім АвтоКрАЗ» про визнання грошових вимог до боржника, за якою просить суд визнати грошові вимоги до боржника на суму 200518,28грн., з яких: 196676,28грн. - основний борг, 3842,00грн. - судовий збір.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за договором поставки №55 від 01.04.2016р. у розмірі 196676,28грн.

Згідно наданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна визнані кредиторські вимоги ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» у розмірі 196676,28грн. основного боргу та 3842,00грн. судового збору у повному обсязі.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім АвтоКрАЗ» про грошові вимоги до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

01.04.2016р. між ПАТ «Авторадіатор» (Постачальник) та ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» (Покупець) укладено договір поставки №55, за яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти радіатори автомобільні (далі - Продукція) в асортименті, кількості та по ціні, вказаними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець залишає за собою право зміни об'єму поставки (п.1.1 договору).

Ціна на продукцію визначається на умовах EXW-склад Постачальника та вказується в специфікаціях. Ціна може змінюватись у випадку зміні ціни на сировину, матеріали, енергоресурси та інше (п.2.1 договору).

У разі передоплати, ціна на продукцію зміненню не належить (п.2.2 договору).

Сума за договором 22115845,86грн. в тому числі ПДВ 20% (п.2.4 договору).

Оплата продукції здійснюється покупцем шляхом 100% передплати замовленої партії з відстроченням платежу до 30 днів (п.2.5 договору).

Поставка продукції здійснюється на умовах FCA (м. Маріуполь, склад Постачальника) по міжнародним правилам Інкотермс - 2010 (п.3.3. договору).

Продукція поставляється постачальником протягом 15 днів після 100% передплати, у випадку відстрочення платежу - протягом 10 днів після узгодження відстрочення (п.3.4 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами (п.9.1 договору).

Строк дії договору: з моменту підписання до 31 грудня 2017 року. (п.9.2 договору з урахуванням додаткової угоди №3 від 12.12.2016р.).

Договір та додаткові угоди до нього підписані обома сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» та ПАТ «Авторадіатор» до договору поставки №55 від 01.04.2016р. укладено специфікації: №1 від 01.04.2016р., №2 від 31.05.2016р., №6 від 01.08.2016р., №7 від 27.09.2016р., №8 від 03.10.2016р., №9 від 28.10.2016р., №10 від 16.01.2017р.

Згідно умов, зазначених у вказаних специфікаціях, сторонам погоджені умови оплати - 100% попередня оплата замовленої покупцем партії.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» на виконання умов договору поставки №55 від 01.04.2016р. здійснена попередня оплата продукції на користь ПАТ «Авторадіатор» у загальному розмірі 2837115,72грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Водночас, ПАТ «Авторадіатор» відвантажено ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» продукцію за вказаним договором та специфікаціями на загальну суму 2640439,44 (з ПДВ)., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Розмір непоставленої ПАТ «Авторадіатор» на користь ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» продукції за договором поставки №55 від 01.04.2016р. становить 196676,28грн.

01.04.2019р. ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» направлено ПрАТ «Авторадіатор» вимогу №02/1863 від 01.04.2019р., за якою вимагає останнього негайно здійснити поставку оплаченого товару відповідно договору №55 від 01.04.2016р. на суму непоставленого товару - 196676,28грн.

Згідно відповіді №93/1 від 02.04.2019р., ПрАТ «Авторадіатор» повідомило ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ», що у зв'язку із складною фінансово-економічною ситуацією, яка склалась на підприємстві, виконати свої зобов'язання із поставки товару на суму 196676,28грн. не має можливості.

Станом на дату судового засідання 30.10.2019р. доказів поставки продукції ПрАТ «Авторадіатор» на користь ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» на суму передоплати у розмірі 196676,28грн. згідно договору поставки №55 від 01.04.2016р., або повернення зазначеної передоплати ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ», боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» за поставки №№55 від 01.04.2016р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 196676,28грн.

Крім того, ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» за подання до суду заяви про визнання грошових вимог до боржника було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується квитанцією платіжним дорученням №561 від 14.05.2019р.

Відповідно до ст.64 Закону про банкрутство вимоги, які є витратами у зв'язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім АвтоКрАЗ» є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 196676,28грн. основного боргу та 3842,00грн. судового збору.

· 21.05.2019р. до господарського суду надійшла заява Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1117/34-1/19 від 14.05.2019р. про визнання кредитором (, за якою просить суд визнати грошові вимоги до боржника на суму 72320,47грн.

12.06.2019р. до господарського суду надійшла заява Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №14199/34-1/19 від 10.06.2019р. про зменшення суми кредиторських вимог, за якою просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника на суму 51998,62грн.

В обґрунтування заявлених вимог, кредитор посилається на наявність у боржника заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з грудня 2018 року по березень 2019 року.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, заявником (кредитором) надані наступні документи:

- розрахунок суми кредиторської заборгованості;

- відомості з реєстру страхувальників щодо боржника ПрАТ «Авторадіатор»;

- розрахунок пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо ПАТ «Авткраз» з грудня 2018р по березень 2019 року.;

- копії картки особового рахунку боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно наданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна визнані кредиторські вимоги Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 51998,62грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання кредитором, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Згідно розрахунку Маріупольського ОУПФ України Донецької області, за боржником обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1 до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 51998,62грн. що підтверджується роздруківкою картки особового рахунку боржника ПрАТ «Авторадіатор» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Станом на теперішній час, докази сплати боржником заборгованості перед Маріупольським ОУПФ України Донецької області, суду не надані.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Маріупольського ОУПФ України Донецької області є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 51998,62грн.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.п.10 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), сплачується судовий збір - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 х 2 = 3842,00грн.).

Доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви №11117/34-1/19 від 14.05.2019р. про визнання кредитором, у встановленому п.п.10 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" порядку та розмірі, заявником суду не надано.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3842,00грн. за подання до суду заяви №11117/34-1/19 від 14.05.2019р. про визнання кредитором.

· 21.05.2019р. до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання конкурсних вимог, за якою просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 340390942,61грн., з яких вимоги на суму 45770313,00грн. забезпечені заставою, а також включити до реєстру вимог кредиторів боржника розмір сплаченого судового збору в сумі 3842,00грн.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на кредитний договір №1296-09 від 10.02.2019р. (з урахуванням укладених до нього додаткових угод), рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. у справі №917/405/17 (залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019р.), договір застави основних засобів №1876ОС/120б від 07.12.2006р., договір іпотеки єдиного майнового комплексу №1907ЦГИК/1206 від 29.12.2006р. (з урахування укладених до них додаткових угод).

Згідно наданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна визнані кредиторські вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» частково у сумі, яка визначена рішенням господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. у справі №917/405/17, а саме 230609315,97грн.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання конкурсних вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

10.02.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Публічним акціонерним товариством «Авторадіатор» укладено кредитний договір №1296-09 (далі - Кредитний договір) (з урахуванням укладених до нього додатковий угод).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Банк (позивач) надає відповідачу (позичальнику) кредит у сумі 88 000 000 (вісімдесят вісім мільйонів) гривень 00 копійок, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти згідно графіку погашення до 15.09.2010 року включно та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі згідно п.3.1.даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо по кожному траншу, виходячи процентних ставок, зазначених у даному пункті договору.

За прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів та/або комісійних витрат позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня оплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2., 2.6, 3.4., 3.6., 3.7, 4.5., 6.1., 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Погашення пені на звільняє позичальника від зобов'язання погасити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами. (п.7.1 Кредитного договору).

Даний договір вступає в закону силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.8.6 Кредитного договору).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі № 917/405/17, у зв'язку з неналежним виконанням ПрАТ «Авторадіатор» грошових зобов'язань за кредитним договором №1296-09 від 10.02.2009р.:

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 219862990,97грн. заборгованості;

- стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор» та з Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 10512325,00грн. заборгованості;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 234000,00грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 6000,00грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019р. по справі №917/405/17 апеляційну скарну Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор» залишено без задоволення; рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі №917/405/17 залишено без змін.

Таким чином, рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі № 917/405/17 набрало законної сили та станом на теперішній час та є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно відомостей рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі № 917/405/17 розмір стягнутої з ПрАТ «Авторадіатор» заборгованості на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №1296-09 від 10.02.2009р. у розмірі 230375315,97грн., складається з:

- 149110000,00грн. - строкова заборгованість за кредитом;

- 36705078,60грн. - строкова заборгованість за відсотками;

- 44560237,37грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

Станом на 30.10.2019р. доказів погашення заборгованості за кредитним договором №1296-09 від 10.02.2009р., згідно рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі № 917/405/17 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», боржником суду не надано.

Таким чином, кредиторські вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до боржника, визнані рішенням господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі №917/405/17, у розмірі 230375315,97грн. обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно заяви АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання конкурсних вимог та наданого розрахунку, заявником на суму заборгованості, стягнуту за рішенням господарського суду Полтавської області від 01.06.2017р. по справі №917/405/17 солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор» та з Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» у розмірі 10512325,00грн., нараховані, зокрема:

- 7294833,54грн. - відсотки за користування кредитом згідно кредитного договору №1296-09 від 10.02.2009р. за період з 03.03.2017р. по 17.04.2019р.

- 1887034,34грн. - пеня, нарахована за прострочення погашень основної заборгованості по кредиту згідно умов кредитного договору №1296-09 від 10.02.2009р. за період з 18.10.2018р по 17.04.2019р.

Згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 і від 23.05.2018р. у справі №910/1238/17, виходячи з системного аналізу Цивільного кодексу України, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за договором.

Перевіривши наданий заявником розрахунок кредиторських вимог, господарський суд вважає обґрунтованими кредиторські вимоги до боржника в частині сум нарахованих відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №1296-09 від 10.02.2009р. за період з 03.03.2017р. по 17.04.2019р. у розмірі 7294833,54грн., а також пеню, нараховану за прострочення погашень основної заборгованості по кредиту згідно умов кредитного договору №1296-09 від 10.02.2009р. у розмірі 1887034,34грн. за період з 18.10.2018р по 17.04.2019р., обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

Іншу частину кредиторських вимог, зазначену заявником АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у розрахунках заборгованості по кредитному договору №1296-09 від 10.02.2009р., за якими виникли зобов'язання, на думку заявника, у боржника ПрАТ «Авторадіатор» за період з 03.03.2017р. по 17.04.2019р., суд вважає не обґрунтованими, оскільки в інших розрахунках щодо нарахування відсотків та пені не містяться будь-які пояснення та обґрунтування щодо сум боргу, на які вони нараховані; тобто кредиторські вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму 100833758,76грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, та не підлягають визнанню.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №1296-09 від 10.02.2009р., між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ВАТ «Авторадіатор» укладені наступні договори:

1) 07.12.2006р. між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (Заставодержатель) та ВАТ «Авторадіатор» (Заставодавець) укладено договір застави основних засобів №1876ОС/120б (далі - Договір застави) (з урахуванням укладених до нього додаткових угод та змін), за яким Заставодавець передає в заставу Заставодержателю майно, найменування, кількість, ціна та загальна вартість якого визначена в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1 договору застави).

Зазначене майно передається у заставу, як забезпечення повернення кредиту, виданого Заставодавцю за кредитним договором №1296-09 від 10.02.2009р. на суму 150000000,00грн., строком до 13 грудня 2017 року включно, а також відсотків за користування кредитом, визначених пунктом 3.1 Кредитного договору та змінах до нього, а також сплати комісійної винагороди, неустойки за цим договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих про строчкою платежів за вищезазначеними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави, в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (п.2 договору застави).

Узгоджена Сторонами вартість предмету застави становить 1162893,00грн. (п.3 договору застави).

Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (п.14 договору застави).

2) 29.12.2006р. між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (Іпотекодержатель) та ВАТ «Авторадіатор» (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки майнового комплексу №1907ЦИК/1206 (далі - Договір іпотеки) (за урахуванням укладених до нього додаткових угод та змін), за яким Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне майно: Єдиний майновий комплекс підприємства - Іпотекодавця, який складається з усіх видів майна, призначених для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар, які належать Іпотекодавцю (п.1 договору іпотеки).

Зазначене в п.1 майно передається в іпотеку, яка забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих Іпотекодавцю за договором про відновлювальну кредитну лінію №1279-08 від 26.12.2008р. на суму 150000000,00грн. строком до 21 грудня 2009р., а також відсотків за користування кредитом, визначених пунктом 3.1 Кредитного договору та змінах до нього, а також сплати комісійної винагороди, неустойки за цим договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих про строчкою платежів за вищезазначеними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави, в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (п.2 договору іпотеки).

Відповідно до звіту про експертну оцінку Предмету іпотеки, виданого ТОВ «Кредитне Брокерське Агенство» 07.02.2010 року ринкова варіть цього майна становить 44607420,00грн. (п.3 договору іпотеки).

Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором. Сторони обумовлюють накладення заборони відчуження Предмету іпотеки (п.17 договору іпотеки).

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Крім того, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за подання до суду заяви про визнання грошових вимог до боржника було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується квитанцією платіжним дорученням №11501 від 04.07.2019р.

Відповідно до ст.64 Закону про банкрутство вимоги, які є витратами у зв'язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ПрАТ «Авторадіатор» обґрунтовані, доведені, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково в сумі 239561025,85грн., з яких вимоги забезпечені заставою майна боржника - 45770313,00грн.

Кредиторські вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у сумі 100833758,76грн., суд вважає не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, та такими, що не підлягають визнанню.

· 22.07.2019р. до господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Автокраз», про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 12980868,34грн. та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за договором купівлі-продажу №1149СИ від 08.11.2006р., договором купівлі-продажу №830/13 від 24.10.2013р., договором купівлі-продажу векселів №Б-229/1 від 15.06.2007р., а також на заборгованість, яка на думку заявника підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31.03.2019р.

Згідно наданого суду реєстру вимог кредиторів, розпорядник майна визнає у повному обсязі заявлені ПрАТ «Автокраз» кредиторські вимоги, а саме: 12980868,34грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Автокраз» про визнання грошових вимог до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

1) 08.11.2006р. між ПАТ «АвтоКрАЗ» (Подавець) та ПАТ «Авторадіатор» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1149СИ (з урахування укладених до нього додаткових угод), за яким Продавець зобов'язаний поставити і передати у власність Покупця товар згідно специфікацій та/чи відповідних додаткових угод, а Покупець прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Загальна вартість Товару, щ підлягає поставці, визначається в розмірі 41000000,00грн., у тому числі ПДВ 20% 6833333,33грн. (п.2.2 договору).

Поставка товару здійснюється автотранспортом Покупця на умовах FCA (м. Кременчук, склад Продавця), а також залізничним транспортом на умовах DAF (ст. В.Кохнівка) згідно з правилами Інкотермс - 2000 (п.3.1 договору).

Кількість товару указується в Специфікації, що є невідємною частиною цього договору (п.4.1 договору).

Оплата за товар проводиться на протязі 10-ти календарних днів з моменту відвантаження товару, а також по іншим формам оплати дозволеними законодавством України, за погодженням сторін, в національній валюті України по банківським реквізитам Продавця, вказаних в договорі (п.5.1 договору).

Датою оплати вважається дата списання коштів на користь продавця банком покупця (п. 5.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р. (п.11.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

08.11.2006р. між ПрАТ «АвтоКрАЗ» (Покупець) та ПрАТ «Авторадіатор» укладені специфікації до договору №1149СИ від 08.11.2006р.: б/н від 08.11.2006р. (додаток №1), б/н від 08.11.2006р. (додаток №2), б/н від 08.11.2006р. (додаток №3), б/н від 29.12.2006р (додаток №4), б/н від 04.01.2007р., б/н від 17.01.2007р.,б/н від 18.01.2007р., б/н від 01.03.2007р., б/н від 04.04.2007р., б/н від 25.05.2007р.,б/н від 07.06.2007р., б/н від 10.08.2007р., б/н від16.08.2007р., б/н від 19.09.20907р., б/н від 25.09.2007р., б/н від 12.11.2007р., б/н від 17.12.2007р., б/н від 04.01.2008р., б/н від 27.12.2007р., б/н від 01.02.2008р.б/н від 05.02.2008р., б/н від 11.03.2008р., б/н від 12.05.2008р., б/н від 02.04.2008р., б/н від 17.04.2008р., б/н від 19.05.2008р.,б/н від 10.06.2008р., б/н від 07.07.2008р.,б/н від 18.07.2008р., б/н від 18.07.2008р.,б/н від 30.10.2008р., б/н від 06.10.2008р., б/н від 22.08.2008р., б/н від 14.10.2008р., б/н від 01.10.2008р., б/н від 28.10.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором ПрАТ «АвтоКрАЗ» на виконання умов договору №1149СИ від 08.11.2006р. та відповідно зазначених специфікацій, поставлений ПрАТ «Авторадіатор» товар на суму 6228929,12грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними та рахунками-фактурами.

Водночас, згідно відомостей заяви ПрАТ «АвтоКрАЗ», боржником ПрАТ «Авторадіатор» грошові зобов'язання за договором №1149СИ від 08.11.2006р. не виконані, грошові кошти у розмірі 6228929,12грн. за отриманий від ПрАТ «АвтоКрАЗ» товар не не пераховані.

15.05.2012р. між ПАТ «АвтоКрАЗ» та ПАТ «Авторадіатор» укладена додаткова угода №8 до договору №1149СИ від 08.11.2006р., за якою сторони погодились з тим, що згідно з актом звірки взаємних рахунків, борг покупця перед продавцем за поставлені матеріали на основне виробництво покупця на 15.02.2012р. складає 6228929,12грн.

Продавець погоджується відстрочити виконання обов'язку з оплати в повному обсязі матеріалів, отриманих Покупцем за основним договором в сумі 6228929,12грн. до 31.12.2015р., а покупець зобов'язується сплатити одним платежем або частками борг в сумі 6228929,12грн. до 31.12.2015р. (п.п.2,3 додаткової угоди).

При цьому, згідно відомостей заяви ПрАТ «АвтоКрАЗ», боржником зобов'язання щодо сплати заборгованості перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» за поставлений товар за по договором №1149СИ від 08.11.2006р. у розмірі 6228929,12грн., не виконані.

Станом на дату судового засідання 31.10.2019р. доказів сплати ПрАТ «Авторадіатор» на користь ПрАТ «АвтоКрАЗ» грошових коштів у розмірі 6228929,12грн., згідно договору №1149СИ від 08.11.2006р. (з урахуванням додаткової угоди №8 від 15.05.2012р.), боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» за договором №1149СИ від 08.11.2006р. (з урахуванням додаткової угоди №8 від 15.05.2012р.) підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 6228929,12грн.

2) 24.10.2013р. між ПАТ АвтоКрАЗ» (Продавець) та ПАТ «Авторадіатор» (Покупець) укладено договір №830/13 (з урахування укладених до нього додаткових угод), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити автомобільні шасі КрАЗ в номенклатурі, кількості вказаній в розділі 12 цього договору (розділ 1 договору).

Автомобільні шасі за кількістю і комплектністю повинні відповідати технічним умовам, вказаним в розділі 12 цього договору, і засвідчуватися актом прийому-передачі транспортного засобу (розділ 2 договору).

Продавець поставляє автомобільні шасі на умовах FCA (с. Кременчук». Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил Інкотермс - 2010 (п.3.1 договору).

Датою передачі вважається дата, вказана в товарно-транспортній накладній або в іншому документі (п.3.3 договору).

Ціна на автомобільні шасі встановлюється в національній валюті України - в гривнах за умови поставки згідно п.3.1 (п.4.1 договору).

Загальна вартість автомобільних шасі, що підлягають передачі 2385600,00грн., у тому числі ПДВ - 397600,00грн.

Розрахунки за автомобільні шасі, що передаються, здійснюються в національній валюті України - гривнах, протягом 35 календарних днів з дати поставки узгодженої партії автомобілів. (п.5.1 договору).

Оплата за автомобільні шасі повинна здійснюватись Покупцем, реквізити якого вказані в цьому договорі. У разі надходження грошових коштів від третіх осіб платіж вважається не проведеним (п.5.4 договору).

Приймання (здача) автомобільних шасі по кількості здійснюється протягом 10 банківських днів з дати повідомлення про готовність автомобільних шасі до відвантаження уповноваженими представниками Покупця та Продавця згідно з товаросупроводжувальними документами, за кількістю - згідно з документами, що засвідчують якість автомобільних шасі (п.6.1 договору).

Специфікація, інші документи, підписані обома сторонами, є невід'ємною частиною цього договору (п.11.5 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань відповідно до умов цього договору (п.11.13 договору).

Відповідно до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В силу ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Згідно ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальним правилом, визначеним ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

В силу приписів ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільний кодекс не містить визначення боргу. Найближче до нього поняття боржника в частині першій ст. 509 ЦК розуміється як особа, зобов'язана вчинити на користь кредитора певну дію або утриматися від дій. Таке визначення поняття боржника дає підставу стверджувати, що борг у законодавстві розуміється як обов'язок, який несе суб'єкт у зобов'язанні на всіх стадіях розвитку останнього, тобто з моменту виникнення зобов'язання, у період, коли строк виконання зобов'язання настав, але не минув, у період, коли строк виконання минув, до моменту припинення зобов'язання.

Положеннями статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

Суду на підтвердження виконання договірних зобов'язань за договором №830/13 від 24.10.2013р., ПрАТ «АвтоКрАЗ» надані лише накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей №10141 від 11.02.2016р., №10602 від 17.11.2015р. та №10408 від 28.08.2015р., які судом не приймаються як належні та допустимі докази на підтвердження виконання кредитором договірних зобов'язань перед боржником за договором №830/13 від 24.10.2013р., оскільки суду не надані товарно-транспортні накладні (п.3.3 договору №830/13 від 24.10.2013р.), податкові накладні, укладені по факту першої події - постачання товару (продукції), та будь-які інші документи в підтвердження здійснення господарської операції між сторонами.

Таким чином, в матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення зобов'язань ПрАТ «Авторадіатор» перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» за договором №830/13 від 24.10.2013р. щодо оплати за поставлені автомобільні шасі, оскільки не надано доказів здійснення поставки автомобільних шасі ПрАТ «Автокраз» у власність ПрАТ «Авторадіатор».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість боржника перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» у розмірі 3882120,00грн. за договором №830/13 від 24.10.2013р.не обґрунтована, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 73, 74, 75 ГПК України, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку відмовити ПрАТ «АвтоКрАЗ» у визнанні кредитором боржника на суму 3882120,00грн.

3) 15.06.2007р. між ПАТ «АвтоКрАЗ» (Продавець) та ПАТ «Авторадіатор» (Покупець) укладений договір №Б-229/1 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод), за яким Продавець продає, а Покупець покупає наступні цінні папери:

- № векселя - 30013110913;

- векселедавець - ТОВ «Реакційні труби»;

- дата складання - 06.07.2005;

- дата погашення - по пред'явленню, але не раніше 20.06.2007р.;

- номінал векселя - 13010000,00грн.;

- ціна векселя - 11000000,00грн.

Загалом: один вексель, номінальною вартістю 13010000,00грн. (п.1.1 договору).

Договірна ціна продажу векселю 11000000,00грн. (п.2.1 договору).

Умови оформлення індосаменту: іменний (п.2.2 договору).

Порядок розрахунків: Покупець зобов'язується перерахувати дговірну вартість векселя Продавцю на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Банк Ф'Фінанси та Кредит», МФО 300131, код ЄДРПОУ 05808735, не пізніше 31 грудня 2013 року (п.2.3 договору).

Продавець зобов'язується передати вексель Покупцю в строк до 25.12.2007р. (п.2.4 договору).

Право власності на вексель переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі згідно п.2.4 договору (п.2.5 договору).

Строк дії договору встановлюється з дня його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.4.1 договору).

24.12.2007р. між ПАТ «Авторадіатор» (Покупець) та ПАТ «АвтоКрАЗ (Продавець) укладено акт прийому-передачі векселів до договору купівлі-продажу векселів №Б-229/1 від 15.06.2007р., за яким продавець передав, в покупець прийняв простий вексель з наступними характеристиками: «№ векселя - 30013110913; векселедавець - ТОВ «Реакційні труби»; дата складання - 06.07.2005;- дата погашення - по пред'явленню, але не раніше 20.06.2007р.; номінал векселя - 13010000,00грн.; ціна векселя - 11000000,00грн.».

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Згідно із ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до статті 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. ОСОБА_1 може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Згідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться.

Згідно відзиву боржника №126 від 11.06.2019р., вексель №30013110913 від 06.07.2005р. був проданий на вторинному ринку цінних паперів ТОВ «Індастріал Контракшн» за договором №Б-501/1 від 28.12.2007р. (засвідчені копії договору №Б-501/1 від 28.12.2007р. та укладених до нього додаткових угод, акту прийому-передачі векселів до договору купівлі-продажу №Б-501/1 від 28.12.2007р., надані суду відповідачем та містяться у матеріалах справи).

Згідно відомостей заяви ПрАТ «АвтоКрАЗ» про визнання грошових вимог до боржника та відзиву боржника №123 від 11.06.2019р., боржником в порушення умов договору купівлі-продажу векселів №Б-229/1 від 15.06.2007р., грошові зобов'язання у повному осбязі не виконанні, у зв'язку з чим у боржника наявна заборгованість перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» за вказаним договором у розмірі 1365988,75грн.

Доказів сплати боржником залишку несплаченої заборгованості у розмірі 1365988,75грн. за договором купівлі-продажу векселів №Б-229/1 від 15.06.2007р., станом на 30.10.2019р. суду не надано.

Таким чином, грошове зобов'язання, яке виникло у боржника ПрАТ «Авторадіатор» перед кредитором ПрАТ «АвтоКрАЗ» за договором купівлі-продажу векселів №Б-229/1 від 15.06.2007р., боржником у повному обсязі не виконано, залишок несплаченого грошового зобов'язання складає 1365988,75грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість боржника перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» у розмірі 1365988,75грн. за договором купівлі-продажу векселів №Б-229/1 від 15.06.2007р. обґрунтована, підтверджена належними та допустимими доказами, та підлягає визнанню.

4) Згідно відомостей заяви про визнання грошових вимог до боржника №108/22-84 від 16.05.2019р., ПрАТ «АвтоКрАЗ» посилається на наявність кредиторських вимог до боржника у розмірі 12980868,34грн.

При цьому, розмір фактично заявлених кредиторських вимог ПрАТ «АвтоКрАЗ» становить 11477037,87грн.; різниця складає 1503830,47грн.

05.09.2019р. заявником ПрАТ «АвтоКрАЗ» надана заява з уточненими кредиторськими вимогами №198/22-84 від 03.09.2019р., згідно якої заявник зазначає, що вказана сума заборгованості у розмірі 1503830,47грн. виникла у боржника на підставі:

- 6000,00грн. - борг за рахунком-фактурою №071140 від 26.05.2018р.;

- 193200,00грн. - борг за векселем серія АА 1832386 від 19.04.2011р.;

- 530400,00грн. - борг за векселем серія АА 1832382 від 23.12.2010р.;

- 766941,91грн. - борг за листом №29 від 23.03.2011р.;

- 7288,56грн. - борг за листом №80 від 16.08.2011р.

При цьому суд зазначає, що заявником ПрАТ «АвтоКрАЗ» не надано суду будь-яких первинних документів, в підтвердження наявності у боржника заборгованості у розмірі 1503830,47грн.

Крім того, посилання заявника на акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.03.2019р., як на підтвердження наявності зазначеної заборгованості, суд вважає не обґрунтованим, оскільки акт звірки взаємних розрахунків не вважається документом, що підтверджує здійснення господарської операції між сторонами, та не може бути належним та допустимим доказом підтвердження заявлених кредиторських вимог до боржника за відсутності в матеріалах справи всіх первинних документів, які підтверджують розмір зафіксованої в акті звірки заборгованості.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.06.2018р. по справі №902/680/15.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заборгованість боржника перед ПрАТ «АвтоКрАЗ» у розмірі 1503830,47грн. не обґрунтована, не підтверджена належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 73, 74, 75 ГПК України, та задоволенню не підлягає.

Крім того, ПрАТ «АвтоКрАЗ» за подання до суду заяви про визнання конкурсних вимог було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №3712 від 14.05.2019р.

Відповідно до ст.64 Закону про банкрутство вимоги, які є витратами у зв'язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 7594917,87грн. основного боргу та 3842,00грн. судового збору.

Кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» у розмірі 5385950,47грн. (3882120,00 + 1503830,47) не обґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Також, ухвалою господарського суду від 17.09.2019р. визнані кредиторські вимоги кредиторів, які також підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, а саме:

- Приватне акціонерне товариство “Кам'янець-Подільськавтоагрегат” на суму 503942,00грн., з яких: 500100,00грн. - четверта черга; 3842,00грн. - перша черга.

- Публічне акціонерне товариство “Полтавський автоагрегатний завод” на суму 5953042,00грн., з яких: 5949200,00грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

Керуючись ст.2, 9, ч.8 ст.45, ст.ст. 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Визнати кредиторами Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 00232093) наступних кредиторів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім АвтоКрАЗ» на суму 200518,28грн., з яких: 196676,28грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на суму 51998,62грн. - друга черга.

- Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму , з яких: 191899836,51грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на суму 7598759,87грн., з яких: 7594917,87грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

Затвердити реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Авторадіатор», м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 00232093):

- Приватне акціонерне товариство «Кам'янець-Подільськавтоагрегат» на суму 503942,00грн., з яких: 500100,00грн. - четверта черга; 3842,00грн. - перша черга.

- Публічне акціонерне товариство «Полтавський автоагрегатний завод» на суму 5953042,00грн., з яких: 5949200,00грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім АвтоКрАЗ» на суму 200518,28грн., з яких: 196676,28грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на суму 51998,62грн. - друга черга.

- Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму , з яких: 191899836,51грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Приватного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на суму 7598759,87грн., з яких: 7594917,87грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

Окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня та штрафні санкції:

- Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму 1887034,34грн.

Окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:

- Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму 45770313,00грн.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у визнанні кредитором боржника на суму 100833758,76грн.

Відмовити Приватному акціонерному товариству «АвтоКрАЗ» у визнанні кредитором боржника на суму 5385950,47грн.

Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника підлягають погашенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Призначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 08.11.2019р.

Збори кредиторів та комітету кредиторів розпоряднику майна провести відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розпоряднику майна надати суду:

- протокол загальних зборів кредиторів на якому обраний комітет кредиторів;

- протокол зборів комітету кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі;

- аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

Призначити дату підсумкового засідання суду на 25.11.2019р. о 12:00год., каб. 320.

Викликати у підсумкове засідання комітет кредиторів, боржника та розпорядника майна.

Стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3842,00грн. за подання до суду заяви №11117/34-1/19 від 14.05.2019р. про визнання кредитором.

Видати відповідний наказ.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.К. Чорненька