Справа №127/24913/19
Провадження № 2-а/127/438/19
23.10.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови серії ДПО №179320 від 28 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови серії ДПО №179320 від 28 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28 серпня 2019 року о 14.30 год. він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , в смт. Тиврів, Вінницької області, рухаючись у напрямку м. Вінниці по вул. Тиверській, був зупинений екіпажем патрульної поліції в складі поліцейських Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Цунаєва О.М. та Чичкалюка О.О. , які звинуватили його у порушенні правил паркування транспортних засобів, а саме, що він здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії заборонного знаку 3.34 «Зупинку заборонено» по вул. Шевченка, 2 в смт. Тиврів, Тиврівського району, Вінницької області, і почали складати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО№179320 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Під час складання зазначеної постанови було грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Крім того, він не порушував правил дорожнього руху, під час керування транспортним засобом він перевозив інваліда - ОСОБА_3 , що може підтвердити ОСОБА_4 , яка перебувала також в салоні його автомобіля. ОСОБА_3 є інвалідом 3-ї групи, про що він повідомив патрульних поліцейських та негайно, взявши у ОСОБА_3 довідку МСЕК серії 12 ААБ №094458, видану Вінницькою обласною МСЕК 23 квітня 2019 року та її паспорт громадянина України, пред'явив їх поліцейським. Він повідомив поліцейським, що перевозить інваліда, однак поліцейськими дане повідомлення було проігноровано та складено оскаржувану постанову, поліцейські йому повідомили, що виключно водій повинен бути інвалідом. З вищевказаною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною, винесеною з порушенням норм законодавства та такою, що підлягає скасуванню. Просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО №179320 від 28 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у розмірі 255 гривень та закрити відносно нього провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2019 року позивачу був наданий термін для усунення недоліків позову, який він усунув у наданий судом строк.
20 вересня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області даний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26 вересня 2019 року.
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 23 жовтня 2019 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, позивач 28 серпня 2019 року о 14.30 год. в смт. Тиврові по вул. Шевченка, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 ПДР України, здійснивши зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 8.4 (в) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255 гривень.
Як зазначив у своєму позові позивач, він не порушував правил дорожнього руху, оскільки під час керування транспортним засобом перевозив інваліда - ОСОБА_3 , яка є інвалідом 3-ї групи, про що він повідомив патрульних поліцейських та негайно, взявши у ОСОБА_3 довідку МСЕК серії 12 ААБ №094458, видану Вінницькою обласною МСЕК 23 квітня 2019 року, і її паспорт громадянина України, та пред'явив їх поліцейським.
Відповідно до ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.8 Правил дорожнього руху України водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18. Отже, дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, однак не поширюється на транспортні засоби та водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира.
Оскільки позивач паркував автомобіль під знаком 3.34 «Зупинку заборонено» разом із табличкою 7.18 по вул. Шевченка в смт. Тиврів та перевозив в ньому особу з інвалідністю, яка мала при собі та надала для огляду посадовій особі документ, що підтверджує групу інвалідності, відповідно позивач мав повне право відступати від вимог дорожнього знаку 3.34.
Отже, постанова серії ДПО №179320 про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2019 року та накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255 гривень за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за невиконання вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області (адреса: 23300, вул. Шевченка, буд. 2, смт. Тиврів, Вінницької області, тел. НОМЕР_3, ЄДРПОУ: 40108672) про скасування постанови серії ДПО №179320 від 28 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО №179320 від 28 серпня 2019 року, винесену старшим лейтенантом поліції Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Цунаєвим Олександром Михайловичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255 гривень.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: