Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 524/2221/17-ц
провадження № 61-26220св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 жовтня 2017 року у складі судді Андрієць Д. Д. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУПФ України Полтавської області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування переплати пенсії.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Кременчуцькому ОУПФ України Полтавської області та отримує пенсію за віком.
Вказує, що в ході проведення документальної перевірки даних електронних ресурсів та пенсійних справ, відібраних за результатами співставлення даних про заробітну плату, використаних для призначення (перерахунку) пенсії відповідачу, з наявними даними реєстру зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в 2016 році було виявлено розбіжність по пенсійній справі відповідача № 800219/622.
У зв'язку з здвоєнням суми страхових внесків, які були враховані для обчислення зарплати для перерахунку пенсії відповідачу, виникла переплата за період з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2016 року у розмірі 8 605 грн 06 коп.
Враховуючи те, що відповідач був повідомлений про результати перевірки та про переплату, однак добровільно її не сплатив, просило суд стягнути з ОСОБА_2 переплату пенсії у розмірі 8 605 грн 06 коп.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області, у задоволенні позову Кременчуцького ОУПФ України Полтавської області відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що Кременчуцьким ОУПФ України Полтавської області не надано доказів на підтвердження факту недобросовісного набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 8 605 грн 06 коп., не доведено, що при здійсненні переплати пенсії мало місце зловживання з боку пенсіонера, а тому відповідно до положень статті 1215 ЦК України вказана сума переплати пенсії поверненню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кременчуцьке ОУПФ України Полтавської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року № 682/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що надмірна виплата відповідачу пенсії була зумовлена рахунковою помилкою з боку Кременчуцького ОУПФ України Полтавської області, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин положення статті 1215 ЦК України.
Заперечення на касаційну скаргу відповідачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно копії розпорядження від 15 січня 2016 року № 800219 ОСОБА_2 перебуває на обліку як пенсіонер у Кременчуцькому ОУПФ України Полтавської області та отримує пенсію за віком.
З листа Управління з координації та контролю за виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26 жовтня 2016 року № 294/04.2.60/04 вбачається, що у зв'язку зі звіркою даних СПОВ згідно з розпорядженням від 15 січня 2016 року у пенсіонера ОСОБА_2 виникла переплата пенсії в сумі 8 605 грн 06 коп. за період з 01 вересня 2010 року по 31 січня 2016 року.
Також в матеріалах справи міститься копія розрахунку суми переплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2016 рік в сумі 8 605 грн 06 коп.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 16 лютого 2016 року у зв'язку з тим, що його вини у виникненні переплати в розмірі 8 605 грн 06 коп. немає, він категорично заперечує проти стягнення вказаної суми з його пенсії.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника Кременчуцького ОУПФ України Полтавської області підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.
Відповідно до положень частини третьої статті 10 та частин першої та четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що переплата пенсії ОСОБА_2 мала місце внаслідок задвоєння суми страхових внесків та була виявлена у зв'язку зі звіркою даних СПОВ, про що також вказано у листі Управління з координації та контролю за виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26 січня 2016 року № 294/04.2.60/04, що, в свою чергу не можна вважати розрахунковою помилкою позивача.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні позву, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів наявності рахункової помилки під час призначення пенсії відповідачу, а також не довів недобросовісності з боку набувача цієї пенсії.
Доводи касаційної скарги про те, що суди надали неправильну оцінку поданим доказам, помилково встановили обставини справи, безпідставно застосували статтю 1215 ЦК України, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і на законність судових рішень не впливають.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 02 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян