ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19998/17
провадження № 2/753/3054/19
"04" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Лавро А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснивши, що 7.09.2012 року сторони зареєстрували між собою шлюб. Від укладеного шлюбу вони мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2017 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розлучення сторони проживають окремо, дитина залишилась проживати разом з матір'ю, відповідач не надає будь-якої допомоги на утримання дитини. За таких обставин просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх спільної дитини в розмірі 1/3 частини з усіх його доходів щомісяця, починаючи з 30.10.2017 року і до досягнення ним повноліття.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши, що він згоден сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх своїх доходів щомісяця, крім того, у нього на утриманні є ще одна дитина від першого шлюбу: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері якої він постійно сплачує грошові кошти. Також його поганий стан здоров'я після ДТП потребує значних грошових витрат.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати до досягнення нею повноліття.
Як наголошує ч.2, ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено в судовому засіданні, 7.09.2012 року сторони зареєстрували між собою шлюб (а.с.30). Від укладеного шлюбу вони мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8; 31). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2017 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.7). Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, дитина залишилась проживати разом з матір'ю (а.с.6), відповідач не надає будь-якої допомоги на утримання дитини. Вказані обставини не були спростовані у судовому засіданні будь-якими іншими доказами.
Згідно ч.1, ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" - установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що на даний він не працює за станом здоров'я, але готовий сплачувати позивачу 1/4 частини з усіх своїх доходів щомісяця, за таких обставин суд приходить до висновку, що аліменти підлягають стягненню в частці від щомісячного доходу відповідача, як заявила позивач в тексті позову та у судовому засіданні, а не у твердій грошовій сумі.
Як регламентує ч.2, ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає необхідним, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою малолітню дитину на підставі описаних вище норм права, відсутність інформації про його на даний час постійний щомісячний дохід, склад сім'ї, його стан здоров'я, враховуючи вік та стан здоров'я дитини, наявність у відповідача на утриманні іншої дитини: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.189), частково задовольнити позов і стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця на користь позивачки на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 30.10.2017 року - дня подачі позову до суду і до досягнення ним повноліття, у розмірі, що відповідає межам встановленим Законом України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" для дітей такого віку (для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень), який не є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в задоволенні решти розміру стягнення аліментів відмовити. Суд вважає, що такий встановлений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги на лікування або навчання дитини в порядку ст.185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст.192 СК України.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд частково задовольняє позов про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 768 грн. 40 коп. судового збору, від якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 258-259; 263-265; 430 ЦПК України, на підставі ст.18; 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, ст.141; 180-182; 183-184; 191 СК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, ст.8; 11 Закону України „Про охорону дитинства" ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік", підпункту 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не працює, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.2017 року і до досягнення ним повноліття, в задоволенні решти розміру стягнення аліментів відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :