Ухвала
01 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 236/1270/18
провадження № 61-17250ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,
18 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою напостанову Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року в указаній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявникам строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, зокрема, направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами, доплатити 2 564,80 грн судового збору за подання та розгляд касаційної скарги та надати до суду уточнену редакцію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити адресу електронної пошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 або вказати про її відсутність.
30 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла уточнена редакція касаційної скарги, в якій зазначено адресу електронної пошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року отримано 30 травня 2019 року, але у зв'язку з усуненням недоліків документації на землю пропустили строк на касаційне оскарження.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Донецького апеляційного суду прийнято 30 січня 2019 року, повний текст складено 04 лютого 2019 року, оприлюднено 06 лютого 2019 року.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року (повний текст складено 23 травня 2019 року, оприлюднено 27 травня 2019 року) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд постанови Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Оскільки вказані заявниками підстави є неповажними, пропуск строку на касаційне оскарження підтверджується самими заявниками, доказів недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України не надано.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними (пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький