Номер провадження: 22-ц/813/2651/19
Номер справи місцевого суду: 2-4203/10
Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.
Доповідач Погорєлова С. О.
15.10.2019 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Луняченко В.О. 12 жовтня 2010 року у м. Одеса, -
встановила:
У березні 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом(а.с. 2-4).
В обґрунтування позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилалося на те, що на підставі кредитного договору №014/0077/74/53731 від 25 травня 2006 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 , позивач надав останньому кредит у розмірі 70 450,00 доларів США на строк з 25 травня 2006 року по 25 травня 2026 року під 13,25 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно з Графіком погашення кредиту відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами. Кредит відповідачу був виданий через касу Базового відділення Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».
У якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 25 травня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого поручитель ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору №014/0077/74/53731 від 25 травня 2006 року.
Умови зазначеного кредитного договору позивачем виконані, проте відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, а саме не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює часткове погашення кредиту щомісячними платежами відповідно до Графіку, у зв'язку з чим, виникла заборгованість станом на 13 березня 2010 року у розмірі 614 130, 41 гривень.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто солідарно з Бехруз та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Кредитним договором №014/0077/74/53731 від 25.05.2006 року у розмірі 614 130,41 гривень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" суму державного мита в розмірі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень (а.с. 59-60).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено (а.с. 78-79).
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, судом не було належним чином повідомлено апелянта про відмову у задоволенні заяви про скасування заочного рішення (а.с. 83-85).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з того, що позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору, видавши ОСОБА_1 через касу Базового відділення Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитні кошти.
Відповідач ОСОБА_1 не виконав умови п. 5.1 Кредитного договору тобто щомісячно, до 15 числа кожного місяця не здійснював часткове погашення Кредиту та не сплачував відсотки за користування Кредитом відповідно Графіку, так після отримання повідомлення, у відповідності з п.п. 5.5, 6.5 Кредитного договору, не повернув Позичальнику кредитні кошти та не сплатив відсотки, за користування кредитними коштами.
Згідно з п.6.5 Кредитного договору, у випадку невиконання Відповідачем умов цього договору Кредитор має право вимагати достроково погашення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом.
Однак, судом першої інстанції не було враховано, що, пред'являючи вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, Банком було порушено порядок пред'явлення таких вимог.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Між тим звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Таким чином, надіславши таку вимогу, банк встановлює новий строк виконання зобов'язання за кредитним договором, а графік повернення кредиту втрачає чинність.
Пунктом 5.6 Кредитного договору №014/0077/74/53731 від 25 травня 2006 року передбачене право Банку на дострокове стягнення заборгованості за кредитом, процентами, штрафними санкціями у випадках невиконання позичальником умов цього договору. Таке стягнення здійснюється за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення боржників рекомендованим листом.
Однак, матеріали справи не містять доказів направлення Банком на адресу ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) належним чином завірених копій письмових вимог про дострокове повернення кредиту. Відсутні посилання про направлення вимог відповідачам і в позовній заяві.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.11.2018 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" витребувані завірені копії письмових вимог про дострокове повернення кредиту, направлених на адреси ОСОБА_1 ( позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель).
Проте, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" ухвала суду про витребування документів не виконана, витребувані документи суду не надані.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не набув права вимоги до відповідачів про дострокове стягнення суми боргу, і пред'явлені відповідні позовні вимоги є передчасними.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку із чим заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року- скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений 01 листопада 2019 року
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе