Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 718/1171/17
провадження № 61-36404св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року в складі суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області звернулась до суду з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства спеціалістами Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області було виявлено, що 16 лютого 2017 року відповідач ОСОБА_1 скоїв незаконну рубку двох сироростучих (вітровальних) дерев породи клен діаметром пнів 24см та 40см на території ВСП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень» у кварталі 107 виділ 29 Коломия-Чернівці, км 141 пк. 3-5 (зліва) без відповідних дозвільних документів.
Вказував, що 12 квітня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції у Чернівецькій області був складений протокол за №008713 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 12 квітня 2017 року за №008713 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 119 грн штрафу, які він добровільно сплатив того ж дня.
Внаслідок чого, Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області звернулась до суду та просила просила стягнути з відповідача завдану шкоду, заподіяну внаслідок незаконної рубки дерев в сумі 9 351,33 грн.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 8 серпня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області шкоду, заподіяну внаслідок незаконної рубки дерев в сумі 9351,33 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на норми частини 5 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» вважав, що ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку вітровальних (сироростучих) дерев, що не втратили товарних якостей деревини, до ступеня припинення росту, а тому повинен нести відповідальність за спричинену шкоду навколишньому природному середовищу.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кіцманського районного суду скасовано . В задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев відмовлено.
Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного проступку ні одною стороною не заперечувалось. Суд апеляційної інстанції вказував, що позивачем не було доведено факт, що саме відповідачем було нанесено шкоду навколишньому природному середовищу шляхом пошкодження живого дерева до ступеня припинення його росту, як зазначено в розрахунку шкоди на а.с.11.
Апеляційний суд вважає безпідставним стягнення з відповідача шкоди в розмірі 9351,33 грн за порубку вітровальних дерев, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2017 року, відповідач зазначені дерева не зрубував, тобто не припиняв їх ріст і фактично не завдавав шкоди природі та навколишньому середовищу, адже на той момент, коли ОСОБА_1 намагався їх порізати і вивезти, ці дерева вже були повалені вітром (вітровальними).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У поданій касаційній скарзі Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області посилаючись на неправильне застосування апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив суд скасувати рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 3 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано з Кіцманського районного суду Чернівецької області цивільну справу №718/1171/17.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в супереч статей 59, 60 ЦПК України визнав належними, допустимими доказами надані ОСОБА_1 про те, що не він зрубував дерева, однак це суперечить письмовим поясненням наданим відповідачем під час оформлення адміністративного протоколу, де зазначено, що ним було спилено два вітрових дерева породи клен.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
До суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , який просив касаційну скаргу Державної екологічної інспекції залишити без задоволення, рішення апеляційного суду Чернівецької області залишити в силі.
Вважав, що рішення апеляційного суду є законним та винесене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга позивача є безпідставною та надуманою. Вважає, що викладені обставини в касаційній скарзі не відповідають дійсності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що під час перевірки було виявлено незаконну порубку не відведених в рубку 2 вітровальних (сироростучих) дерев породи клен у кварталі 107 виділ 29 Коломия - Чернівці, км 141 пк. 3-5 (зліва) , в захисних лісових насадженнях залізниці. На кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев були відсутні клейма для відводу дерев в рубку, що підтверджувалось Актом дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ВСП «Львівська Дистанція захисних лісонасаджень» (захисні насадження на території Чернівецької області) від 12 квітня 2017 року - 18 квітня 2017року (а.с.5-9).
Судами встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2017 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 квітня 2017 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за знищення вітровальних дерев , внаслідок чого сплатив штраф у розмірі 119 грн (а.с.13, 14).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статей 59, 60 ЦПК України 2004 року доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншим засобом доказування.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд ухвалюючи рішення про відмову у позові, виходив з того, що позивач не надав суду належні та допустимі докази тих обставин, що відповідачем ОСОБА_1 були зрізані сироростучі дерева до припинення їх росту. Зокрема, не надано доказів на якій відстані від коріння були спилені дерева, діаметр верхнього зрізу, не складався акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, представником державної екологічної інспекції у Чернівецькій області не було конкретизовано, у чому саме в даному випадку полягає заподіяння матеріальної шкоди в контексті положень частини 1 статті 1166 ЦК України та статей 105 ч.2 п.1, 107, 108 Лісового кодексу України. Адже встановлено, що зазначені неживі дерева (деревина) у відповідача було вилучено і повернуто лісогосподарству.
Також апеляційний суд правильно зазначив, що постанова КМУ «Про затвердження так для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» №665 від 23 липня 2008 року не передбачає нарахування шкоди за порубку вітровальних дерев, тому нарахування позивачем шкоди в розмірі 9351,33 грн на підставі цієї постанови за порубку вітровальних дерев є безпідставним.
Таким чином правильним є висновок апеляційного, що оскільки відповідач зазначені дерева не зрубував, тобто не припиняв їх ріст і фактично не завдав шкоди природі та навколишньому середовищу, адже на той момент, коли ОСОБА_1 намагався їх порізати і вивезти, ці дерева вже були повалені вітром (вітровальними), що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2017 року, тому нарахований позивачем розміру шкоди за зруб чи пошкодження живих дерева до ступеня припинення їх росту є необґрунтованою.
Суд першої інстанції даних обставин не врахував і прийшов до помилкового висновку про задоволення позову. А тому апеляційний суд правильно скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Сімоненко
С.Ю. Мартєв
Є. В. Петров