Справа № 759/15291/19 Головуючий у 1 інстанції Оздоба М.О.
Провадження № 33/824/4040/2019 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
іменем України
30 жовтня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.; за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.; згідно ст. 36 КУпАП накладено остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., -
Згідно постанови, 19.07.2019 року приблизно о 08 год. 30 хв. в м. Києві на Кільцевій дорозі, 6 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу у русі автомобілю «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався праворуч по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого скоїв з даним автомобілем зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п. 10.3, 2.10 (а) ПДР.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.; за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.; згідно ст. 36 КУпАП накладено остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2019 року та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП. Постанову суду вважає такою, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права. Неконкретність з'ясування учасників ДТП і їхньої ролі, а також транспортних засобів призвело до помилкового рішення. В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що наданий іншим учасником ДТП - ОСОБА_2 відеозапис не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень. Запевняє, що місце пригоди не залишав, оскільки був впевнений, що ДТП взагалі не було, ніякого суттєвого (сильного) удару він не відчув, що підтверджує протокол огляду його транспортного засобу та додані фотокартки. Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_3 , що саме недотримання водієм ОСОБА_2 вимог ПДР стало причиною ДТП.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_2 зазначає, що твердження, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають дійсності та є необґрунтованими. Посилання апелянта вважає безпідставними, та зазначає, що відеозапис є належним та допустимим доказом, який у повній мірі підтверджує вину ОСОБА_1 ОСОБА_3 , якого привів в судове засідання ОСОБА_1 , щоб уникнути відповідальності, не був свідком ДТП, а тому його пояснення вважає необґрунтованими. Окрім того, оскільки на нього ( ОСОБА_2 ) не було складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення, то жодних порушень ПДД в його діях немає, а тому постанову суду вважає законною, обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Храпійчука В.О., які підтримали апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 - іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди та його представника ОСОБА_4 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При прийняті рішення щодо ОСОБА_1 місцевим судом було дотримано вказані вимоги закону.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Такий висновок підтверджується сукупністю доказів, оцінених судом першої інстанції а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 257024 від 02.08.2019 року та серії ДПР18 № 258460 від 02.08.2019 року, складеними щодо ОСОБА_1 , схемою місця ДТП від 19.07.2019 року, на якій вказано місце скоєння ДТП, поясненнями в судовому засіданні водія ОСОБА_1 - особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, водія ОСОБА_2 - іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, свідкаОСОБА_3 , записом з відео-реєстратора, протоколом огляду транспортного засобу та іншими матеріалами справи.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП є правильною.
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення місцевий суд відповідно до ч. 2 ст. 36 та дотримуючись вимог статті 33 КУпАП, врахував характер вчинених ним правопорушень, обставини їх вчинення, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, встановлених санкцією статті 124 КУпАП.
Вважаю, що накладене місцевим судом адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.,є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Посилання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції невірно зазначено марку його автомобіля - замість вірного «Фольксваген Пасад» вказано «Фольксваген» та невірно вказано його номерний знак у поясненнях, зазначених у другому абзаці мотивувальної частини рішення, є слушними, але апеляційний суд не вбачає в цьому істотного порушення норм процесуального права, оскільки зазначені відомості не впливають на правильність рішення суду щодо встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зважаючи на зазначену норму закону, посилання апелянта на неналежність такого доказу, як відеозапис наданий іншим учасником ДТП - ОСОБА_2 , є надуманими, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, оскільки містить дані про рух кожного з автомобілів до настання ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП складений інспектором поліції відповідно до вимог ст. 256 КУпАП . В ньому зазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. До даного протоколу долучена схема місця ДТП, з якою погодився водій ОСОБА_2 - інший учасник дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання апелянта, що на схемі місця ДТП не відображено гальмівного шляху та уламків від механічних ушкоджень автомобілів, є безпідставними, оскільки відповідно до пояснень водія ОСОБА_2 , його автомобіль хоча і зазнав механічних пошкоджень, але жодних уламків, частин деталей та розбитого скла на місці ДТП не було.
Доводи апелянта на ту обставин, що він, рухаючись після розвороту по додатковій смузі, був змушений змінити напрямок руху, оскільки водій бензовоза, який рухався перед ним, різко загальмував, а тому для уникнення зіткнення із зазначеним бензовозом він змушений був повернути вправо, спростовуються відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи.
До посилань апелянта на те, що він не відчув удару і тому вважав, що ДТП не відбулося, суд ставиться критично та розцінює їх, виключно як позицію захисту ОСОБА_1 з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення.
Щодо посилання апелянта, що в діях іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 в наявності порушення ПДР України, що призвели до ДТП, слід зазначити, що суд розглядає справу лише на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою на те посадовою особою.
Отже доводи ОСОБА_1 , зазначені в апеляційній скарзі, на те, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративних правопорушень, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов