проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"05" листопада 2019 р. Справа № 922/3733/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.;
розглянувши апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вх.№3103Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18 (повний текст ухвали підписано 14.01.2019 суддею Швидкіним А.О. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за заявою Приватного АТ "Харківський тракторний завод", м. Харків,
про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство,-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18:
- задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство;
- затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений рішенням загальних зборів кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", яке оформлено протоколом №1 від 26.12.2018, терміном дії 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод". Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.
Не погодившись з ухвалою, прийнятою господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 апеляційну скаргу Харківського управління офісу великих платників податків ДФС на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 по справі №922/3733/18 - залишено без руху. Зобов'язано Харківське управління офісу великих платників податків ДФС усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: - надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 5286 грн; - надати до Східного апеляційного господарського суду докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу боржника та кредиторів у відповідності до ст.259 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснено Харківському управлінню офісу великих платників податків ДФС, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Харківського управління офісу великих платників податків ДФС на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18. Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18 повернуто скаржнику. Справу №922/3733/18 повернуто до господарського суду Харківської області.
10.10.2019 Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС повторно звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№3103Х/2), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18 та винести нове рішення, яким відмовити у затвердженні плану санації ПАТ “Харківський тракторний завод” до порушення провадження у справі про банкрутство та відмовити у введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ “Харківський тракторний завод”.
Звертаючись до апеляційного господарського суду з заявою, в якій просило поновити пропущений строк подання апеляційної скарги, посилався на те, що Харківське управління Офісу великих платників податків є структурним підрозділом Офісу великих платників Державної фіскальної служби без самостійного бюджету, Управління своєчасно звернулося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо сплати судового збору, що підтверджується доповідними записками від 22.01.2019 та від 02.05.2019, однак сплата податків ДФС була проведена лише 21.08.2019 платіжним дорученням від 19.08.2019 №2037 на суму 3365,00 грн, оскільки з лютого по серпень 2019 року Офіс був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору з рахунків Офісу великих платників Державної фіскальної служби через зупинення операцій з бюджетними коштами у зв'язку з виконавчими провадженнями відносно Офісу щодо безспірних списань коштів з рахунків. Окрім того, посилається на судову практику в адміністративному судочинстві у справі №810/4749/15. Заявник обґрунтовує та підтверджує доказами неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у період з лютого по серпень 2019, однак не наводить підстав неможливості звернення до суду апеляційної інстанції з моменту сплати судового збору - 21.08.2019, вважаючи, що, отримавши оригінал платіжного доручення, заявник виконав усі вимоги, передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18 залишено без руху, оскільки колегія суддів визнала клопотання про поновлення строку необґрунтованим, а підстави, вказані у наведеному клопотанні, для поновлення строку на апеляційне оскарження - неповажними. Також заявник не надав довіреність на представництво заявника апеляційної скарги, належні докази надіслання копії апеляційної скарги учасникам справи про банкрутство та доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Попереджено заявника про наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. та судді Тарасової І.В. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/3733/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Пуль О.А., судді Фоміної В.О., судді Шевель О.В.
Як убачається з відмітки на рекомендованому повідомленні поштового відділення, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС отримало 18.10.2019, отже, останнім днем встановленого судом десятиденного строку усунення недоліків є 28.10.2019 (з урахуванням святкових та вихідних днів).
30.10.2019, що підтверджується інформацією на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта», тобто з порушенням встановленого судом строку, до суду від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання (вх.№10309), в якому зазначає ті ж самі обставини, які викладені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме: Харківське управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби є структурним підрозділом Офісу великих платників Державної фіскальної служби без самостійного бюджету. Управління своєчасно звернулось до Офісу великих платників Державної фіскальної служби щодо сплати судового збору з доповідними записками від 02.05.2019 та від 22.01.2019, однак сплата судового збору проведена лише 21.08.2019 платіжним дорученням від 19.08.2019 №2037 у сумі 3365,00 грн. У період з лютого по червень 2019 Офіс позбавлений можливості здійснити сплату судового збору з рахунків Офісу ВПП ДФС, оскільки відповідно до повідомлень від Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі зупинено операції з бюджетними коштами у зв'язку з виконавчими провадженнями відносно Офісу щодо безспірних списань коштів з рахунків та до надання інформації, що може вплинути на процес безспірного списання коштів. Заявник вважає, що суд має врахувати дані обставини при розгляді клопотання про продовження строку, встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду. Просить суд продовжити строк на усунення недоліків у справі №922/3733/18. Задовольнити дане клопотання.
До клопотання надано оригінал довіреності на ім'я представника ОСОБА_1 та копії доповідних записок від 02.05.2019 та від 22.01.2019.
Колегія суддів зазначала, що апеляційна скарга Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18 не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим була залишена без руху, при цьому апеляційним судом надано максимально можливий строк для усунення недоліків, передбачений частиною 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на апеляційне оскарження судового рішення.
Статтею 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Згідно з частинами 2, 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми убачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк у межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
На момент постановлення даної ухвали заявник апеляційної скарги не вчинив дії на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - не вказав інші підстави для поновлення строку, а також не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та доказів надіслання копії апеляційної скарги усім учасникам справи, а встановлений судом строк у межах крайнього строку на усунення недоліків, встановленого законом (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України), сплив, тому продовженню не підлягає.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для розгляду по суті та вирішення питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Також колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги не надіслано усім кредиторам боржника, як того вимагають норми пункту 3 частини 3 ст.258, 259 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки спірна заява боржника була подана до суду на підставі ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013), яка не передбачає утворення комітету кредиторів, а навпаки зачіпає права та інтереси кожного з кредиторів, надіслання копії апеляційної скарги не усім кредиторам, а комітету кредиторів, не ґрунтується на нормах закону. Посилання заявника апеляційної скарги на іншу справу №810/4749/15 у спорі між позивачем та відповідачем в адміністративному судочинстві, тобто з іншими: учасниками справи, предметом спору та юрисдикцією, колегія суддів не може узяти до уваги, оскільки висновки, викладені в постанові судом адміністративної юрисдикції, не є обов'язковими для застосування господарським судом у відповідності до приписів ст.236 Господарського процесуального кодексу України. При цьому слід зазначити, що у даній справі не вирішується спір між позивачем та відповідачем, у даному випадку правовідносини регулюються нормами спеціального закону, зокрема, ст.6 Закону про банкрутство, якою визначено коло учасників, до яких може бути застосована процедура санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Європейський суд з прав людини у справі “Устименко проти України” вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача “поважних причин” для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення).
З огляду на викладене, процесуальним законом не передбачено обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника та в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду для вирішення питання про поновлення строку подання апеляційної скарги має бути встановлено наявність передбачених законом обставин.
Як свідчать матеріали скарги, у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків заявник не наводить інших підстав для поновлення строку та посилається на ті ж самі обставини та докази, які визнані судом неповажними.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не наведено обґрунтованих підстав, які унеможливлювали б йому своєчасно (у тому числі повторно, з моменту сплати судового збору - 21.08.2019) звернутися з апеляційною скаргою до суду, а пропуск строку на подання апеляційної скарги зумовлений лише його суб'єктивною поведінкою.
Пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки строк на усунення недоліків сплив, зазначений строк не може бути продовжений, недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто, зокрема, не надано клопотання про поновлення строку із зазначенням інших підстав поновлення строку на подання апеляційної скарги, які визнані судом неповажними, не надано належні докази надіслання копії апеляційної скарги учасникам справи (зокрема, листи з описом вкладення боржнику та усім кредиторам) та докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, колегія суддів дійшла висновку про застосування наслідків, які передбачені ст.261, ст.174 Господарським процесуальним кодексом України, а саме - відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.234, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вх.№3103Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2019 у справі №922/3733/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачено ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток заявнику: апеляційна скарга з додатками на 11 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення від 19.08.2019 про сплату 3365,00 грн судового збору на 1 арк. та поштовий конверт на 1 арк.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель