04 листопада 2019 року
м. Київ
провадження №06.07/824/216/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,
розглянув заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Желепи О.В.
у справі №761/20013/18
за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1 ,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ротач Ірина Іванівна,
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2,
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року про забезпечення позову та на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідачка, діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Згідно протоколів автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 та від 08.08.2019 справу призначено судді-доповідачу Іванченку М.М., судді, які входять до складу колегії: Рубан С.М., Желепа О.В.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідачки на ухвалу від 10.09.2018 та за апеляційною скаргою на рішення від 03.12.2018.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційні скарги призначено до розгляду у судовому засіданні.
29 жовтня представник відповідача - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про відвід судді Желепи О.В. Заява мотивована тим, що суддя Желепа О.В. втручається в судовий процес шляхом визначення порядку надання сторонами пояснень, зупиняє (перериває) запитання головуючого судді і ставить інші запитання учасникам справи, незважаючи на те, що суддею-доповідачем у справі згідно протоколу автоматичного розподілу визначено суддю Іванченка М.М. Фактично судове засідання, яке відбулося 17.10.2019, проведено суддею Желепою О.В. По виходу з нарадчої кімнати вступну та резолютивну частини ухвали проголошено суддею Желепою О.В. та при цьому зазначено, що питання про відвід буде вирішено "суддею, який не входить до складу цього суду". Вважав, що таке формулювання свідчить, що питання відводу буде розглядати не суддя Київського апеляційного суду, що є прямим порушенням положень ч. 4 ст. 40 ЦПК України.
В сукупності дані обставини, на думку заявника, свідчать про те, що суддя Желепа О.В. має особисту зацікавленість у результаті розгляду справи, оскільки своїми діями створює сприятливі умови позивачу для розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Вказував, що таке викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Желепи О.В. та є підставою для відводу.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.10.2019 суддю Рубан С.М. замінено на суддю Музичко С.Г. (т. 3, а.с. 59).
31 жовтня 2019 року ухвалою Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: головуючого судді Іванченка М.М., суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г. відвід визнано необґрунтованим, питання про відвід в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, передано для вирішення іншому судді.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2019 року для розгляду питання про відвід визначено суддю Мазурик О.Ф.
Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, враховуючи наступне.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Так, за приписами ч. 1, ч. 3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 ЦПК України), якою передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Заявляючи відвід, представник відповідача ОСОБА_2 посилався на упередженість та необ'єктивність судді Желепи О.В.
Суд вважає такі доводи необґрунтованими, а зміст заяви про відвід не свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України для відводу судді.
Так, фактично доводи заяви про відвід вказують на те, що судом порушено норми процесуального права, якими врегульовано порядок розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що в силу ст. 36, 37 ЦПК України не є правовими підставами для відводу.
Проте, слід зазначити, що порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на думку заявника, є підставою для внесення таких доводів до касаційної скарги у разі незгоди сторони із судовим рішенням.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України, для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Желепи О.В.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Желепи О.В. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.Ф. Мазурик